Рекомендації для викладання предметів мовно-літературної освітньої галузі

Опрацьовуємо інструктивно-методичні рекомендації МОН

На досягнення яких цілей слід спрямувати освітній процес вчителям української мови та літератур? Чому слід приділити окрему увагу на початку року? Аби допомогти вчителям мовно-літературної освітньої галузі визначити пріоритетні напрями в організації навчання учнів, наша команда підготувала огляд Інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році, розроблених Міністерством освіти і науки України.

5-6 класи

У 2023/2024 навчальному році вивчення предметів мовно-літературної освітньої галузі в 5-6 класах здійснюється за модельними навчальними програмами. МОН звертає окрему увагу на те, що заклади освіти не мають права змінювати модельні програми всередині певного циклу повної загальної середньої освіти, зокрема при переході від 5-го до 6-го класу. Разом із тим, для класів, які розпочинають навчання на адаптаційному циклі у 2023 році, школи можуть обирати модельні навчальні програми інших авторів.

На основі модельної навчальної програми заклад освіти може розробити власну навчальну програму та затвердити її рішенням педагогічної ради. Педагоги можуть на власний розсуд:

• вносити зміни у пропонований зміст навчального предмета/інтегрованого курсу, доповнювати його регіональним компонентом;

• визначати кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми (розділу, модуля тощо) або використовувати час, який запропонований авторами модельної програми.

Загальний обсяг таких змін може досягати 20%.

В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф МОН України або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» відповідною комісією Науково-методичної ради МОН (перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний на вебсайті ДНУ ІМЗО»).

Крім того, для забезпечення доступності освітніх матеріалів учням, які навчаються за кордоном або мають проблеми з доступом до української освіти протягом тривалого часу, розроблено рекомендації щодо використання модифікованих програм вивчення української мови в 5-11 класах (лист МОН від 15.08.2023 №1/12131-23).

Українська мова

У 2023/2024 навчальному році за програмами НУШ розпочали навчання учні 6-х класів. Через ускладнений доступ до підручників і нове подання навчального матеріалу у 5-х класах у минулому навчальному році, МОН рекомендує звернути увагу на повторення тих тем, що є базовими для опанування навчального матеріалу шестикласниками.

Нагальною вимогою часу є формування у здобувачів освіти внутрішньої мотивації до вивчення української мови та надання знанням і вмінням практичного значення. У модельних навчальних програмах не виокремлено спеціальних уроків розвитку мовлення учнів, тож кожне заняття має бути зорієнтований на розвиток відповідних навичок школярів.

Педагогічне оцінювання є одним із найважливіших елементів сучасного освітнього процесу і його завдання – розкрити потенціал кожної дитини, а не перевірити її на відповідність певному стандарту. Формувальне оцінювання –це принципово інший підхід до організації системи контролю та оцінювання в освіті, який дозволяє адаптувати освітній процес до індивідуальних особливостей, інтересів і потреб кожного здобувача освіти. У 5-6 класах НУШ МОН пропонує застосовувати такі техніки формувального оцінювання:

• прийоми зворотного зв’язку;

• самооцінювання та взаємооцінювання;

• педагогічне спостереження;

• аналіз портфоліо;

• техніки із застосуванням карток, піктограм/ смайлів, «5-П» («Пригадай– Підсумуй – Питай – Прокоментуй – Пов'яжи»), кубування, трихвилинна пауза, сигнали рукою, шкалювання тощо.

Українська література

Шестикласникам притаманний інтерес до читання творів, серед героїв яких вони впізнають себе у вирі повсякденних проблем і життєвих випробувань. Але через трагічні події, пов'язані з війною, їхня свідомість дещо змінилась. Тож не варто оминати обговорення гострих соціальних проблем на уроках літератури, проте це потрібно робити помірковано і зважливо. МОН рекомендує вчителям завчасно вивчити соціальний паспорт певного класу та психологічні особливості учнів, особливо тих, хто вимушено стали внутрішньо переміщеними особами або ж перебували в зоні окупації, втратили рідних чи близьких.

У процесі роботи над текстами художніх творів МОН рекомендує залучати твори інших видів мистецтва – живопису, музики, скульптури, кіно тощо, якщо вони мають ідейно-тематичну спорідненість із виучуваним творами літератури або ж є їх інтерпретацією в інших видах мистецтва. Біографічні відомості про письменників варто обмежити стислими довідками про основні факти життя і творчості, що можуть зацікавити учнів.

Викликом для української освіти стали втрати в навчанні, спричинені карантинними обмеженнями та війною. Для компенсації освітніх втрат майбутніх шестикласників у процесі навчання МОН рекомендує скористатись практичним порадником для учителів-філологів «Українська література. 5 клас: експрес-курс подолання освітніх втрат» (за заг. ред. Т. О. Яценко). Він включає коригувальну навчальну програму на 17 (18) навчальних годин, календарно-тематичне планування уроків, діагностувальні роботи для учнів, картки формувального оцінювання навчальних досягнень учнів.

В умовах дистанційного навчання використання цифрових сервісів та онлайн-інструментів допоможе урізноманітнити освітній процес і створити умови для розвитку творчої активності учнів. Під час онлайн-уроків МОН рекомендує:

• створювати «хмаринки слів», ментальні мапи, інтерактивні плакати, комікси, чати, постери;

• здійснювати віртуальні мандрівки;

• аналізувати фото документів, пізнавальних текстів;

• проводити онлайн-опитування та тестування.

«Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної)»

Цей новий навчальний предмет, який впроваджується у закладах освіти з минулого навчального року, містить такі інтеграції:

• тематична (на основі спорідненості змісту тем шкільних курсів української та зарубіжної літератури для 5–6 класів);

• методична (спільні методи і прийоми навчання української та зарубіжної літератури);

• діяльнісна (спільні види навчальної діяльності у процесі вивчення української та зарубіжної літератури).

У 2023/2024 навчальному році для текстуального вивчення у 6 класі запропоновано різножанрові твори української та зарубіжної літератури, зокрема й тексти напам’ять, які можуть вивчатися за вибором учителя.

Твори для позакласного читання подано до кожного тематичного розділу модельної навчальної програми. МОН рекомендує проводити один-два такі уроки на семестр у межах певного тематичного розділу, орієнтуючись на читацькі та пізнавальні інтереси учнів. Також відомство звертає увагу на необхідність системного проведення уроків по ознайомленню учнів із новинками сучасної української та зарубіжної літератури.

Зарубіжна література

У 5-6 класах НУШ вивчення зарубіжної літератури здійснюється з урахуванням компетентнісного потенціалу мовно-літературної галузі, виключного впливу художньої літератури на формування світогляду, національної свідомості та моральних якостей учнів, розвитку їх мовленнєвої діяльності та комунікативних здібностей, виховання засобами мистецтва слова високоосвічених і культурних громадян України, здатних захищати її національні інтереси, патріотів своєї держави.

При вивченні зарубіжної літератури МОН рекомендує поєднувати компетентнісний, діяльнісний та інтегрований підходи. Це передбачає залучення учнів до різних видів читацької діяльності, активного діалогу з художнім текстом, виконання та обговорення (самостійно або в групі\команді) творчих робіт на підставі прочитаних творів, постійного розширення кола читання з допомогою інтернет- сервісів тощо.

Оскільки в Держстандарті значно розширено зміст поняття «текст», в процесі викладання зарубіжної літератури необхідно навчати учнів умінням і навичкам роботи з різними видами текстів – художніми, навчальними, науковими, науково-популярними, медіатекстами, графічними, гіпертекстами тощо. Художня література (класична і сучасна) має розглядатися не стільки як джерело інформації, скільки в морально-етичному, світоглядному, естетичному аспектах, які відіграють надзвичайно важливу роль у становленні й вихованні юного покоління України.

7-11 класи

Українська мова

У 2023/2024 навчальному році вивчення української мови здійснюється за такими програмами:

• у 7 – 9 класах за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 07.06.2017 № 804;

• у 10-11 класах – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

Вказаний у навчальних програмах розподіл годин між розділами вважається орієнтовним, у разі потреби вчитель має право самостійно змінювати послідовність вивчення розділів та обсяг годин у межах розділу.

Оцінювання результатів навчання учнів

У закладах освіти з українською мовою навчання контрольні роботи з української мови оцінюють:

• фронтально - диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й уміння (їхній яких здійснюють на сторінці класного журналу «Зміст уроку»);

• індивідуально - говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень» визначають окрему колонку без дати.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант тощо) залежно від змісту матеріалу, що вивчається. У І семестрі проводять оцінювання двох видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог), у ІІ семестрі – оцінюється усний твір і читання вголос (7-9 класи). Результати оцінювання говоріння і читання вголос виставляють у класному журналі в колонку без дати й враховують у семестрову оцінку. Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (напис у колонці «Твір», «Переказ» не роблять). У разі відсутності учня на одному зі спарених уроків під час його написання МОН рекомендує запропонувати учню виконати індивідуальне завдання під час уроку.

Кількість робочих зошитів з української мови за класами у 7-9 класах становить два зошити, у 10-11 класах – по одному зошиту. Ведення зошитів оцінюють щомісяця протягом семестру (від 1 до 12 балів) і вважають поточною оцінкою, що зараховують до найближчої тематичної. Під час перевірки зошитів враховують наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи. У разі відсутності учня на уроках протягом місяця в колонці за ведення зошита рекомендується зазначати н/о (немає оцінки).

Українська література

У 2023/2024 навчальному році вивчення української літератури здійснюється:

• у 7–9 класах - за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 07.06.2017 №804;

Запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу чи підрозділу є орієнтовною, учитель може її перерозподіляти на власний розсуд. Резервний час також можна використовувати, зокрема для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо).

Зміст навчального матеріалу передбачає текстове вивчення творів, що виділені напівжирним шрифтом, інші ж лише називаються для допомоги вчителеві під час вивчення певної теми. Крім того, для осучаснення змістового компонента, актуалізації компетентнісного підход запропоновано рекомендаційну рубрику «Мистецький контекст» (МК). Наприкінці програми для кожного класу подано орієнтовні списки літератури для додаткового (самостійного) читання.

У навчальній програмі профільного рівня передбачено вивчення творів літератури народів України, передовсім кримських татар. Також важливим компонентом програми є «Читацький практикум», спрямований на формування практичних навиків усних і письмових роздумів над прочитаним у різних стильових формах.

Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).

Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (напис «Твір» у колонці класного журналу не роблять).

Зарубіжна література

У 2023/2024 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 7-11 класах здійснюється за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН від 03.08.2022 № 698.

Викладання зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти здійснюють українською мовою. Твори зарубіжних письменників вивчають в українських перекладах, також можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів.

Під час оцінювання зошита із зарубіжної літератури слід ураховувати такі критерії:

• наявність різних видів робіт;

• грамотність (якість виконання робіт);

• охайність;

• уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного режиму).

Оцінку за ведення зошита із зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.

Оцінка за контрольний твір із зарубіжної літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (напис «Твір» у колонці класного журналу не роблять). Оцінку за читання напам’ять творів із зарубіжної літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».