Все як у житті: дев’ять компетентнісних завдань на будь-який урок

НУШ передбачає компетентнісний підхід у навчанні. Але як скласти такі завдання? Або де знайти готові? Як передбачити міжпредметні зв’язки? Які вправи підходять для вивчення майже кожної теми з кожної дисципліни? Дев’ять груп завдань підготував для вас учитель історії, методист Українського інституту розвитку освіти, автор багатьох підручників та методичних посібників, правник Сергій Берендєєв. Ними він поділився під час серії вебінарів Освіторії для ознайомлення з інструментами платформи «Всеукраїнська школа онлайн».

Компетентнісні завдання: чому це так важливо?

Як розповів експерт, чимало вчителів досі думають, що компетентності — це щось нове й незрозуміле. Утім, це ті самі знання, уміння, навички, які намагалися прищепити учням ще до НУШ, але важливо, що вони сукупні та взаємопов’язані. Учень не просто демонструє їх у класі, а вміє застосовувати так, щоб бути ефективним. Традиційний підхід акцентує на змістовому компоненті, так би мовити, знання понад усе. Уміння та навички здавалися побічними. А ось за НУШ вони дуже важливі. Компетентнісно орієнтовані завдання створюють баланс між знаннями, уміннями й навичками.

На жаль, чимало вчителів продовжують працювати так, як вони працювали до реформи, хоча й з новими підручниками, за новими програмами, підкреслює експерт. І думають, що це і є компетентнісний підхід, але він не працює. Учень не набуває потрібних навичок, не виявляє вмотивованості. Звичайно, само собою все не змінюється: слід оновити інструментарій вчителя та завдання для учнів.

Де знайти готові компетентнісні завдання?

На платформі Всеукраїнська школа онлайн. Учитель може роздрукувати їх та використовувати як картки з індивідуальними або груповими завданнями у класі. Також їх зручно надсилати дітям онлайн під час дистанційної форми навчання.

Для тих хто раніше не користувався платформою, на першому етапі допоможе «Путівник по ВШО». Він дає вичерпні відповіді на типові запитання: як зареєструватися, як користуватися платформою, які є форми оцінювання, як організувати дистанційне, змішане навчання, які є можливості для дітей з особливими освітніми потребами тощо.

Експерт радить не обмежуватися своєю галуззю під час знайомства із завданнями. Варто погортати сторінки ВШО, різні класи, різні предмети. До слова, компетентнісно орієнтовані завдання зазвичай поєднують багато освітніх галузей, що, знову ж таки, підсилює їхню ефективність, тож можна подумати про інтеграцію одного шкільного предмета з іншим.

Чому ці вправи полегшують роботу вчителя

1. Вони мають практичне спрямування, тобто дитина одразу розуміє застосування та не буде запитувати: «А навіщо це мені в житті?»

2. Компетентнісно орієнтовані завдання створюють для дитини мотивацію, дають змогу зробити уроки значно якіснішими та цікавішими, ніж раніше. Оскільки вони дуже різноманітні, можна з легкістю підібрати тип завдань, який зацікавить конкретного учня.

3. У цифровому світі на перше місце виходить якраз компетентність. Це демонструє будь-який сайт із пошуку роботи: якщо десять років тому в усіх оголошеннях було «Не менше п’яти років досвіду», то нині роботодавців цікавлять лише навички претендента. У більшості сфер зараз нереально запам’ятати всі інструкції, потрібно самостійно знаходити необхідну інформацію і не просто її споживати, а фільтрувати через критичне мислення. А також вміти працювати в команді та створювати проєкти.

4. Традиційні завдання можуть піти не за планом, якщо учні не готові. Учитель може довго готуватися, очікувати, як усе цікаво пройде з дітьми, але перше ж запитання спричиняє тишу. Замість розвитку уроку потрібно пояснювати, витрачати додатковий час, і темп навчання падає. А якщо використовувати компетентнісно орієнтовані завдання, така ситуація неможлива, тому що вони є універсальними, їх швидко можна адаптувати до ситуації на уроці.

Дев’ять груп завдань, від яких учні будуть у захваті

№1 Шопінг

«Вам потрібно купити онлайн новий одяг на осінь-зиму. Ви накопичили 400$. Магазин вказує, що ви можете отримати 20 % знижку на ваше замовлення, а доставка коштуватиме 10 $». Далі перелік одягу, який треба купити.

Учні шукають одяг в інтернеті, дивляться, які є ціни, заповнюють таблицю й оформлюють своєрідний чек замовлення. Під час цього завдання вони розвивають мовну компетентність, математичну, фінансову, цифрові навички.

№2 Подорож машиною часу

Допущення: «Ви можете мандрувати в часі». Завдання на картках при цьому будуть різні — для індивідуальної роботи чи в малих групах. У класі можна роздати їх роздрукованими. Якщо онлайн —  надсилаємо персонально або виводимо на екран. Якщо працюємо через Zoom — об’єднуємо дітей у групи, кожна з яких отримує картку.

Приклади карток:

«Уяви, що період, де існують динозаври, триває на Землі досі. І поясни, як існування динозаврів у сучасному світі вплинуло б на твоє життя, яку вони могли б принести шкоду або користь». Учні розвивають мовленнєву компетентність, письмову, наукове мислення, креативність.

«Напиши листа Чарльзу Дарвіну: чому ти хочеш доєднатися до його експедиції на Галапагоські острови». Учням потрібно дослідити, де Галапагос розташований, чому Дарвін туди їздив, що досліджував, як це вплинуло на подальшу історію людства. Ось тут уже ціле наукове розслідування з розвитком знань з історії, географії, зоології.

№3 Цікаві факти та я

Урок англійської для 8-го класу: дано 20 карток із президентами США і певними цікавими фактами про них. Наприклад, президент Грант заснував Єллоустоунський парк — перший національний парк у країні. До факту пропонується запитання: «Назви три причини, чому національні парки є важливими».

Ліндон Джонсон був учителем, механіком. Запитання: «Які роботи можуть тобі допомогти в тому, щоб у майбутньому стати Президентом?». Тут йдеться про розвиток лідерських якостей.

Джеймс Гарфілд міг писати двома руками одночасно. «Спробуй ти це зробити». Це фізкультхвилинка, яка до того ж допомагає гармонізувати роботу півкуль мозку.

Можна пропонувати факти та міфи про історичних особистостей, а учні мають їх підтвердити або спростувати.

Цікаві факти можна пропонувати з будь-якого предмета. Наприклад, якщо на уроці математики учні вивчають теорему Піфагора, мають бути цікаві факти про цього давньогрецького філософа.

№4 Турбота про домашнього улюбленця

Пропонуємо учням уявити, що вони вирішили завести вдома африканського папугу Жако. Надано інформацію про цього птаха, його фізичні параметри, місця існування, середню тривалість життя, з якою швидкістю літає, раціон, скільки відкладає яєць тощо. А надалі — чимало запитань на окремих картках.

Приклади:

«Скільки сантиметрів має бути розмір клітки, якщо довжина папуги — 12,9 дюйма, а простір у клітці має бути у 50 % більше, ніж розмір птаха». Це й усвідомлене читання, адже треба знайти, яка інформація є важливою для завдання, і математика (переведення дюймів у сантиметри, відсотки).

«Скільки часу знадобиться папузі для того, щоб подолати відстань 60 км та наздогнати своїх господарів?»

«Які овочі, фрукти та корми треба придбати та в якій кількості, щоб тиждень годувати папугу?» Це можна розрахувати з наведеного добового раціону.

«Який саме корм для птахів із запропонованих варіантів ви оберете для папуги?» Кожен має свій склад, уміст вітамінів і треба зробити правильний вибір для здоров’я папуги, але до того ж обрати оптимальну ціну.

№5 Алмазна сітка

Учні розставляють за важливістю назви різноманітних подій (або дати різноманітних винаходів). Для цього в них є цікава матриця: найважливіша назва — згори. Потім наступні дві, потім ще три, потім дві та одна найменш значуща. Виходить ніби малюнок алмазу. Це завдання розвиває не тільки мовлення, а й вміння аргументовано відстоювати свою позицію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виділяти важливе та другорядне, вибудовувати думки в певному порядку.

№6 Уявна екскурсія

Учні працюють з уривками з історичних документів. Наприклад, «Повість минулих літ», де йдеться про заснування Києва. Але не варто ставити очевидні питання на кшталт «Хто заснував Київ?» Краще запитати: «Яке зображення пов’язане із засновниками Києва?» І тут учні вже повинні проаналізувати візуальні джерела. Або ж «Подивіться на карту: якою цифрою позначене місце, яке обрав Щек?» Так розвиваються ще й навички роботи з картою та письмовими джерелами.

«За картою Києва тих часів проведіть екскурсію, ніби ми всі потрапили в минуле». Учню потрібно знати, які будівлі там можна побачити, що цікавого обрати.

«Опишіть розташування Києва, чому його заснували саме в цій місцевості?». Це й географія, й історія. Учні вчаться аналізувати: річка — це зручно, бо торговельні шляхи. А чому на пагорбах? Тому що це питання безпеки. Чому ліс? Бо можна полювати.

Можна запропонувати створити з LEGO мінікопії укріплень, інших архітектурних споруд.

«Створіть хронологічну таблицю заснування тих чи інших архітектурних споруд або розташуйте їх на стрічці часу». Якщо це робити цифровими засобами, на Learning Cups, учні просто перетягують архітектурну пам’ятку та синхронізують із датою.

№7 Літописець

На історичні теми можна запропонувати чимало завдань. Наприклад, написати листа від імені мешканця, який проживав у стародавньому місті. Або таке: «Частина бібліотеки була охоплена пожежею. Місцеві мешканці змогли її загасити. Проте карти зазнали ушкоджень. Ваше завдання — їх відновити та позначити все, що вимагають майстри цієї бібліотеки».

Після розповіді про спартанців вивчаємо, що таке лаконічність. «Запропонуйте лаконічні власні відповіді від імені спартанців на запитання правителя Персії Ксеркса». У дітей, окрім історичного аналізу, буде розвиватися ще навичка ораторського мистецтва.

№8 Археологічні розкопки

we.org.ua

«Археологи розкопали уламки кераміки. Із чотирьох варіантів у лабораторії слід знайти трипільську, яку вам доручили переправити до музею». Учням доведеться згадати ознаки: ідеальна форма, червона та чорна фарби, відповідні орнаменти.

«Необхідно провести реконструкцію глечиків». Можна запропонувати намалювати їх або ж виготовити з глини на занятті з технологій.

№9 Чудеса світу

Учень отримує інформацію про створення Геродотом чудес світу. Для розігріву тестове завдання: «Які були чудеса світу, у якій державі розташоване єдине збережене чудо світу (єгипетські піраміди)?»

Запитання на картках:

«Яке восьме чудо стародавнього світу ви б додали до переліку? Напишіть статтю для Вікіпедії за зразком з обґрунтуванням своєї думки».

«Складіть перелік 7 сучасних чудес світу (або України). Які критерії ви будете для цього використовувати? Зробіть карту з позначками (або колаж, або мініпрезентацію)».

«Створіть туристичні маршрути обраними вами новими чудесами світу. Розрахуйте вартість такої поїздки».

Звісно, є й чимало інших завдань, які можна відшукати на платформі, що економить вчителю час. Та головне, що ці вправи здатні надихнути педагогів на самостійне створення інших (за аналогією або наштовхнути на інші ідеї).