Робота МОН знову визнана незадовільною! Чекаємо від Уряду необхідних управлінських рішень!

Автор: Volodymyr Voronov, народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій

Як завжди інформую про перебіг підготовки НПА, необхідних для реалізації нового Закону України «Про дошкільну освіту».

5 лютого відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, на якому вкотре контрольним питанням був стан підготовки НПА, необхідних для реалізації нового Закону, за останні три тижні з минулого засідання Комітету.

На цьому, як і на минулих засіданнях Комітету кожен раз доповідачем від МОН був інший непрофільний заступник міністра освіти і науки. У мене склалося враження, що кожен з цих заступників дізнавався про те, що він відповідає за цей напрям роботи, напередодні засідання Комітету. Тому, напевне, ситуація в МОН з підготовкою реалізації нового Закону виглядає як у приказці «у семи няньок дитя без ока».

Чому, враховуючи критичність з правовою базою у сфері дошкілля, вже чотири місяці посада профільного заступника міністра залишається вакантною, поки що без відповіді. Кажучи відверто, таке становище ЖАХАЄ.

Повністю поділяю всі твердження моїх колег-депутатів, що лунали під час засідання Комітету. Зі свого боку у своєму виступі я зробив декілька акцентів і хочу поділитися ними з вами.

1. Сьогодні лютий 2025 року, більше, ніж півроку, як ухвалений новий Закон. Затвердженими є до 5 з близько 50 необхідних на його виконання НПА.  У будь-якій установі, на будь-якому підприємстві така продуктивність вважалася б неприпустимою і потребувала б жорстких управлінських рішень. Питання до Уряду: чи варто їх очікувати?

2. Спостерігаючи за перебігом підготовки НПА як член робочої групи при МОН, можу стверджувати, що частина відповідальних посадовців продовжують ігнорувати певні норми Закону, зневажати, як такі, з якими вони не погоджуються і відмовляються виконувати. Більше того, висловлюють ці думки на засіданнях робочих груп, де присутні різноманітні освітяни і науковці. З цього приводу хочу зазначити, що розумію низький рівень правової культури в освіті, враховуючи те, що дозволяють собі державні службовці, відповідальні за формування, реалізацію та дотримання норм законодавства. Хочу порадити посадовцям, які дозволяють собі публічне зневажливе ставлення до законів України, звільнитися самостійно і не дискредитувати державну службу.

3. Хочу ще раз наголосити, що я пишаюся новим Законом України «Про дошкільну освіту», пишаюся роботою моїх колег, працівників Секретаріату, всіх експертів, залучених до його розробки. Хочу підкреслити, що членами робочої групи з розробки Закону були також керівники та інші фахівці МОН. І коли з мого боку або у моїй присутності на засіданнях робочої групи з підготовки проекту Закону до другого читання лунало питання щодо робочого часу та педагогічного навантаження педагогічних працівників, запропонованої моделі щодо визначення та збалансування цих питань, всі експерти сходилися на спільній позиції, що модель запропонована новим Законом – оптимальна. Жоден не запропонував іншої моделі. На цьому тлі дивує сьогоднішнє публічне мовчання з боку МОН щодо тієї абсолютно некоректної дискусії, що відбувається у соціальних мережах, у публічних зверненнях освітян до органів влади і окремих публічних висловах певних посадовців на кшталт: «закон поганий, депутати наробили біди, треба все змінити». Де прес-конференція, виступи у ЗМІ міністра освіти і науки зі спростуванням таких тверджень? Якщо міністр має іншу думку з цієї проблеми, то хай публічно її оголосить, але припинить маніпуляції, викривлення ідей та положень Закону і дискредитацію влади.

4. Профспілка дозволила собі також стверджувати, що новим Законом для педагогічних працівників «збільшено робочий час». Хотілося б доказовості, побачити це твердження у порівнянні з тим, який робочий час, а не педнавантаження, був визначений законодавством до ухвалення нового Закону. Я вдячний за те, що рішення, ухвалене Комітетом, передбачає офіційне звернення до ОДА щодо надання інформації по всіх ключових питаннях робочого часу, педагогічного навантаження, оплати праці працівників закладів дошкільної освіти в 2024 році, і як це заплановано реалізувати в 2025 році.

5. Не можу не зробити одну ремарку, звертаючись до освітян, що наполягають на визначенні скороченого робочого часу в 18 чи 20 годин на тиждень, що фактично буде дорівнювати обсягу педагогічного навантаження. Такого робочого часу немає жоден працівник України на ставку, навіть у режимі скороченого робочого часу. Це робота погодинного навантаження з іншим обсягом гарантій. А на ставку в Україні навіть для учнів 15-16 річного віку, які працюють на канікулах, встановлюється на ставку 24 години робочого часу на тиждень.

6. На думку членів Комітету необхідний перегляд всіх НПА, що були затвердженні до ухвалення нового Закону, адже значна частина ключових питань в діяльності різноманітних суб’єктів освітньої діяльності змінена, визначені нові документи, на які потрібно зробити посилання, якісь положення НПА віднесені новим Законом до повноважень ОМС та/або автономних прав закладу освіти та іншого СОД. На противагу такій позиції МОН продовжує стверджувати, що є НПА, що не потребують змін. Дивує така спроба себе заспокоїти і уникнути необхідних зусиль, адже практично всі НПА, затверджені до нового Закону, містять посилання на НПА, що втратили чинність, виписані під діяльність виключно закладів дошкільної освіти та скасовану новим Законом типологію ЗДО, не враховують особливості повноважень засновників та керівників різних суб’єктів освітньої діяльності тощо.

7. Хочу наголосити, що разом з необхідністю прискорення напрацювання необхідних для реалізації Закону НПА, у центрі уваги повинна залишатися їх якість, відповідність нормам нового Закону «Про дошкільну освіту», базового Закону «Про освіту».

З повагою! 

Реформам бути!!!