Важко збагнути логіку непрофесіоналів

Автор: Віктор Громовий, український педагог, освітній експерт, публіцист, шеф-редактор порталу "Освітня політика"

Уявіть ситуацію. Ви чверть століття користуєтесь послугами модних і симпатичних сантехніків, які постійно реформують і дебюрократизують (закреслено) ремонтують систему водопостачання та каналізації.

За цей час усе доведено до крайньої розрухи. Але ви продовжуєте цій веселій компанії платити величезні кошти на втілення їхніх нових креативних ідей, фінансуєте закордонні турне для вивчення досвіду, оплачуєте нові інструменти тощо. А самі воду тягаєте відром з бочки під під’їздом та нюхаєте дикий сморід з підвалу…

А вам тільки постійно розповідають про нові й нові грандіозні плани сантехнічних робіт.

Уявили? Отож…

"Важко збагнути логіку непрофесіоналів", - цю фразу автори сценарію радянського фільму "Сімнадцять миттєвостей весни" вклали у вуста Мюллеру.

Характерні риси непрофесіонала звичайного:

• Для того, щоб отримати перевагу над справжнім професіоналом, він має бути категоричним(ніякого сумніву ні в чому!), нахабним і безцеремонним. Така собі ходяча ілюстрація ефекту Данінга-Крюгера*.

• Сподобатись начальству такі екземпляри можуть одним-єдиним – особистою відданістю та готовністю «порвати за шефа» будь-якого «огульного критикана».

• Для того, щоб утриматись в ієрархічній системі вкрай потрібна і така риса як пристосуванство. Тому начальники змінюються, а свита залишається. Бо вміє майже щиро зображати «собачу відданість» кожному наступному власнику високого крісла.

Особливо небезпечні непрофесіонали, які в гонитві за заробітками, взялися щось реформувати. У них логіка є абсолютно схибленою, бо потрібна ефектність замість ефективності. Звідси любофф до ефектних назв якихось показушних дійств, акцент на зовнішньому декорі та бажання «робити лише те, що приречене на популярність».

Одним із негативних наслідків псевдореформ в освіті була заміна професіоналізму на агентозмінський «активізм» і бюрократичний ...зм.

Як наслідок, професіоналізм учителів та керівників шкіл тепер слід рішуче захищати. Нинішня ситуація спонукає саме до агресивного захисту. Бо тільки так ми матимемо хоч якийсь шанс на успіх. Адже вкрай безцеремонними були і є атаки войовничих дилетантів на успішні практики та на справжніх професіоналів.

Давно настав час для носіїв професії вчителя почати цю боротьбу з тим, щоб нарешті вирватись із залізної клітки формалізму та бюрократичного божевілля.

У «вільних плисти за течією» має нарешті відродитись відчуття власної професійності, яке не дозволить схиляти голову перед нахабними непрофесіоналами.

Я багато років працюю над темою "професійна дурість" у системі управління освітою, але не додумався писати вдячні листи генераторам абсурдів та маразмів за зразком репліки до посту однієї відомої депутатки Микити Книша:

Дякуємо за Вашу роботу, Ви є ідеальним прикладом тотальної некомпетентності майже з усіх питань про які пишете. Ідеальний приклад «реформатора освіти», який не розуміє найелементарнішого. Постійно ставлю Вас у приклад студентам як найкращу ілюстрацію «Популіста призначенця, який нічого не розуміє» у відведеній їй галузі.

Щиро, дякую за контент.

Хоча є не один «агент змін», який дуже напрошується…

Давно виношую ідею запровадити освітянську шнобелівську премію із врученням ось таких сертифікатів від "комітету професійних непрофесіоналів". Є й кваліфікована експертна спільнота порталу "Освітня політика", яка готова до виконання функцій відбіркової комісії.

Список претендентів росте на очах.

А термін "професійна дурість" звучить англійською мовою ну дуже делікатно: "professional nonsense". Див. сертифікат.

*Ефект Даннінга — Крюґера (ефект профана) — когнітивне упередження, яке полягає в тому, що люди з низькою кваліфікацією роблять помилкові висновки та ухвалюють невдалі рішення, але їхня некомпетентність не дозволяє це усвідомити. Через це вони зверхні щодо інших, вважають свої здібності вищими за пересічні.

Крюґер та Даннінг звернули увагу на низку попередніх досліджень, зокрема й Дарвінівське «невігластво частіше дає впевненість, аніж знання». Вони висунули гіпотезу, що для людей з пересічним рівнем компетентності є характерним наступне:

• некомпетентні люди схильні до переоцінки власних здібностей;

• некомпетентним людям не вдається розпізнати справді високі здібності компетентних;

• некомпетентним людям не дано усвідомити свою некомпетентність…