Штучний інтелект в освіті: деградація мислення чи революція в навчанні?

Автор: Володимир Страшко, PhD з економіки, директор дистанційної загальноосвітньої гейміфікованої школи Unicorn School, підприємець, освітній експерт та викладач бізнес-шкіл

Останнім часом важко знайти тему, що викликала б більше дискусій в освітньому середовищі, ніж використання штучного інтелекту (ШІ), зокрема популярних моделей, таких як ChatGPT. Хтось вбачає в ШІ загрозу для студентів: очікує деградації, зниження критичного мислення та креативності. Інші вважають, що ШІ — це унікальна можливість для персоналізації освіти, збільшення ефективності навчання та розвитку мислення на новому рівні.

У будь-якому разі викладачі та студенти стикнулися з абсолютно новими викликами: від простих етичних дилем і проблем плагіату до глобальних питань зміни освітніх парадигм.

То що ж це насправді: загроза чи можливість? І чи готові ми до змін, які неминуче несе епоха штучного інтелекту в освіті?

Карма в дії: чому студенти у США вимагають повернення грошей

Одна з найрезонансніших новин останніх місяців у сфері освіти прийшла зі США: студенти низки американських вишів відкрито вимагають повернути їм гроші за навчання. Причина — активне використання викладачами нейромережі ChatGPT для підготовки до занять і перевірки студентських робіт. Водночас самим студентам використовувати такі сервіси часто суворо заборонено.

Ситуація набула медійного розголосу після повідомлень у ЗМІ, які наголошували на подвійних стандартах освітніх закладів: студентам заборонено те, чим регулярно користуються викладачі. Обурення студентів є цілком зрозумілим: навіщо платити значні кошти за навчання, якщо знання, перевірку завдань і навіть пояснення тем може надати штучний інтелект, доступний усім онлайн? Студенти наголошують, що навчатися за допомогою ШІ можуть і самостійно, без додаткових витрат на університетські послуги.

Цей конфлікт оголив важливі питання, що виходять далеко за межі фінансових претензій: як освітні установи мають ставитися до ШІ? Які межі його використання мають бути встановлені? Чи є прозорість і справедливість у сучасних підходах до інтеграції нових технологій в освіту?

Як не без іронії зазначають коментатори ситуації, це схоже на «карму в дії»: університети, які раніше обмежували доступ до нових технологій для студентів, тепер самі потрапили під вогонь критики через недостатньо прозору політику використання ШІ.

Маскування ШІ та парадокс сучасної освіти

Поки університети сперечаються, як регулювати використання штучного інтелекту, студенти вже знайшли власні, досить креативні рішення. Американські студенти 2025 року дедалі частіше не просто використовують ChatGPT для виконання завдань, а й вдаються до складних маніпуляцій, аби приховати цей факт від детекторів нейромережевих текстів.

Зокрема, як повідомляють у ЗМІ, популярними стали способи «маскування» текстів, згенерованих нейромережею: спеціальне додавання граматичних чи стилістичних помилок, запити до ШІ писати текст слабше або переформулювання через інші мовні моделі. Вся ця діяльність спрямована не на поглиблення знань чи розвиток навичок, а на обхід систем контролю, які університети використовують для виявлення штучно створених текстів.

Виникає парадоксальна ситуація: студенти, проявляючи неабиякий креатив, винахідливість і технічні навички, витрачають ці ресурси зовсім не на навчання, а на шахрайство. Проте чи можна звинувачувати в цьому лише самих студентів?

Ба більше, чесні студенти також користуються ШІ, але вже для того, щоб їх не звинуватили у використанні ШІ для виконання завдання! Абсурд, чи не так? Річ у тім, що викладачі застосовують мовні моделі, аби визначити маркери використання цих самих моделей під час підготовки текстів. Саме тому студенти змушені грати на випередження й позбавлятися патернів штучного тексту під час редагування своїх робіт.

У підсумку в США збільшився попит на традиційні паперові зошити. Цього навчального року продажі «синіх зошитів» у Техаському університеті A&M зросли більш як на 30%, а в Університеті Флориди — майже на 50%, пише The Wall Street Journal. Річ у тім, що викладачі повертаються до традиційної форми контролю: текст, написаний від руки й, бажано, під наглядом педагога, щоби студент точно не міг списати. Ось так технологічний прогрес змусив людство повернутися до витоків. Це нагадує популярний вислів про те, що Четверту світову вестимуть камінням і палицями.

Іронія ще й у тім, що боротьба «хто кого переграє» між студентами та штучним інтелектом призводить до розмивання самої суті навчання. Якщо освіта перетворюється на гру в детективів, які шукають порушників, і тих, хто намагається уникнути викриття, то постає питання: якою ж насправді є головна місія освіти? І чи справді ШІ — найбільше зло, завдяки якому студенти тупішають?

Чи деградують студенти через використання ШІ

Відтоді, як ШІ почав масово інтегруватися в освіту, лунають тривожні прогнози щодо його негативного впливу на розумові здібності студентів. Чимало консервативних викладачів та експертів упевнені: якщо штучний інтелект виконує завдання замість учнів, це неминуче призведе до деградації їхнього мислення. Логіка тут проста: навіщо напружувати мозок, якщо нейромережа миттєво надає відповідь?

Проте нещодавнє масштабне дослідження, опубліковане у впливовому науковому журналі Nature, демонструє цілком протилежні результати. Згідно з даними авторів цього системного огляду, ШІ не тільки не погіршує навчальних результатів, а навпаки — істотно їх покращує.

Зокрема вчені встановили, що:

•  використання ШІ має великий позитивний ефект на навчальні успіхи студентів;

•  значно поліпшується сприйняття процесу навчання;

•  ШІ сприяє розвитку навичок мислення вищого порядку (higher order thinking).

Особливо ефективно ШІ впливає на навчальний процес, якщо йдеться про STEM-дисципліни (наука, технологія, інженерія, математика), де принципово важливою є можливість персонально детально розібрати кожен крок виконання завдань. Окрім того, оптимальним строком використання ChatGPT для досягнення помітного ефекту є період від чотирьох до восьми тижнів регулярного залучення нейромережі до навчального процесу.

Важливим висновком дослідників є також те, що ефективність використання ChatGPT сильно залежить від того, як саме його інтегрують у навчальні курси. Найкращі результати демонструють курси, побудовані на вирішенні практичних проблем і розвитку конкретних компетенцій.

Цей аналіз дає змогу поглянути на проблему значно ширше. Очевидно, що річ не в тім, аби уникати ШІ, а навпаки — навчитися максимально ефективно його використовувати. Освітні заклади мають змінити свої підходи та почати використовувати нейромережі як потужний інструмент для розвитку, а не для пасивного отримання готових відповідей. І поки ми про це розмірковуємо, в деяких країнах світу ці підходи впроваджують у життя.

Міжнародний досвід: ШI-революція в освіті ОАЕ та інших країн

Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) з 2025 року офіційно включили курс зі штучного інтелекту до державної шкільної програми, причому вже з дошкільного віку.

Як повідомляє авторитетне видання Financial Times, міністр освіти ОАЕ Сара аль-Амірі зазначила, що головною причиною такого кроку стала попередня помилка країни, яка недостатньо швидко реагувала на поширення соціальних мереж. На думку чиновників, саме це упущення призвело до зниження успішності учнів і наростання проблем, пов’язаних із концентрацією уваги через активне використання платформ, таких як TikTok та Instagram. Саме тому цього разу ОАЕ вирішили діяти на випередження.

Нова навчальна програма з ШІ передбачає не лише технічні навички, такі як програмування та написання запитів (prompt engineering), а й етичні аспекти використання ШІ. Зокрема дітей із раннього віку навчатимуть критично оцінювати інформацію, яку надають нейромережі, та розпізнавати упередження в їхніх відповідях.

Окрім освітніх реформ, ОАЕ активно інвестує в масштабну інфраструктуру штучного інтелекту. За даними Bloomberg, інвестиції країни у сферу ШІ вже найближчим часом можуть становити понад 100 млрд дол. Водночас ОАЕ мають амбіції стати глобальним «регуляторним полігоном», де тестуватимуть нові технології та формуватимуть стандарти їх використання на міжнародному рівні.

Ініціатива ОАЕ є непоодинокою. Наприклад, Fortune повідомляє, що топменеджери таких гігантів, як Microsoft, Airbnb та Uber, відкрито закликають країни в усьому світі інтегрувати ШІ та комп’ютерні науки в навчальні програми шкіл за прикладом Китаю та Сингапуру.

За словами CEO цих компаній, відсутність системної освіти у сфері штучного інтелекту та комп’ютерних технологій може призвести до втрати мільярдів доларів економічних можливостей і суттєвого послаблення конкурентних позицій країн на світовій арені.

Ця ініціатива керівників провідних технологічних корпорацій є своєрідним сигналом для світової освіти. На їхню думку, сучасна школа вже не може обмежуватися лише базовими академічними предметами: вона має готувати дітей до майбутнього, в якому ШІ стане основою не тільки технологій, а й економіки та суспільства загалом.

Показовим прикладом такої стратегії є досвід Сингапуру, який інтегрував штучний інтелект у власну освітню систему, зробивши акцент на персоналізації навчання. Там ШІ використовується для аналізу успішності учнів, автоматичного підбору індивідуальних завдань та зворотного зв’язку, що дає змогу значно поліпшити якість освіти.

Важливо зрозуміти, що за такими закликами стоїть не просто інтерес технологічних компаній, а усвідомлення того факту, що економічна ефективність держави дедалі більше залежить саме від рівня освіти молодого покоління. Й ті країни, які не зможуть адаптуватися до цього глобального тренду, ризикують значно відстати в розвитку вже в найближчі десятиліття.

Етичні аспекти: освіта з ШІ — виклики та ризики

Разом із можливостями, які відкриває інтеграція штучного інтелекту в освітні процеси, постає низка серйозних етичних питань. Адже ШІ — це не тільки нові можливості, а й нові ризики, які необхідно ретельно аналізувати та контролювати.

Як зазначає міністр освіти ОАЕ Сара аль-Амірі в статті для Financial Times, критичне мислення щодо інформації, отриманої від нейромереж, має бути одним із ключових компонентів сучасної освітньої програми. Дітей потрібно навчати розуміти, що відповіді штучного інтелекту не завжди є об’єктивними та можуть містити упередження. Тому учні мають отримувати навички не лише використання нейромереж, а й перевірки та оцінки достовірності їхніх відповідей.

Окрім того, етичне використання ШІ включає питання академічної доброчесності. У багатьох країнах світу школи й університети вже стикнулися з проблемою плагіату, коли студенти просто копіюють відповіді ChatGPT, видаючи їх за власні. Щоб боротися з цією проблемою, освітні системи впроваджують спеціальні тренінги та курси, які навчають школярів і студентів правильно використовувати штучний інтелект для досліджень, не порушуючи академічних стандартів.

Іще однією важливою етичною проблемою є ризик надмірної залежності від ШІ. З огляду на це, ОАЕ наприклад, запроваджують обмеження на кількість годин, відведених для навчання використанню штучного інтелекту, — до 20 годин на академічний рік, що має допомогти уникнути ситуації, коли учні стануть повністю залежними від допомоги нейромережі.

Отже, важливим завданням сучасної освіти є не лише навчити дітей взаємодіяти з технологією, а й сформувати в них навички відповідального й етичного використання ШІ.

Український контекст

На тлі глобальних трансформацій в освіті Україна також почала формувати власне бачення використання штучного інтелекту в навчальному процесі. У травні 2024 року Міністерство освіти і науки України оприлюднило інструктивно-методичні рекомендації щодо використання ШІ у закладах загальної середньої освіти. Цей документ став першим офіційним кроком у напрямі врегулювання й осмислення ролі новітніх технологій у навчанні.

У рекомендаціях наголошено, що штучний інтелект має використовуватися не для механічної заміни мислення учня, а як інструмент для розвитку критичного мислення, пошуку інформації, аналізу та створення нових ідей. Зокрема зазначено, що вчителі мають право використовувати ШІ для підготовки до уроків, створення тестів, генерування ідей, а також для індивідуалізації підходів до учнів.

Щодо учнів, то тут рекомендації передбачають навчання школярів:

• використанню нейромережі для самостійного навчання;

• розумінню обмежень та можливих упереджень штучного інтелекту;

• вмінню перевіряти достовірність отриманої інформації;

• дотримуванню академічної доброчесності.

З одного боку, ці положення дещо перегукуються з практикою ОАЕ чи Сингапуру. А з іншого — Україна поки не має спеціально розроблених курсів, як зазначені вище країни, й не закріплює використання ШІ на рівні державних програм. Натомість багато педагогів досі сприймають ШІ виключно як джерело академічної недоброчесності та найбільшу загрозу для системи освіти.

Світ, який більше не буде звичним

Подобається це чи ні, але ШІ вже є технологією, широко розповсюдженою серед людства, й починає впливати на наше життя. І цей вплив лише збільшуватиметься щоразу після виходу нової моделі чи оновлення наявних. Дедалі більше стартапів роблять свої продукти, й незабаром ми навіть не усвідомлюватимемо, що текст, відео чи аналітика були підготовлені не людиною, а штучною моделлю.

Звісно, боротися з прогресом — однаково, що битися з вітряками. Власне тому нам варто запитати себе: а в чому сенс освіти як такої? І як можна перевірити, чи справді учень опанував необхідні знання та оволодів навичками? Тест, який використовувався з цією метою багато років, уже не є очевидною відповіддю. Найімовірніше, нам доведеться створювати нові форми контролю або повернутися до старих і вже майже забутих. У світі, де текст легко та якісно генерує компʼютер, здатність людини до вербального живого спілкування має вищу ціну. Тому презентації, усні доповіді та захист власних і командних проєктів можуть стати відповіддю на цей виклик. І нехай студенти використовують ШІ для підготовки, головне — не забувають про фактчекінг і валідацію інформації.