Шкільні поліціянти: дорогі вахтери чи гарантія безпеки?

Автор: Володимир Онацький

Вінницька трагедія ще довго болітиме країні. Молодий учитель став убивцею, діти загинули на автобусній зупинці… Чому шкільні конфлікти призвели до таких наслідків? Школа мала б бути простором безпеки, а перетворилася на місце насилля, де велика частина дітей та дорослих страждає від булінгу. Держава вважає, що  поліціянти в школах підвищать рівень безпеки. 

В Україні у 2023 році запровадили інституцію офіцерів освітньої безпеки. Їхня місія на папері звучить красиво: превенція (профілактика, упередження) правопорушень, захист дітей, допомога вчителям і батькам. Але реальність виявилася складнішою. Закон залишив надто багато прогалин та питань. Чи може поліціянт проводити обшук речей? Опитувати дітей без батьків? Складати адмінпротоколи? Чіткої відповіді немає. А коли немає ясних правил, то з’являються або зловживання, або бездіяльність.

Школи вже бачили, як це працює на практиці. У Чернівцях шкільна офіцерка поліції під час виховної години змушувала дітей присідати «за непослух». «Не доходить через слово - дійде через біль» - ці слова, зняті на відео, облетіли соцмережі. Діти принижені, батьки обурені, суспільство зневірене.

В Ірпені інший поліціянт долучився до цькування вчительки, яку зрештою звільнили. Причина була формальною - учнів відпустили з уроку раніше. Замість того щоб стати посередником, офіцер зіграв роль карателя.

Ці випадки змушують задуматися: чи справді ми будуємо систему захисту, чи лише дублюємо покарання?

Досвід світу показує: шкільна поліція може бути ефективною, але лише тоді, коли її роль чітко окреслена. У США офіцери працюють за угодами між школами й департаментами поліції, не втручаються у дисципліну без складу злочину, не опитують дітей без батьків. У Канаді вони проходять курси з дитячої психології та співпрацюють із громадами. У Великій Британії більше нагадують наставників, у Німеччині працюють у тандемі із соціальними службами. А Фінляндія та Японія взагалі відмовилися від постійної присутності поліції, зробивши ставку на психологів і медіаторів.

У пострадянських країнах усе неоднозначно. У Латвії та Естонії поліціянти з’являються у школах епізодично, більше для профілактики. У Казахстані «шкільні інспектори» існують уже 20 років, але часто перетворюються на формальних наглядачів. У Грузії після протестів громадськості від постійної присутності поліції відмовилися й посилили роль психологів.

А що ж у нас? Ми будуємо школу, схожу радше на філію СІЗО: паркани, металодетектори, поліціянти із зарплатами в рази більшими за вчительські. А вчитель, на якому все тримається, залишається безправним і соціально незахищеним. Учень - беззахисний, батьки - розгублені. І замість довіри ми створюємо атмосферу страху.

Справжня безпека народжується не з форми в коридорі, а з ясних правил і поваги до кожного учасника освітнього процесу. Україні потрібні:

– чіткі межі повноважень поліціянтів у школах;

– пріоритет психологів і медіаторів у вирішенні конфліктів;

– гарантія прав дитини, де будь-які дії поза бесідою можливі тільки в присутності батьків;

– прозорість і звітність системи.

І понад усе - нам потрібен соціально захищений учитель. Бо саме він, а не поліціянт, щодня тримає школу на плечах, саме він формує довіру й безпеку, без яких не працюватиме жоден закон і жодна програма.

Вибір у нас простий: або правила й довіра, або хаос і приниження.

Ми вже бачили, як принижений учитель може стати загрозою. Чи не стане поліціянт новим джерелом страху? Можливо, такі сильні, фізично загартовані люди, які вміють професійно поводитись зі зброєю, зараз конче потрібні в інших місцях...

P.S. Шановні друзі!

Читання — це складний процес. Я сам люблю короткі або неймовірно цікаві та «смачні» тексти. Я — не письменник, мої тексти не ідеальні.

Якщо читати цей допис повільно - потрібно приблизно 10 хвилин, у середньому темпі - 8 хвилин, у швидкому — 5 хвилин.

Я думаю, що не всі змогли дочитати його до кінця.

Тому прошу:

✅ Хто дочитав — ставте 👍, хто   здався на півдорозі - 😅 . Так я змогу зрозуміти чи треба робити тексти коротшими.

І ще одне: ми часто говоримо про булінг, але, можливо,  справжня причина булінгу - байдужість дорослих? Поліціянт у школі - це вирішення проблеми чи лише спроба замести сліди? Дуже хочу почути ваші думки 👇