Про виховну роботу в школах

Автор: Iryna Hubar

Довго виношувала бажання та потребу написати про виховну роботу в школах. Мій допис не претендує на істинність, опирається на власні спостереження за навчальними закладами і на власний досвід, тому вдячна буду за фідбек від терплячих читачів, що подолають цей довгий та нудний текст. Переконана, що тема актуальна та потребує переосмислення. На попередній роботі жартували з колегою, що заступник директора з навчальної роботи - це кістяк закладу (розклад, заміни, тарифікація…і т.п.), а заступник з виховної роботи – це душа закладу, адже сприяє створенню тієї атмосфери, що дає відповідь на питання: «Чому я вчуся/працюю саме в цьому закладі?».

На які критерії опиратися, оцінюючи якість виховної роботи? Якщо говоримо за навчальну частину, то тут все зрозуміло: оцінки, результати НМТ, кількість вступників у вищі навчальні заклади і т.п., а що ж з виховною роботою? 

Перерахую напрямки, за якими працює заступник з виховної роботи: заходи щодо правопорушень, попередження негативних явищ/звичок, протидія булінгу, вшанування пам’яті загиблих, вшанування видатних постаттей, відзначення  знаменних дат країни/міста/родини, а ще тримає на контролі проблемні сім’ї, моніторить наявність талановитих дітей/педагогів та будує з ними співпрацю на благо розвитку закладу. Це вершечок айсбергу, до якого плюсується операційна робота, підсмачена заповненням та формуванням «важливих» паперів. 

Як зрозуміти, що саме в цьому закладі національно-патріотичне виховання проводиться на найвищому рівні? Це залежить від кількості заходів чи від якості? Що ж ми вважаємо якісним заходом? Чи опираємося на емоцію «подобається чи не подобається»? Таких питань дуже багато…

Цікаво, чи є дослідження, що бесіди, заходи, присвячені шкідливим звичкам, зменшують бажання спробувати той чи інший наркотик?

Не буду оригінальною, стверджуючи, що культура тісно пов’язана з освітою. Переконана, що частково запит на культурний контент у дітей формується в школі. Якщо зважати на кількість заходів, які відбуваються у школі, робимо висновок: підготуватися якісно не реально, тому виконавці шоу обмежуються примітивними флешмобами, постановками і т.д. Є дефіцит на музичний дитячий/шкільний/підлітковий контент. Трохи з’являється, але дуже повільно. Інтернет наповнений примітивною «шароварщиною», яку активно використовують у закладах і до якої звикають діти.  Скільки ж може реально підготувати заклад дійсно якісних та цікавих заходів? Упевнена, що по-різному. Порівнюю колектив кожного закладу з окремим живим організмом, що має власні можливості та ресурси. Основна задача заступника «розгадати» колектив учнівський та педагогічний, а це потребує часу й особливих знань, які, на жаль, не надає безкоштовне підвищення кваліфікації… Людина, яка обіймає таку посаду, не повинна бути перевантажена операційними задачами, бо не матиме часу,  щоб подумати і відчувати, що потрібно для дружнього, творчого осередку на благо всім учасникам.

Повернуся до посади заступника директора з виховної роботи… Після навчання в kmbs, розумію важливість роботи над  власним мисленням, тому багато часу приділяю статтям, лекціям присвяченим розвитку успішного бізнесу. Особливо цікаві теми: «Формування та мотивація команди», «Все про лідерство», теми про види систем та їх розвиток… Корисно через призму «бізнесової» інформації поглянути, що відбувається в школах і чи прогнозується успіх від цієї діяльності?

Перепрошую за багато сумбурного тексту, кожен абзац дискусійний… Сумно, що з’являються нові надструктури в освіті, а не виділяють кошти на додаткові важливі посади в ліцеях, які б полегшили роботу і сприяли розвитку закладу.