12 балів замість груп результатів? Що насправді змінив Наказ № 722

Новий наказ МОН № 722 викликав чимало запитань серед учителів. Найчастіше цікавляться, чи означає затвердження єдиної 12-бальної системи відмову від груп результатів, чи потрібно тепер виставляти лише одну оцінку за предмет і що робити з рекомендаціями № 1093.

Одразу зазначимо головне: групи результатів не скасовано, а 12-бальна шкала не запроваджується замість них. Це різні складники оцінювання, які виконують різні функції та можуть застосовуватися одночасно.

🔎 Розберімося докладніше за чинними документами.

Що таке наказ № 722 і чому про нього так багато говорять?

Наказ МОН від 4 травня 2026 року № 722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» є чинним. Його чинна редакція враховує зміни, внесені наказом МОН від 29 червня 2026 року № 1001; редакція зі змінами діє з 17 липня 2026 року.

Сама 12-бальна шкала також не є нововведенням 2026 року. В українських школах її використовують давно. Основна зміна полягає в іншому: наказ № 722 систематизував загальні підходи до оцінювання та затвердив нові загальні критерії, які поетапно застосовуватимуться на всіх рівнях загальної середньої освіти.

Наказ визначає принципи, види, форми, методи, шкали та загальні процедури оцінювання. Він установлює, що об’єктом оцінювання є не поведінка учня, старанність сама по собі чи кількість допущених помилок, а досягнуті результати навчання, передбачені відповідною навчальною або модельною навчальною програмою.

Оцінювання має бути справедливим, об’єктивним, неупередженим, недискримінаційним і доброчесним. Критерії мають бути чіткими, зрозумілими та заздалегідь відомими учням. Також наказ передбачає можливість отримати зворотний зв’язок і пояснення оцінки та оскаржити результати навчання в разі незгоди.

🎯 ЩО САМЕ ТЕПЕР ВРАХОВУВАТИМУТЬ ПІД ЧАС ОЦІНЮВАННЯ?

Загальні критерії, наведені в додатку до наказу № 722, розроблено на основі компетентнісного підходу. Це означає, що оцінювання має показувати не лише те, чи запам’ятав учень певну інформацію, а й те, чи може він її зрозуміти, застосувати, проаналізувати, використати для виконання завдання або розв’язання проблемної ситуації.

Критерії враховують п’ять інтегрованих показників навчальної та пізнавальної діяльності:

• когнітивні процеси;

• навчальну діяльність;

• рівень самостійності;

• рівень комунікації та взаємодії;

• частоту вияву умінь.

Саме за цими показниками в додатку описано, що може характеризувати результати учня на кожному рівні — від 1 до 12 балів.

❗ Однак це не означає, що за одну роботу потрібно виставляти п’ять окремих оцінок. П’ять показників — це не нові групи результатів і не п’ять обов’язкових балів у журналі. Вони утворюють загальну рамку, на основі якої визначають рівень досягнутого результату та розробляють більш конкретні критерії для освітніх галузей, предметів, інтегрованих курсів і окремих завдань.

Так само наказ не вимагає, щоб кожне завдання одночасно перевіряло всі п’ять показників. Учитель добирає методи та інструменти оцінювання з урахуванням мети завдання, змісту предмета, очікуваного результату й особливостей учнів.

📊 ЯКІ ШКАЛИ ПЕРЕДБАЧЕНО?

Наказ № 722 передбачає вербальну, рівневу, бальну та дихотомічну шкали. Дихотомічну шкалу («зараховано» / «незараховано») застосовують за рішенням педагогічної ради для окремих освітніх компонентів, а також в інших визначених наказом випадках.

Для учнів 1–2 класів формувальне, поточне та підсумкове оцінювання здійснюється виключно вербально.

У 3–4 класах формувальне оцінювання залишається вербальним, поточне може бути вербальним або рівневим, а підсумкове здійснюється за чотирирівневою шкалою.

За правилами наказу № 722 для учнів 5–12-го років навчання поточне та підсумкове оцінювання здійснюють за 12-бальною шкалою. Формувальне оцінювання може бути вербальним, рівневим або бальним, але його результати не враховують під час підсумкового оцінювання. Для 10–12-го років навчання ці норми вводяться відповідно до поетапного графіка.

Установлено таке співвідношення рівнів і балів:

1–3 бали — початковий рівень;

4–6 балів — середній;

7–9 балів — достатній;

10–12 балів — високий.

АЛЕ ДЕ В ЦІЙ СИСТЕМІ ГРУПИ РЕЗУЛЬТАТІВ?

📌 Групи результатів залишаються в системі оцінювання учнів 5–9 класів НУШ.

Наказ № 722 справді не містить окремого положення про групи результатів. Водночас він не визнає наказ № 1093 таким, що втратив чинність, і не вносить до нього змін. Наказ № 1093 затверджує рекомендації щодо оцінювання, тоді як обов’язкові результати та їх групи визначає Державний стандарт базової середньої освіти № 898. Семестрове оцінювання за групами результатів також прямо передбачене чинною Типовою освітньою програмою № 235 у редакції наказу № 1120.

Тому відсутність словосполучення «групи результатів» у наказі № 722 не означає їх автоматичного скасування.

Насправді ці документи регулюють різні складники одного процесу:

• групи результатів показують, ЯКІ результати навчання оцінюємо;

• критерії визначають, ЗА ЯКИМИ ОЗНАКАМИ встановлюємо рівень їх досягнення;

• 12-бальна шкала показує, НАСКІЛЬКИ учень або учениця досяг чи досягла відповідного результату.

ЯКИЙ ВИГЛЯД ЦЕ МОЖЕ МАТИ НА ПРАКТИЦІ?

Спочатку вчитель визначає, який очікуваний результат або яку групу результатів перевіряє певним завданням. Потім добирає завдання та критерії, які дають змогу побачити рівень досягнення цього результату. Після виконання роботи результат може бути виражений балом від 1 до 12.

Наприклад, за підсумками семестру учень може мати:

ГР1 — 8 балів;

ГР2 — 10 балів;

ГР3 — 7 балів.

Це не три різні системи оцінювання. Це три групи результатів, рівень досягнення кожної з яких виражено за однією 12-бальною шкалою.

За чинними рекомендаціями № 1093 у свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На їх підставі визначають загальну оцінку за семестр із навчального предмета або інтегрованого курсу.

Наказ № 722 не встановлює єдиної математичної формули для визначення загальної семестрової оцінки з предмета. За рекомендаціями № 1093 спочатку визначають семестрову оцінку за кожною групою результатів, а на підставі цих оцінок — загальну оцінку за предмет. У роз’ясненнях МОН запропоновано кілька моделей визначення оцінок за ГР із використанням поточних і підсумкових результатів та з урахуванням динаміки навчального поступу. Отже, просте середнє арифметичне оцінок за всіма ГР не встановлено як єдиний обов’язковий спосіб.

ЧИ ПОТРІБНО ПРОВОДИТИ ОКРЕМУ КОНТРОЛЬНУ РОБОТУ ЗА КОЖНОЮ ГР?

❗ Чинні документи не встановлюють обов’язку проводити одну окрему 45-хвилинну контрольну роботу для кожної групи результатів.

Учитель може використовувати окремі підсумкові роботи за певними групами або комплексну роботу, завдання якої дають змогу оцінити декілька груп результатів. Також можна враховувати результати поточного оцінювання за відповідною ГР.

Головне, щоб упродовж семестру вчитель мав достатньо даних для обґрунтованого визначення рівня досягнення кожної групи результатів.

📅 КОЛИ НОВІ КРИТЕРІЇ ПОЧНУТЬ ЗАСТОСОВУВАТИ?

Систему та загальні критерії № 722 вводять поетапно:

• у 1–9 класах — із 2026/2027 навчального року;

• у 1–10 класах — із 2027/2028 навчального року;

• у 1–12 класах — із 2028/2029 навчального року.

Пункт наказу № 722 про втрату чинності наказом № 329 набуде чинності 1 липня 2028 року. Отже, до цієї дати наказ № 329 формально залишається чинним, тоді як систему № 722 вводять у дію поетапно для відповідних класів.

📌 ЩО ВЖЕ ЗРОЗУМІЛО, А ЩО ПОТРЕБУЄ РОЗʼЯСНЕННЯ?

На сьогодні немає нормативних підстав говорити, що групи результатів скасовано або що замість оцінок за ГР потрібно виставляти лише одну оцінку за предмет.

Для учнів 5–9 класів НУШ групи результатів залишаються основою семестрового оцінювання, а рівень досягнення кожної групи виражається за 12-бальною шкалою.

Водночас нові загальні критерії № 722 потрібно практично співвіднести з критеріями оцінювання за освітніми галузями, наведеними в додатку 2 до рекомендацій № 1093. Також доречним було б окреме практичне роз’яснення МОН щодо оформлення журналів, свідоцтв досягнень, предметних критеріїв і визначення загальної семестрової оцінки після введення наказу № 722.

Матеріал підготувала експертка Спільноти Аліна Коломійченко.