Що робити школі у випадку сімейних конфліктів, де заручники — діти

Сучасні реалії в Україні, особливо в умовах війни, призвели до різкого зростання сімейних конфліктів, зокрема щодо питання опіки над дітьми. І якщо батьки воюють між собою в судах, то заручниками цієї боротьби стають не лише діти, а й школи. Ці суперечки часто відображаються на діяльності закладів освіти, які опиняються в ситуації правової невизначеності. Крім того, надана в рамках децентралізації автономія закладам освіти, теж дає інструмент керівникам для вільного трактування норм законодавства.

Використовуючи положення Законів України “Про освіту” та “Про підприємницьку діяльність”, а також Сімейний кодекс України, освітні установи іноді трактують їхні норми залежно від обставин, що може призводити до порушення прав дітей та посилення конфліктів між батьками.

Як зазначив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у своїй щорічній доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2023 році, найпоширенішою причиною заяв від батьків стало питання щодо перешкод одного з батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною.

У звіті Дмитра Лубінця також наводиться реальна ситуація, коли був викрадений батьком малолітній син та порушено рішення суду про визначення годин спілкування. “Тривали досудові розслідування щодо вчинення домашнього насильства. Проте це не допомогло повернути дитину, батько переховував сина від матері, створюючи перешкоди у спілкуванні. Лише більш як через рік матір самостійно забрала сина у батька”, – йдеться у звіті.

“Звертаємо увагу, що кожна дитина до 18 років в Україні може безоплатно отримати юридичну допомогу та адвокатський супровід. Про те, на яку допомогу мають право діти, а також як її отримати“, – розповів в інтерв’ю медіа “Нова українська школа” керівник Координаційного центру надання безоплатної правничої допомоги Олександр Баранов.

Як пояснює медіа “НУШ” ситуацію голова громадської організації “БатькиSOS”, юристка Олена Парфьонова, до директора школи регулярно звертаються батьки, щоб отримати довідку про їхню участь у шкільному житті дитини. Зазвичай такі довідки потрібні батькам у судових процесах під час розлучення або встановлення опіки над дитиною. Також коли йдеться про додаткову відпустку для одного з батьків, який виховує дитину самостійно.

Олена Парфьонова також у своїй практиці стикалася з ситуацією, коли батько викрав дитину із закладу освіти. Офіційно батьки ще перебували у шлюбі і йшов судовий процес, де вирішувалось питання опіки над дитиною. “Він [батько – ред.] прийшов забрати дитину із закладу освіти і не повернув її, але школа нічого не могла подіяти, тому що виходило так: ніякої заборони немає – ніякого рішення чи постанови суду, чи документу, що батькові не дозволено наближатися чи забирати дитину, спілкуватись”, – розповідає Олена Парфьонова. Тому що згідно закону батько і мати мають однакові права.

Найпоказовішим у цьому кейсі є те, що батько неправомірно влаштував дитину в заклад освіти, не надавши документи зі школи. “За процедурою – зараховують тоді, коли є документ із попереднього закладу освіти”, – наголошує Олена Парфьонова. За словами юристки, дитину зарахували в приватний заклад освіти, незважаючи на те, що учень перебував на обліку в комунальному закладі освіти і одночасно відвідувала приватний заклад освіти.

Додамо, що освітня омбудсменка Надія Лещик в інтерв’ю медіа “НУШ” після свого призначення на посаду зазначала, що деякі норми освітнього законодавства можна тлумачити по-різному. Через таку неоднозначність іноді складно довести, що певна дія учасника освітнього процесу чи керівника, є порушенням. Тому необхідне законодавче підсилення, щоби більш ефективно вирішувати ці ситуації в інтересах дитини.

Надія Лещик наводить приклад, коли служба освітнього омбудсмена пише в управління освітою, що в певному закладі порушуються права, а в управлінні можуть відповісти, що в закладі нібито все добре, бо законодавство дає йому автономію, а громадам – децентралізацію, тож ніяких порушень немає.

Служба освітнього омбудсмена на запит “НУШ” про найпоширеніші звернення від батьків на можливі протиправні дії керівників закладів освіти зазначала відмову у видачі особової справи та ненадання керівниками закладів відповідей на запити батьків щодо інформації про навчання дітей.

Як зауважують у службі, наразі є правова невизначеність щодо дій закладу освіти, якщо батьки звертаються до закладу із законними, але суперечливими вимогами.

“Тому заклад освіти, виконуючи законну вимогу одного з батьків, фактично порушував законне право іншої сторони. Адже відповідно до частини 1 статті 55 Закону України “Про освіту”, батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти й розвитку дитини”, – йдеться у відповіді Служби освітнього омбудсмена медіа “НУШ”.

Крім того, у Службі звертають увагу, що за Сімейним кодексом питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Виключенням є рішення суду або висновок органів опіки. Освітній омбудсмен також зауважує, що батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

“Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Але, на жаль, у більшості таких випадків батьки не укладають такі договори”, – пояснюють у службі освітнього омбудсмена.

“Ці питання потребують законодавчого врегулювання, внесення змін до Сімейного кодексу України та інщих нормативно-правових актів, які регулюють питання спільної батьківської опіки батьків над дитиною після розлучень, зокрема у забезпеченні права дитини на освіту”, - наголошує Надія Лещик.

Як зазначає Олена Парфьонова, найпростішою є ситуація, коли батьки дитини розлучаються і адвокати обох сторін беруть характеристику на дитину зі школи, намагаючись довести, що протилежна сторона неналежним чином виховує дитину. “І нормативно-правового врегулювання просто немає. Тобто школи діють на свій розсуд у цих питаннях”, – наголошує юристка.

Олена Парфьонова впевнена, що з плином війни розлучень побільшає, тож не виключає, що і випадків із викраденням дітей - також. “Зараз Мінюст мав би долучитися до цих питань і надати роз’яснення для закладів освіти, що мають робити заклади освіти, тому що це питання викрадення дитини. Хоча вони можуть знати про конфлікт, але нічого не можуть вдіяти. Такі випадки не будуть поодинокими”, – додає Олена Парфьонова.

Зауважимо, що перший освітній омбудсмен Сергій Горбачов в коментарі медіа “НУШ” наголосив, що у Сімейному кодексі України не встановлено, як керівнику закладу освіти визначити, кому саме з батьків віддавати особову справу дитини та чи має право директор закладу освіти ознайомитися із договором про здійснення батьківських прав, якщо такий укладено між батьками.

Як зауважує Сергій Горбачов, необхідно врахувати, що в законодавстві потрібні зміни, як однозначно визначили  б алгоритм дій закладу освіти в умовах, коли між батьками виник конфлікт, який ще не знайшов вирішення у судовій інстанції. Зокрема, на думку першого освітнього омбудсмена, необхідно встановити порядок, за яким, якщо керівник закладу освіти  належним чином повідомлений про конфлікт між батьками, то він має зберігати статус-кво дитини, тобто не віддавати документи, не виконувати жодних дій за винятком, коли батьки спільно погоджують таке рішення. Але це потребує законодавчого впорядкування.

У будь-якому разі, на думку освітнього омбудсмена, заклад освіти має виконувати свою основну функцію: забезпечити умови для здобуття дитиною якісної освіти у безпечних умовах. І в жодному разі не втручатися у родинний конфлікт на боці когось із батьків.

Водночас перший освітній омбудсмен звернув увагу на виконання законодавства приватними закладами освіти, коли батьки перебувають у конфлікті. Сергій Горбачов навів приклад, коли заклад освіти відмовляється батьку надавати інформацію про навчання дитини через те, що в умовах контракту між одним з батьків і закладом освіти  прописано, що не можна цього робити, хоча Сімейний кодекс і Закон України “Про освіту” прямо визначають, що батьки мають рівні права на участь у вихованні та освіті дитини. “Тобто, виникає правова колізія, суперечність двох типів законодавства. І заклади приватної форми власності ухвалюють рішення на свій розсуд. Якщо їм вигідно – послуговуються освітнім законодавством, якщо невигідно – тоді підприємницьким”, – коментує ситуацію перший освітній омбудсмен. Сергій Горбачов вважає, що необхідно чітко зобов’язати заклади приватної освіти виконувати саме освітнє законодавство, оскільки  вони надають освітню послугу і йдеться про права дитини на здобуття повної загальної середньої освіти, що є її пріоритетним конституційним правом.

Окрім того, якщо батьки не вживатимуть заходів для подання спільної/узгодженої заяви про зарахування/відрахування/переведення дитини, доцільно передбачити можливість керівника закладу освіти в інтересах дитини:

✔  проводити узгоджувальну бесіду з батьками за участю керівника закладу освіти та/або психолога;

✔  скеровувати суперечку батьків щодо виховання та навчання дитини на розгляд Служби у справах дітей задля врегулювання конфліктної ситуації.

Нагадаємо, медіа “Нова українська школа” раніше публікувало матеріал, як діяти керівникам закладів освіти у випадку конфліктної ситуації між батьками.

З документами по темі можна ознайомитись за посиланнями:

✔ Закон України “Про освіту”, частина 1 стаття 55 про рівні права та обов’язки батьків щодо освіти й розвитку дитини.

✔ Сімейний кодекс України, частина 1, 4 та 5 стаття 157 про право батьків укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини