Що чекає освіту у 2026–2028 роках: уряд назвав пріоритети

Кабінет Міністрів України затвердив Бюджетну декларацію на 2026–2028 роки (постанова від 27 червня 2025 р. № 774), де окремо визначив напрями розвитку освіти на найближчі три роки.

Основні завдання лишаються незмінними: подолання наслідків війни, відновлення зруйнованих шкіл, продовження реформи “Нова українська школа”, розвиток профтеху та цифрова трансформація. Проте у новій декларації з’явилися й важливі додаткові акценти. Час і обставини вимагають розширення фокусу.

Уряд доповнив базові завдання новими пріоритетами. Згідно з документом, професія вчителя має стати престижнішою — на цьому окремо наголошують у декларації. Йдеться, зокрема, про запровадження додаткових мотиваційних стимулів.

У той же час, економічний прогноз у декларації досить тривожний. Як визначено у документі, попри зростання економіки, торговельний баланс країни ще залишатиметься від’ємним — тобто імпортуватимемо більше, ніж експортуватимемо. Але ця різниця поступово зменшуватиметься. Тим не менш, обсяги українського експорту теж зростатимуть, а дефіцит бюджету скоротиться більш ніж на 62% - з 1,36 трлн грн. (2024 року) до 511,9 млрд грн, джерелами фінансування бюджету стануть міжнародні партнери.

Ще один важливий напрям — патріотичне виховання. Йдеться про розширення мережі військових та військово-спортивних ліцеїв, а також завершення забезпечення навчальних кабінетів для предмета “Захист України”.

Нагадаємо, що у 2024 році предмет “Захист України” зазнав суттєвих змін. Замість формального викладання учні тепер щомісяця проходять тренінги тривалістю 6–8 годин у спеціально обладнаних центрах. Програма охоплює практичні навички з домедичної допомоги, управління дронами, основ кібербезпеки, протидії дезінформації та реагування на кризові ситуації.

Серед новацій — можливість для молодших школярів залишатися у школі повний день. Це важливе рішення для родин, де батьки змушені працювати або виїздити на заробітки.

Окремий акцент — турбота про фізичне та психічне здоров’я дітей. Держава планує забезпечити школярів повноцінним харчуванням, дбати про зниження рівня захворюваності та підтримку загального добробуту учнів.

У декларації також підкреслено важливість повернення українських родин із-за кордону. Один із шляхів — розвиток доступного дошкілля, яке дає змогу батькам працювати й водночас бути впевненими у безпеці та розвитку своїх дітей. Відзначимо, що на засіданні Уряду, прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив про державну підтримку дошкілля. “Запроваджуємо програму “єЯсла”. Після того, як дитині виповниться один рік, батьки матимуть вибір: повернутися до роботи або виховувати дитину до трьох років”, - зазначив він.

У сфері вищої освіти уряд планує продовжити реформу фінансування — через державні гранти на навчання за спеціальностями, які є критично важливими для відновлення та розбудови країни. Загалом у планах уряду — замовляти підготовку фахівців за найважливішими для суспільства напрямами, зокрема, за військовими, медичними, педагогічними. Також є потреба в тих, хто має робітничі професії, які особливо важливі для відновлення країни після війни.

Крім того, освіту планують і далі переводити в цифровий формат: збиратимуть дані про учнів і вчителів в одному місці, розвиватимуть зручні системи для управління освітою, вдосконалюватимуть обмін даними між різними державними реєстрами та спрощуватимуть бюрократію в школах.

Що з фінансами?

У додатку до декларації подано фінансові прогнози на 2026–2028 роки. І деякі з них — суперечливі.

Насамперед звертає на себе увагу прогноз Міністерства фінансів щодо кількості учнів. Попри очікуваний спад чисельності, у бюджетній декларації після 2025 року чомусь збережено одну й ту саму цифру

Для порівняння:

✔ 2024 — 4 089 824 учні;

✔ 2025 — вже 3 889 800;

✔ 2026–2028 — теж по 3 889 800.

Іншими словами, Мінфін та МОН не ризикнули прогнозувати реальні зміни чисельності школярів після 2025 року, тож просто повторили цю цифру для наступних років.

А от прогноз щодо кількості шкіл виглядає набагато песимістичніше:

✔ 2024 — 13 026 шкіл

✔ 2025 — 12 600

✔ 2026 — 12 000

✔ 2027 — 11 000

✔ 2028 — 10 500

Тобто за чотири роки планується скорочення 2526 шкіл — із 13 026 у 2024 році до 10 500 — у 2028-му.

Зарплати вчителів мають зрости

На тлі прогнозів щодо скорочення кількості шкіл уряд обіцяє підвищення заробітної плати для вчителів. Якщо нині (2024–2025) середня розрахункова зарплата вчителя без урахування ЄСВ складає 15 000 грн, то вже:

✔ у 2026 році — 17 000 грн;

✔ у 2027 — 18 300 грн;

✔ у 2028 — 19 600 грн.

Це означає зростання орієнтовно на 30% протягом трьох років. Відповідно, держава повинна закласти кошти на це підвищення.

Цікаво, що паралельно з підвищенням зарплат передбачається скорочення кількості шкіл. Як бачимо на графіку, чим менше шкіл, тим більша зарплата вчителів. Від’ємний коефіцієнт кореляції між цими двома показниками - майже ідеальний (-0,98337).

Що з харчуванням і умовами навчання?

Важливий рядок у бюджетній декларації — фінансування харчування дітей початкової школи. Якщо за даними 2024 року харчуванням за рахунок державного бюджету були забезпечені 927 929 учнів початкової школи, які навчаються очно, та 96 957 - які навчаються за змішаною формою, то у 2025 році таких стало трохи менше: відповідно, 920914 та 95342 А ось на 2026 рік і надалі бюджетного фінансування на харчування дітей взагалі не передбачено. У відповідних графах - прочерки.

Викликає подив повна відсутність у бюджетній пропозиції на 2026 рік і далі фінансування на облаштування навчальних кабінетів для “Нової української школи”: їх було 566 у 2024 році, на 2025 планується 1000. І жодного - на 2026 рік і надалі.

Також, незважаючи на зростання видатків освітньої субвенції на 15% — зі 112 млрд грн у 2026 році до 129,7 млрд грн у 2028, у декларації поки що не передбачені видатки розвитку закладів освіти. Тим не менш, базова дотація місцевим бюджетам зросте вдвічі.