Помірно достатній рівень безбар’єрності закладів загальної середньої освіти: результати дослідження

Рівень забезпечення безбар’єрності у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО) у 2025 році є помірно достатнім. На це вказують результати щорічного моніторингового дослідження організованого початку 2025/2026 навчального року у сфері загальної середньої освіти.

У сучасному освітньому середовищі безбар’єрність є не лише вимогою нормативних актів, а й показником гуманістичного підходу. Йдеться про фізичну, інформаційну, комунікаційну та соціально-психологічну доступність, спрямовану на забезпечення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу.

Більшість ЗЗСО реалізують базові елементи безбар’єрності, проте потребують подальшої модернізації інфраструктури відповідно до принципів універсального дизайну.

Найбільш забезпеченими є безперешкодний рух територією, а також доступ до будівель (приміщень, споруд), натомість найуразливішими – міжповерхова мобільність та санітарно-побутова інфраструктура.

Нижче представлено узагальнені результати онлайн-анкетування учасників освітнього процесу з питань безбар’єрності.

Безперешкодний рух територією

Більшість педагогічних працівників (88%) вважають, що на території закладу забезпечено безпечне пересування всіх учасників освітнього процесу. Серед керівників позитивну оцінку надали 64%, батьків – 70%, учнів – 68%.

Розбіжності між відповідями груп респондентів можуть свідчити про різне сприйняття доступності: якщо для педагогів важливим є функціональний стан території, то для учнів – практична зручність пересування, наявність пандусів, поручнів і безпечних переходів.

Безбар’єрний доступ до будівель і споруд

Позитивно оцінили вхід до будівель і споруд ЗЗСО 83% педагогів, 62% керівників, 65% батьків, 56% учнів.

Попри наявність пандусів у більшості закладів залишається проблема відповідності кутів їх нахилу, покриття та відсутності поручнів.

Отримані відповіді підтверджують, що фізична доступність входів часто забезпечується формально, без урахування потреб учасників освітнього процесу з обмеженими можливостями.

Доступність дверних проходів

Відповідність дверних прорізів стандартам доступності для осіб, які пересуваються у кріслі колісному, підтвердили 79% педагогів, 60% керівників, 61% батьків і 52% учнів.

Кожен третій ЗЗСО потребує розширення дверних прорізів або усунення порогів, які ускладнюють пересування осіб у кріслі колісному.

Показники свідчать про поступове впровадження вимог безбар’єрності, але також підкреслюють потребу перевірити стан приміщень і визначити об’єкти, які потрібно оновити в першу чергу.

Пересування між поверхами

55% керівників і 47% учнів відзначили наявність умов для міжповерхового пересування, тоді як серед педагогів – 74%, а серед батьків – 58%.

Це один із найуразливіших аспектів безбар’єрності: більшість ЗЗСО не мають ліфтів, підйомників або спеціально облаштованих пандусів усередині будівель.

Потреба у вертикальній мобільності особливо гостро стоїть у старих будівлях, що експлуатуються десятиріччями без капітального ремонту.

Маркування на стінах та підлозі

Про наявність чіткого маркування зазначили 70% педагогів, 58% керівників, 63% батьків і 50% учнів.

Це вказує на часткову реалізацію інформаційно-навігаційної доступності. У більшості випадків все зводиться до позначення фарбою початку і завершення сходової частини, а маркування обмежується табличками з назвами кабінетів. Тоді як візуальні і тактильні елементи (контрастні смуги, шрифт Брайля) застосовуються зрідка.

Для підвищення рівня безпеки і орієнтації варто розробити єдині стандарти внутрішнього маркування у ЗЗСО.

Туалетні кімнати для осіб з особливими освітніми потребами

Позитивну оцінку щодо доступності санітарних приміщень надали 72% педагогів, 61% керівників, 60% батьків і лише 45% учнів.

Це один із показників, де спостерігається найбільша розбіжність між оцінками. Учні відзначають, що санітарні кімнати часто не мають поручнів або достатнього простору для пересування. Це ознака формального підходу до облаштування й недотримання ергономічних вимог.

Забезпечення доступних і безпечних санітарно-гігієнічних приміщень для дітей з особливими освітніми потребами є пріоритетом державної політики безбар’єрності.

Ресурсні кімнати

Наявність і функціонування ресурсних кімнат підтвердили 76% педагогів, 59% керівників, 57% батьків і 49% учнів.

Хоча цей показник демонструє позитивну тенденцію, він також вказує на потребу в удосконаленні наповнення таких кімнат спеціальними навчально-методичними матеріалами, сенсорними зонами, дидактичними ресурсами тощо. Ресурсні кімнати є важливою умовою реалізації інклюзивної освіти, тому потребують забезпечення стабільним фінансуванням і контролю діяльності з боку засновників закладів освіти.

Забезпечення безбар’єрного доступу в ЗЗСО (анкетування)

Забезпечення системності в реалізації принципів безбар’єрності потребує інтеграції стандартів універсального дизайну у всі рівні управління освітою – від стратегічного планування до щорічного моніторингу стану освітнього середовища.