«Реформи немає, концепції немає»: робота МОН щодо оплати праці освітян визнана незадовільною

Автор: Сергій Бабака, голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України

Реформи немає. Законопроєкту немає. Комітету немає з чим працювати

Законопроєкт щодо реформи оплати праці педагогічних працівників, який МОН мало розробити на виконання бюджетних висновків до Закону «Про Державний бюджет» до кінця першого кварталу, досі не внесено на розгляд Верховної Ради.

➡️ Сьогодні на засіданні Комітету повторно розглянули контрольне питання щодо формування нової моделі оплати праці педагогічних працівників.

Ще 21 січня та 4 березня ми рекомендували Міністерству освіти і науки прискорити роботу міжвідомчої робочої групи та до 20 березня надати Комітету результати її роботи. Станом на 1 квітня жодних результатів до Комітету не надійшло. Так само, як і жодного засідання не відбулося.

‼️ Фактично це означає, що міжвідомча робоча група не розпочала роботу, а нова модель оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників досі не сформована.

Нагадаю хронологію.

▪️ Щоб забезпечити підвищення зарплат, під час прийняття бюджету була досягнута домовленість, що ми маємо вийти на рівень 2,5 мінімальних заробітних плат з одночасною реформою структури надбавок. І саме для цього, у якості компромісу, було виділено додаткові +4,6 млрд грн. МОН отримало доручення від Кабінету Міністрів розробити нову систему оплати праці вчителів, щоб вона могла запрацювати разом із другою хвилею підвищення окладів на +20% з 1 вересня.

Сьогодні – 1 квітня. І якось зовсім не смішно.

Реформи немає. Навіть концепції немає.

▪️ І навіть якщо вона зараз терміново з’явиться, ми впираємося в календар, адже попереду літні канікули, а Верховна Рада не буде змінювати правила гри для вчителів під час них. 

▪️ Хоча для напрацювання рішення було 3,5 місяці після ухвалення бюджету. Позиції всіх сторін були відомі, у тому числі профспілок, до речі, ще з листопада, коли їхні представники долучалися до засідання Комітету.

Сьогодні МОН пропонував виправити ситуацію черговими надбавками, пояснюючи свою позицію – позицією профспілок. Тобто фактично один зі стейкхолдерів має монополію на прийняття рішень, і МОН з цим погоджується, не питаючи думки інших дотичних учасників процесу, зокрема вчителів.

Нам усім важливо зрозуміти, що ключова проблема полягає у дизайні самої системи оплати праці. Запроваджуючи нові надбавки, ми лише ускладнюємо систему і закладаємо ще більші дисбаланси. І питання лише у тому, коли ця бульбашка просто не витримає, що тоді будемо робити? Скільки ще будемо намагатися «перекласти» одну надбавку в іншу?

«Вмонтувати» чергову надбавку – це не реформа. 

І головне, вчителі цих «збільшень» банально не відчують.

І пропозиція МОН розробити новий законопроєкт, який запрацює з 1 вересня 2027 року, – теж не вихід. Роками саме так рішення на виконання Закону «Про освіту» у частині підвищення заробітних плат переноситься «на наступний рік».

Наслідки такого зволікання ми всі добре бачимо.

➡️ Сьогодні на засіданні Комітет визнав роботу МОН у частині формування нової моделі оплати праці педагогічних працівників незадовільною. 

➡️ Окремо рекомендували Кабінету Міністрів взяти питання формування і впровадження нової моделі оплати праці педагогічних працівників під особистий контроль Прем’єр-міністерки України, а МОН – невідкладно забезпечити початок роботи міжвідомчої робочої групи.

➡️ Також до 22 квітня Міністерство має надати Комітету узгоджену концепцію нової моделі оплати праці з фінансово-економічними розрахунками, оцінкою впливу на державний і місцеві бюджети та пропозиціями щодо нормативно-правового забезпечення її впровадження.

📍 29 квітня повторно розглянемо це питання на засіданні Комітету.

📌 Окремо на засіданні Комітету розглянули питання формування нової моделі оплати праці науково-педагогічних і наукових працівників 

Підвищення зарплат науково-педагогічних працівників вже відбулося з початку року на +30% до окладу 2025 року. 

Але ситуація на сьогодні критична.

🚩Бюджетна програма під це підвищення досі не затверджена.

Через що фактично вже три місяці університети змушені самостійно забезпечувати ці виплати – за рахунок власних ресурсів, спустошуючи свої спецфонди або наближуючи видатки кінця року за загальним фондом державного бюджету. 

▪️ З 1 вересня заплановане підвищення ще на +20%. 

За рахунок чого воно має забезпечуватися, якщо досі не затверджені механізми підтримки? І це ж суто технічне питання, яке вирішується на менеджерському рівні. 

▪️ Під час Комітету наголосили на важливості вирішення цього питання, адже наслідки, на жаль, очевидні. Якщо не врегулювати ситуацію, це може призвести або до скорочення викладацького складу, або існує ризик закриття окремих закладів.

Потрібна відкрита розмова про ресурси, які має система, та її можливості витримати такі рішення.

Підвищення зарплат наукових працівників відбувається за результатами атестації наукових установ: вища атестаційна категорія = вища заробітна плата. Подивимось на результат, після цього варто буде робити висновки. 

➡️ До 22 квітня МОН має надати Комітету узгоджену концепцію нової моделі оплати праці з пропозиціями вирішення цих викликів. 

Без системного оновлення оплати праці неможливо говорити про конкурентоспроможну науку і якісну вищу освіту.