Престиж – це не оплески вчителю, а можливість не рахувати копійки
Автор: Ірина Гондюл, викладачка в Українському центрі, Чорногорія
Колись словосполучення «престижна професія» звучало, як мрія.
Але з роками приходить розуміння: престиж – не про статус. Престиж – це про ціну твого часу.
Бо що з того, що вчителю дякують на сцені, якщо він після роботи біжить на репетиторство, не тому, що хоче, а тому, що інакше – ніяк?
Престиж – це коли:
• твоя робота визнана не лише словами, а й оплатою;
• ти можеш дозволити собі відпустку, книги й вихідний без провини;
• молоді фахівці приходять у професію не з романтики, а з упевненості в майбутньому.
Без гідної винагороди навіть найсвітліше покликання тьмяніє.
Бо самопожертва – не валюта.
Ідеї змінюють світ, але вони не оплачують рахунки.
То, може, час переглянути визначення «престижу»?
Коментарі
Додати коментар