Про що болить освітянці? Про освітню реформу та паперову імітацію...

Автор: Алевтина Багінська, директор Ліцею #34 ім. Віктора Максименка

❗Аналіз реформи профільної середньої освіти через призму «Положення про ліцей» (свіженьких змін НПА в світлі останніх подій). 

Відверто, це вимагає відкидання реформаторського ентузіазму та звернення до суворих реалій української освітньої системи.

⭕ Якщо дивитися не  скептично, а реалістично, то за красивими термінами "індивідуальна траєкторія" та "STEM-профіль" ховаються серйозні системні ризики.

Звернімося до основних викладок Положення:

​☝️Проблема "паперової" профільності ( щонайменше стосується того, що написано на папері)

​Положення вимагає щонайменше три профілі (STEM, гуманітарний, мовний).

​Дещо скептично:

-де маленькі громади візьмуть кадри для якісного забезпечення трьох різних напрямів? І це не лише про сільську місцевість, ми уже дуже давно підвязані під "кадровий голод у закладах освіти.

Ми ризикуємо отримати ситуацію, де профільність буде формальною: вчитель фізики на папері викладає поглиблений курс, а по факту - читає стандартну програму через брак обладнання або мотивації. Остання статистика свідчить про те, що  з вчителями фізики проблема не нова. Що ж робити з інтегрованими курсами, таких фахівців в природі точно не існує, бо немає такої спеціалізації у вишах.

​Ризики колосальні! Ліцеї в регіонах і не тільки, будуть обирати профілі не за запитом учнів, а за наявністю вільних вчителів.

​☝️Утопічність індивідуальних траєкторій.

​Ідея того, що учень 10-го класу може сам формувати свій індивідуальний навчальний план, виглядає привабливо, але, логістичний хаос вже за дверима, бо створення змінних груп потребує надскладного розкладу та надлишкової кількості аудиторій і вчителів. Якщо три групи одночасно обирають різні предмети варіативної складової, закладу потрібно три кабінети і три фахівці в ту саму годину. Чи справиться з цим адміністрації. Безперечно, але розклад буде лишень на папері. 

​Адміністрація, ймовірно, буде soft переконувати учнів обирати те, що зручно закладу, фактично нівелюючи ідею вибору.

☝️​Автономія  в оцінюванні

​Можливість обирати між оцінкою "зараховано", рівневою та 12-бальною системами - це міна уповільненої дії для вступу до ЗВО. Це призведе до нерівності. Як порівнювати успішність учня з ліцею, де ставлять залік, з учнем, який боровся за кожен бал у традиційній системі? Без уніфікованої системи НМТ/ЗНО, яка б ідеально корелювала з цими новими шкалами, ми отримаємо корупційні ризики або тотальну плутанину при формуванні рейтингового бала.

​👆Відокремлення від початкової та середньої школи

Ми вже боролися з постановою N1312, але петиція, на жаль не зупинила нормотворців і не навела на шлях створення умов для притомного реформування. ​Положення закріплює ліцей як окрему юридичну собу (10–12 класи) і тим самим створює соціальний розрив. Для багатьох сімей у сільській місцевості це означає "виштовхування" дитини з громади в 15 років. У місті батьки обирають школу поруч з місцем проживання, і це-нормально. Бо ж сім'ї може бути не одна дитина+безпекова ситуація. Якщо логістика (автобуси, дороги, пансіони чи гуртожитки) не буде ідеальною, реформа призведе до відтоку дітей після 9 класу в коледжі не за покликанням, а просто щоб не їздити далеко. І це не про освіту, не про освічену націю...

☝️ Назрівання ​майнового конфлікту теж не за горами...

Розподіл будівель між гімназіями та ліцеями вже зараз викликає такі собі непорозуміння між місцевою владою та батьками.

​👆Про конкурсний вступ окремо 

Бо це щось подібне між ситом та фікцією! 

​Конкурс проводиться лише за умови перевищення кількості заяв.

​Проблема в наступному - в елітних ліцеях великих міст корупційні ризики під час іспитів нікуди не зникають. У депресивних регіонах, де недобір, новий академічний ліцей перетвориться на звичайну школу, куди беруть усіх, аби зберегти навантаження вчителів. Сама назва "академічний ліцей", на мою думку, втрачає сенс, якщо туди йдуть ті, хто просто не знав, куди податися після отримання базової середньої освіти (після 9-гокласу)

​☝️ Співпраця з бізнесом та університетами - ще один тригер.

​Положення про академічний ліцей виглядає як декларація про наміри.

У реальному житті, який інтерес бізнесу вкладати ресурси в академічний ліцей (не професійний!), де учні вивчають теорію? Більшість університетів самі перебувають у кризі. Без податкових пільг для бізнесу за підтримку освіти це залишиться мертвонародженою дитиною у контексті норми закону.

​👆Безпека та осередки Захист України- це вже було.

​Створення осередків викладання предмету "Захист України" та безпекових укриттів потребує мільярдних інвестицій.

Чи не станеться так, що реформа захлинеться на етапі ремонту та облаштування? Принаймні у Києві ця проблема не така гостра: і осередки створені, і укриття будуються, облаштовуються...Положення вимагає стандартів, які 40-50% існуючих будівель шкіл просто не можуть забезпечити технічно.

❗​Підсумовуючи, варто озвучити думку щодо нарешті "новоспеченого" документу:

1. Оновлене Положення - це спроба пересадити західну модель профільної школи (на кшталт американської High School або польського ліцею) на ґрунт українського дефіциту кадрів та фінансів.

​2. Існує величезний ризик, що ми зруйнуємо стару зрозумілу (хоч і застарілу) систему, а замість академічних ліцеїв отримаємо ті самі школи, але з новими вивісками, зміненим нумераційним хаосом у класах і вчителями, які не розуміють, як одночасно вести індивідуальну траєкторію для 24-30 різних учнів у класі. 

3. Реформа профільної школи 2027 року могла б стати проривом, але більше нагадує найбільшу  логістичну катастрофу в історії української освіти за період незалежності.

Я не випадкова людина в освіті, майже 30 років свого життя я тут і зараз і, попри все, планую не полишати "справу всього мого життя"!

Прорвемося!

Освіта в Україні стане найкращою!

Варто лише почути тих, хто серце віддає дітям...