Початкова школа: рахують дедалі краще, читають дедалі гірше?

Джерело: Освіторія

Як учителю початкової школи застосувати в класі звіт «Навчання в кризових умовах: читацька, математична та природничо-наукова компетентності випускників початкової школи», який днями оприлюднив Український центр оцінювання якості освіти? Які зміни очікуються після опрацювання результатів дослідження, про які йдеться в цьому звіті? Де знайти детальний опис того, як саме варто працювати із цими наборами матеріалу? Про все це експерти УЦОЯО розповіли під час онлайн-презентації. 

Тест, орієнтир та посібник

Загальнодержавний зовнішній моніторинг якості початкової освіти, результати якого якраз відображені у звіті, пройшов уже третій цикл. Адже спостереження в динаміці — важлива частина цієї діяльності. Стартував моніторинг у 2018 році. Він ставав ровесником реформи Нової української школи. Хоча перші дослідження стосувалися дітей, які навчалися ще за старими програмами. Але недарма у звіті йдеться про кризові умови: ніхто тоді й гадки не мав, наскільки складний шлях попереду. Другий цикл мав би бути у 2020 році. Проте через пандемію COVID-19 його довелося відтермінувати до 2021 року.

Третій цикл моніторингу відбувся з 16 квітня до 17 травня 2024 року — вже під час воєнного стану. Через безпекову ситуацію дослідники не мали змоги діяти у всій Україні, а охопили лише 19 областей і місто Київ. Загалом опитаних учнів у цей раз було 10,9 тис. з 407 освітніх закладів. Попереду ще як мінімум два цикли, які заплановані у 2027 і 2030 роках.

Експерти прагнули, щоби звіт мав максимальну практичну користь, а не став для педагогів ще однією статистичною інформацією, яку можна взяти до уваги. Тому пропоновані завдання можна використати на своїх уроках. Наприклад, якщо вчитель хоче дізнатися, наскільки його учні 4-го класу відстають або, навпаки, випереджають однолітків у країні, він може скористатися цими інструментами. Або може визначити, які освітні втрати є у класі. А може, навчання організовано так ефективно, що знання та навички дітей випереджають вказані результати? Тоді є сенс поділитися своїм досвідом. В УЦОЯО така інформація буде бажаною, її чекають.

А якщо вчитель початкової школи викладає не у випускному класі? Тоді завдання різних рівнів можуть підказати, на що варто орієнтуватися, які вправи поступово вводити, у якому форматі. Те, що змогли зробити четвертокласники, які досягли високого рівня компетентності, — ідеал, той результат, який має бути після початкової школи, те, чого варто прагнути. На конкретних прикладах це набагато легше осягнути. 

18% учасників досягли високого рівня

Як розповів заступник директора УЦОЯО Василь Терещенко, перевірка математичної компетентності загалом не розчарувала. Результати покращилися у 2024 році порівняно з попереднім циклом. Поступ можна пов’язувати зі змінами в освітніх підходах за реформи НУШ, адже випробування воєнного часу, освітні втрати мали б, навпаки, значно погіршити показники. 

Базовий рівень — це той рівень, якого мають досягти всі випускники початкової школи, адже це мінімально достатній набір знань та умінь, пов’язаних з математичною галуззю, щоб продовжити успішно навчатися. 15% випускників початкової школи не змогли подолати базовий поріг. 

Діти, які досягли високого рівня математичної компетентності, здатні ефективно та креативно застосовувати знання на практиці. Такого рівня досягли 18% учнів. 

Юні математики дедалі краще працюють з даними

Але на тлі загалом позитивної картини є нюанси. Наприклад, якщо у великих містах не досягли базового рівня 5% випускників початкової школи, то у селах таких майже чверть. Якщо ж ідеться про досягнення високого рівня математичної компетентності, то в селах учнів, які досягли цього рівня, — 12%, а у великих містах їх аж третина. 

Завдання були підібрані так, щоби дітям доводилося працювати з навчальними, побутовими та дослідницькими ситуаціями. Четвертокласники демонстрували вищі результати за змістовими розділами «Числа й вирази» та «Геометричні фігури», ніж із завданнями з розділів «Робота з даними» та «Вимірювання». Найвищі результати були там, де від учнів вимагалося продемонструвати знання, а найнижчі — де було передбачено формулювати міркування. Лише 43% випускників початкової школи здатні в середньому виконати останні завдання.

Проте учні краще почали працювати з даними. Експерти пов’язують це з тим, що в підручниках, які з’явилися уже в межах Нової української школи, значно більше, ніж раніше, завдань, які передбачають роботу з таблицями, графіками, інфографікою тощо. 

Чого очікували від юних читачів

Перевірка читацької компетентності, звісно, не включала читання на швидкість або кількість. Ідеться про усвідомлене якісне читання. Учні мали в першу чергу показати, що вони вміють ефективно виконувати чотири  читацькі операції:

1. Знаходити в тексті інформацію.

2. На основі знайденої інформації формулювати прості висновки (приблизно на такому рівні: якщо в тексті згадано парасольку, читач має зрозуміти: імовірно, на вулиці дощ).

3. Інтерпретувати та узагальнювати інформацію.

4. Аналізувати та оцінювати зміст і форму твору.

У завданнях були всі види текстів: не лише художні, а й науково-пізнавальні та рекламні медіатексти. Очікувано вищі результати були, коли діти працювали із художніми творами.

Кожен другий не вміє узагальнювати

На відміну від математичної компетентності, у галузі читання, на жаль, є тенденція до зниження успішності учнів порівняно з попередніми циклами. Експерти поки що не можуть вичерпно пояснити, що саме відбувається. Вплинули періоди дистанційного навчання? Воєнні тривоги та виклики більше впливають саме на бажання читати та на кількість читацької практики? Навички не були закладені в наймолодшому віці, бо через карантин діти навчалися вдома? Зниження невелике, але якщо процес не зупинити, матимемо погані перспективи для учнів. Адже з читанням пов’язана успішність майже в усіх шкільних предметах. 

Завдання базового рівня, які змогли виконати 82% учасників моніторингу, передбачали пошук потрібної інформації. Однак здійснювати операції, пов’язані з інтерпретацією та узагальненням, уміють менш ніж половина дітей. Але без цього вміння робота учня з підручником навряд чи буде продуктивною. Навряд чи взагалі школяр без цієї навички зможе успішно вчитися. А стосовно завдань високого рівня: творчо аналізувати та оцінювати вміють 14% учнів. 

Як навчати читати дітей у селах 

У цій галузі також помітна залежність результатів від місця проживання. У великих містах, якщо округлити, не мають базових знань 11% учнів, а в селах — кожна четверта дитина. Високого читацького рівня досягають у великих містах 22% учнів, а в селах — удвічі менше. Утім, порівняно з попередніми циклами середні бали з читання в селах приблизно однакові. А ось у великих містах читацька компетентність дітей постійно знижується, чого експерти поки що не можуть вичерпно пояснити.  

Звісно, результати шкіл сільської та міської місцевості є різними в переважній більшості країн. Наприклад, це стало зрозуміло за результатами великого міжнародного дослідження PISA. Це не означає, що якість навчання в сільських школах нижча або вони гірші. У громаді може не бути достатніх заходів, які об’єднують сім’ю, громаду, допомагають учням реалізуватися краще. Там може не бути осередків для культурно-інтелектуального розвитку. Або ж батьки надто зайняті роботою та господарством, самі не мали достатнього рівня освіти. Утім, хай там як, дітям потрібні рівні шанси. Тож навіть нині, за умов повномасштабної війни, із сільськими школами треба працювати на рівні держави. Надавати більше підтримки, створювати осередки для культурного розвитку,  різні клуби, заходи, щоб усвідомлювати цінність громади та працювати над її покращенням.

Природничу компетентність перевіряли вперше

Про те, як уперше в рамках цього моніторингу перевіряли результати природничої галузі (з предмета «Я досліджую світ»), розповіла методистка відділу досліджень та аналітики УЦОЯО Анна Нікитчук. Окрім природничо-наукової компетентності, у дослідницьких завданнях оцінювали екологічну компетентність, громадянські й соціальні компетентності. Крім того, постійно актуалізованими є математична компетентність і вільне володіння державною мовою.

Високий рівень сформованості природничо-наукової компетентності продемонстрували 17% випускників початкової школи, середній — близько половини, а базовий — 84% учасників. 

Учасники до отримання завдань читали кольорові буклети. Там вони мали змогу зануритися в сам процес дослідження: текстові матеріали, медійні, світлини, картосхеми, малюнки та табличні дані спостережень. На базовому рівні розв’язували однокрокові завдання, які представлені в знайомий спосіб, тобто визначали правильність використання наукового обладнання, розрізняли окремі організми, об’єкти, явища і процеси. На середньому рівні учні виконували двокрокові завдання, зокрема, встановлювати взаємозв’язки, застосовували знання в практичних ситуаціях. На високому рівні була необхідна інтеграція знань та вмінь, аналітичний і творчий підходи до вивчення світу.

Силует лелеки та птахолюби з Вінниччини

Порівняйте тестові завдання базового та високого рівня. Наприклад, базового: яке зображення є силуетом лелеки в польоті? Щоб виконати його, учням необхідно було знайти інформацію, яка ще й дублювалася в різних форматах. Діти бачили рисунок лелеки білого, у врізочці в нижньому куті можна було прочитати, що в польоті лелека витягує шию, а також ноги, що виступають далеко за кінець короткого хвоста. За цими ознаками розпізнати, де лелека, змогли 74% випускників початкової школи.

А ось приклад завдання високого рівня: якою цифрою позначена область України, де організували польові дослідження? Учням потрібно було опрацювати інформацію, запропоновану в стимульному матеріалі. Наприклад, сама назва вже містила посилання на Вінницю: «Юні птахолюби з Вінниччини». Також у графічному варіанті, якщо подивитися на картосхему, підписано місто Вінниця. Це треба було зауважити та зробити висновки. Упоралися з конкретно цим завданням 54%.

Міркування — це найважче

Знов-таки: учні, які навчаються в міських школах, отримують значно вищі середні бали, ніж їхні однолітки із сільських шкіл. Хоча, здавалося б, мало бути навпаки, адже в сільській місцевості діти мають більше можливостей пізнавати природу, аніж однолітки з кам’яних джунглів.

Для учнів початкової школи найзрозумілішими є завдання, які зачіпають теми з особистого досвіду: про здоров’я, спосіб життя, споживання. Тестові ситуації, що стосувалися локального, національного, глобального контекстів, до снаги лише половині випускників початкової школи. Питання, що стосується клімату чи космічного туризму, є доволі абстрактними для юних учнів, тому їх було небагато. Найбільші труднощі викликали завдання з категорії міркування, які потребують формулювання питань, гіпотез, прогнозування, аналізу висновків тощо.

Ця інформація може спонукати вчителів переосмислити практики викладання природничих предметів та інтегрованих курсів, зокрема, пропонувати дітям досліджувати наукові закономірності через власні відкриття.

У кожного десятого учня домівка постраждала від обстрілів

— В анкети було додано блок питань, який експерти називали кризовим, — розповідає методистка відділу досліджень та аналітики УЦОЯО Тетяна Лісова. — Його метою було з’ясувати, в яких умовах відбувався навчальний процес, як це позначилося на успішності учнів.

40% учнів повідомили, що вчителі часто або дуже часто проводили заняття за допомогою програм відеозв’язку, надсилали або завантажували навчальні матеріали на сайт школи чи на освітню платформу. А ще 30% учнів зазначили, що вчителі часто пропонували самостійно опрацьовувати матеріали та виконувати завдання, не надаючи пояснень. Загалом, середній результат учнів мало залежить від того, рідко чи часто вчителі надсилали учням навчальні матеріали. Натомість відчутно нижчі результати в усіх галузях мають ті учні, які вказали, що вчителі пропонували самостійно опрацювати матеріали, не надаючи пояснень.

Майже кожен четвертий учень вказав, що мав відчуття спокою та захищеності рідко або й ніколи. Про часті переживання в умовах війни через своїх рідних або друзів повідомили 70% опитаних дітей. Більш ніж третина учнів часто або дуже часто не мала змоги виспатися через повітряні тривоги. Кожному п’ятому учню після початку війни довелося переїжджати в інший населений пункт або виїжджати в іншу країну. Кожен десятий учень вказав, що внаслідок війни його помешкання було зруйноване або пошкоджене, а 8% учасників повідомили про пошкодження чи руйнування школи. Загалом 20% учнів зізналися, що хтось з їхніх батьків воює, а 14% втратили внаслідок війни близьку людину.

Також анкети містили чимало інших питань, які демонструють, як змінилася атмосфера в школі, підходи до навчання під час реформи. Це дані, які вивчатимуть і науковці, і методисти, і управлінці в галузі освіти. Про них фахівці УЦОЯО планують докладніше розповісти у червні 2025 року.