Цікаві й ефективні – як провести перші батьківські збори?

Проводимо збори-тренінги, що згуртують батьків і допоможуть зрозуміти шкільні правила.

Перші батьківські збори – це своєрідне згуртування команди, яке відбувається на стадії створення колективу. Саме вони задають тон спілкуванню з батьками, що вплине на манеру розв'язання проблем і конфліктів.

У кожній з вікових груп є своя специфіка, хоча найбільше роботи, безсумнівно, чекає на класних керівників першачків. На таких зборах педагоги мають докласти чимало зусиль, аби донести необхідну інформацію. Які моменти варто згадати перш за все і в якому форматі провести збори? Розгляньмо ідеї, що стануть у пригоді учителю.

1. Знайомство

Розпочати збори можна вправою «Коло знайомств», котра допоможе швидко знайти спільні інтереси батьків і заручитися їхньою підтримкою. Підготуйте ряд питань або тверджень, наприклад: 

• Я маю сина/доньку;

• Моя дитина цікавиться машинами / конями / любить малювати;

• Я працюю айтішником / я працюю у гуманітарній сфері;

• моя дитина інтроверт / моя дитина гіперактивна;

• я сортую сміття / я цікавлюсь урбанізмом тощо

Коли вчитель називає ту чи іншу категорію, батьки мають утворити відповідні групи та змінити їх, коли педагог виголошує наступну категорію. Так батьки запам'ятають одне одного як людей, що мають спільні інтереси. Це збільшить довіру та викличе цікавість одне до одного. Потім можна провести більш детальне знайомство, попросивши батьків назвати імена та прізвища, освіту чи інші деталі за бажанням. Учитель може розказати про свій педагогічний досвід.

Кожна родина приходить у клас із власними уявленнями про виховання та очікуваннями, тож ваша мета дізнатись про них перш ніж почнеться обговорення шкільних стандартів і правил. Аби зрозуміти очікування, проведіть анкетування або попросіть батьків написати їх на окремих аркушах (очікування як від зборів, так і від навчального процесу).

2. Поясніть особливості НУШ та познайомте з Держстандартом початкової освіти

Оскільки реформу НУШ розпочато лише у 2017-18 роках, з нею знайомі лише одиниці. Будьте готові, що більшість митиме класичні уявлення про школу, вимоги, стандарти та власну участь в освітньому процесі. Саме тому одне з найважливіших завдань на зборах – поінформувати слухачів про відмінності між старою та новою школою. 

Що таке Нова українська школа? Чим вона відрізняється від класичної? Що таке «педагогіка партнерства» і до чого готуватись батькам? Як це вплине на навчання дітей? Які нові стандарти та вимоги? Дайте відповіді на усі ці питання, за необхідності охопіть елементи нового законодавства, котре забороняє збір готівкових коштів, утворення батьківських комітетів тощо. Пояснити можна усно або письмово, надіславши або роздрукувавши пам'ятку.

3. Розкажіть про формат взаємодії

Дослідження показують, що найбільше батьків цікавлять індивідуальні зустрічі, де вони можуть дізнатись про успіхи дітей та отримати відповіді на питання. Тому вже на перших зборах узгодьте індивідуальний формат – його умови та графік. 

Ви будете зустрічатись у певні дні, відводячи по 15 хв на спілкування з кожним із батьків? Перенесете обговорення у скайп або чат? Введете «листи успішності», де у формі звіту буде показаний прогрес і проблеми кожної дитини? Запитайте, який формат зручніший батькам і дотримуйтесь його надалі.

4. Елементи тренінгу

Класичні батьківські збори проводяться у формі звіту, втім цього недостатньо для формування партнерських відносин між школою та батьками. Саме тому все більшої популярності набувають збори-тренінги, де батьки можуть розв’язати певні проблеми та виконати психологічні вправи, що допоможуть їм зрозуміти роботу вчителів. Як показують дослідження, такий тип взаємодії допомагає знизити кількість претензій і питань до педагогів.

Спробуйте наступні вправи:

Вправа «Продовжіть речення»

Це завдання допоможе батькам обмінятися думками, висловити свої страхи чи сподівання з приводу шкільного життя дітей. Для цього поставте на обговорення певне запитання, або запропонуйте кількома словами продовжити речення. Наприклад:

«Щоб зрозуміти свою дитину, я...»; «Щоб підготувати свою дитину до нового режиму, я...»; «Аби зацікавити дитину роботою/поїздкою, я…» та інше.

Вам це допоможе індивідуалізувати підхід до кожного учня, а батькам зрозуміти, що спектр розв'язання проблем значно ширший ніж той, який вони використовували зазвичай.

Розв'язання педагогічних ситуацій

Наступна вправа допоможе батькам краще зрозуміти вчителя та відпрацювати алгоритм дій і реакцій у поширених ситуаціях. Проговорення конфліктних випадків допоможе їм стандартизувати свої дії, менше звинувачувати педагогів і заздалегідь обрати найефективніше рішення.

Ситуації для розв'язання (можна обрати ті, що траплялися у вашій практиці):

1. Ви дізнаєтеся, що ваша дитина цькує іншу. Ваші дії?

2. Після 10 днів навчання дитина відмовляється ходити до школи, відвідувати музичну чи спортивну секції. Ваші дії?

3. Дитина принесла додому чужу річ. Що б ви зробили?

4. Дитині не дається певний предмет, наприклад, математика? Як ви до цього ставитесь?

5. Ви покликали дитину обідати чи робити уроки. Але малюк відмовився, бо зайнятий грою чи малюванням. Якою буде ваша реакція?

6. Дитина неправильно виконала домашнє завдання та відмовляється переробляти його чи визнавати помилки. Що ви їй скажете?

Вправа «Коло відповідальності та обов’язків»

Аби показати важливість педагогіки партнерства, виконайте вправу, яка продемонструє що успіх навчання залежить від кожного учасника освітнього процесу. Об’єднайте батьків у три групи «Дитина» «Батьки» «Вчитель» та запропонуйте дати розлогу відповідь на запитання: «Що я маю робити в школі?».

Потім обговоріть відповіді. Цілком імовірно, що в однієї групи батьків очікування та коло обов’язків можуть різнитись від іншої.

Вправа «Режим дня»

Потрапивши у перший клас діти змушені сильно змінити свій розпорядок. Тож запропонуйте батькам об’єднатись у групи та подумати, як найкраще адаптувати першачків до школи. Нехай вони зроблять припущення, скільки може тривати пристосування дітей до нового середовища (від 1,5-2 місяців до пів року), які умови для цього потрібні, як розподілити їхній час, підтримувати інтерес до навчання тощо. Результатом має стати режим дня, який запише, а потім обґрунтує кожна група.

5. Анкетування

Кожна родина має свої традиції виховання, характер та проблеми. Оскільки НУШ пропагує індивідуальний підхід, використовуйте анкети, аби індивідуалізувати спілкування з окремими учнями. До анкети можна внести наступні запитання:

1. Склад сім’ї. Чи є старші/молодші сестри та брати?

2. Чи була дитина у дитсадку, чи охоче його відвідувала?

3. Які форми заохочення ви застосовуєте вдома, які покарання використовуєте?

4. Чи є у дитини вдома постійні обов'язки? Які саме?

5. Укажіть рівень підготовки малюка. Чи вміє дитина читати? Як: по буквах, по складах, цілими словами. Чи вміє писати? Друкованими літерами, прописом, пише окремі букви чи слова. Які знання має з математики? Рахує до 10, 100, додає, віднімає.

6. Особливості характеру дитини (спокійна, рухлива, сором'язлива, активна, інтровертна / екстравертна тощо), як спілкується з однолітками / дорослими (ініціативна, очікує, коли із нею заговорять, уникає спілкування)

7. Яким іграм віддає перевагу? (настільним, рухливим, індивідуальним, колективним)

8. Стан здоров'я дитини.

9. Як оцінюєте рівень розвитку дитини (відповідає віковим особливостям; випереджає однолітків; має проблеми з розвитком у певних навичках)?

10. Чи готували ви спеціально дитину до школи? У яких закладах?

11. Що додатково хочете повідомити про дитину?

12. Професія, посада, місце роботи, робочий телефон батьків – за бажанням. Домашня адреса.

Саме від комунікації батьків і вчителя багато в чому залежить, чи відчуватиме дитина задоволення від навчання, чи вдасться вчасно помітити та подолати проблеми. Використайте збори, аби задати правильний тон та налаштувати батьків на активну участь в освітньому процесі. Елементи тренінгу допоможуть перетворити нову інформацію у корисні навички!