50 інтерактивних вправ і технік для здійснення формувального оцінювання

Ідеї для оперативної перевірки знань школярів

Хто сказав, що оцінювання має бути нудним? Формувальне оцінювання перетворює процес навчання на захопливу гру, а різноманітні інтерактивні інструменти дозволяють не лише перевірити знання учнів, а й розвинути їхні комунікативні навички, вміння працювати в команді та творчо підходити до вирішення проблем.

Ми зібрали широкий спектр інтерактивних вправ та технік, які допоможуть вам створити на уроці динамічне освітнє  середовище, де кожен учень зможе проявити свої таланти та досягти успіху.

1. Відображувальний журнал

Запропонуйте школярам завести окремий зошит або створити блог, у якому вони будуть фіксувати свої досягнення, пропозиції щодо покращення своєї роботи і цілі. 

Кожного дня просіть їх приділяти 2-3 хвилини для заповнення журналу та залишати відгуки в журналах однокласників.  Наприклад, вони можуть писати про таке: 

• 5-10 фактів, які дізналися, вивчаючи нову тему;

• найцікавіше, що дізналися сьогодні; 

• одна чи дві речі, про які хотіли дізнатися більше; 

• що викликало проблеми з розумінням; 

• способи, за допомогою яких можна краще зрозуміти тему; 

• чи є справедливою оцінка вашої роботи; 

• що було найважчим; 

• Якби у вас було більше часу для виконання завдання, чи змінили б ви щось? Що саме змінили і чому?

2. Квитки на вхід та вихід

Це простий та ефективний формат перевірки знань, який легко адаптувати до будь-якого формату навчання. Для початку підготуйте два шаблони квитків із переліком тверджень для кожного. Це можуть бути звичайні роздруківки, різнокольорові картки, таблиці чи навіть онлайн-форми. Обирайте найбільш зручний варіант. Вхідні квитки призначені для аналізу рівня засвоєння матеріалу попереднього уроку чи перевірки домашнього завдання. На початку заняття учні мають записати короткі тези, що розкривають наступні пункти вивченого матеріалу:  

• головна ідея;

• найдивовижніша ідея;

• найзаплутаніша частина;

• яке запитання з теми слід включити до підсумкового тесту. 

Такі завдання сприяють кращому засвоєнню та запам’ятовуванню матеріалу. А наприкінці заняття запропонуйте учням записати три окремі твердження:

• 3 аспекти, які я не знав раніше;

• 2 аспекти, які мене здивували на уроці;

• 1 аспект, який мені сподобався.

Рекомендуємо встановити часові межі виконання завдання та неодмінно забезпечити зворотній зв’язок. 

3. Тижневі звіти

Цей прийом дозволяє забезпечити швидкий зворотний зв’язок, за допомогою якого учні повідомляють, чого вони навчилися за тиждень і які труднощі у них виникли. «Тижневі звіти» – це опитувальні листи, які учні заповнюють один раз на тиждень, відповідаючи на такі запитання:

• Чому я навчився за цей тиждень?

• Які питання залишилися для мене незрозумілими?

• Які питання я поставив би учням, якби я був учителем, щоб перевірити, чи зрозуміли вони матеріал?

4. Бланки, журнали, анкети самооцінювань для учнів

Наприкінці окремого завдання чи взагалі після уроку запропонуйте учням приділити декілька хвилин заповненню обраної вами форми аналізу знань. Форма орієнтовно може мати такий список завдань:

• Напишіть декілька цікавих фактів, про які ви дізналися під час вивчення розділу.

• Які терміни та поняття запам’ятали?

• Визначення яких термінів та понять ви можете без проблем пояснити?

• Чи залишились поняття, які ви запам’ятали, але визначення їм дати ще не можете?

• Назвіть одну чи дві речі з теми, про які б ви хотіли дізнатися більше.

• Що викликало проблеми з опануванням цього розділу?

• Чи існують способи, які б могли допомогти вам краще опанувати тему?

5. Навчальні щоденники

Це щоденна коротка вправа, яка дозволить учням розповісти про свої враження від уроку. Учні мають записувати в окремий зошит те, що вони дізналися, що викликало у них труднощі, або ідеї, які вони вважають корисними. Це дозволить без проблем закріпити вивчений матеріал. До того ж учні зможуть звернутися до своїх записів у майбутньому.

Звичайно, така копітка робота сподобається не всім. Запропонуйте їм альтернативу! Наприклад, школярі можуть вести щоденник у вигляді відео- чи аудіозаписів. Також вони можуть ділитися своїми думками в класному чаті чи на сторінці класу у соціальній мережі. Це чудова вправа для згуртування учнів.

6. Самооцінювання у груповій роботі

Заздалегідь підготуйте листи самооцінювання та попросіть кожного учня  оцінити свій внесок (від 0 до 2-х балів за кожне твердження) у спільну роботу команди :

• Ти брав активну участь в роботі групи. 

• Ти вносив вдалі пропозиції, які врахувала група. 

• Ти надав підтримку іншим членам групи, заохочував їх до роботи. 

• Ти висунув цілком нову ідею, що сподобалась іншим. 

• Ти вдало узагальнював думки інших і просував роботу групи вперед. 

• Ти доповідав класу про результати групової роботи.

7. Блог на 200 слів

Запропонуйте учням створити власний блог, в якому вони мають щотижня писати по 200 слів про те, що дізналися під час вивчення навчального матеріалу. Також вони мають додавати позитивні коментарі у блогах своїх однокласників, відзначаючи будь-які успіхи, та надавати поради, на чому їм потрібно зосередитись наступного тижня.

8.  Підсумок А-Б-В

Кожному учневі в класі присвоюється окрема літера алфавіту, а він обирає слово, яке починається на цю літеру та пов'язане з вивченою темою.

9. Тристоронні резюме

Основна мета цієї стратегії – навчити учнів мислити нестандартно та приділяти увагу деталям. Також вона сприяє розвитку логічного мислення та вчить якомога чіткіше формулювати думки. 

Працювати легко: поставте учням відкрите запитання, пов’язане з темою попереднього уроку. Діти мають дати відповіді, але не звичайні, а у форматі трьох різних резюме з обмеженою кількістю слів:

• 10-15 слів;

• 30-50 слів;

• 75-100 слів.

Ця стратегія – чудовий варіант домашнього завдання під час онлайн-навчання.  

10. Світська розмова

Це обмін інформацією з певної теми, за на­вчальним текстом (робота в парах). Двоє учнів грають роль представників «світського товариства», які намагаються «похизуватися», уразити одне од­ного своєю поінформованістю з того чи іншого пи­тання, знанням фактів тощо. Така розмова може починатися словами: «Вельмишановний, а чи знаєте ви, що...»

11. «3-2-1»

Учні виконують такі варіанти завдань, визначаючи за прочитаним текстом: 

• три речі, які ви дізналися, два цікаві факти, одне питання, що залишилося; 

• три ключові слова, дві відмінності між _, один вплив на _; 

• три важливі факти, дві цікаві ідеї, одне уявлення про себе як учня; 

• три нові терміни, дві нові ідеї, одна річ, яку потрібно обдумати; 

• три питання до тексту (незнайомі слова або незрозумілі ідеї), два прогнози за текстом (що станеться далі, враховуючи вже прочитане), один зв'язок у тексті (з тим, що ви вже знали або випробували).

12. Творчі міні-проєкти 

Учні можуть створювати масштабні проєкти, але чому б не зробити їх короткими та простими? Ось декілька ідей для швидких проектів:

• створити плакат або колаж, який ілюструє тему;

• створити діаграму про предмет та скласти за нею розповідь;

• створити свої власні картки для перевірки знань інших учнів.

Ця стратегія досліджує розуміння, а не лише механічну пам'ять, та заохочує учнів до роздумів під час створення проєкту.

13. Спілкування в месенджері

Сенс цієї стратегії полягає в імітації бесіди в месенджері. Але не звичайною, а пов'язаною з темою уроку. Чому б не запропонувати учням побути в ролі історичних постатей, які обговорюють цікаві події світового масштабу? Чи створити діалог друзів, які допомагають одне одному розібратися у складних математичних поняттях. 

14. Живий музей

Ця творча підсумкова стратегія оцінювання фактично представляє собою підготовку виставки, на якій учні виступають у ролі експонатів музею, а вчитель – у ролі відвідувача. Запропонуйте учням обрати ключові ідеї з вивченої теми та підготувати коротку (на 2-3 хвилини) презентацію чи доповідь. На початку уроку учні (або групи учнів) розходяться класом та завмирають, а вчитель розпочинає екскурсію. Біля кожного експонату вчитель зупиняється, натискає уявну кнопку, «оживляючи» експонат. Учень проводить презентацию та завмирає, а педагог продовжує екскурсію. 

15. Поглянь у дзеркало

Учнів слід заохочувати не боятися ставити собі запитання та озвучувати відповіді. Самозапитання – це стратегія, за умовами якої учень самостійно створює запитання, пов’язані з темою уроку, надає одразу декілька варіантів відповідей та знаходить правильну. Звісно, є спокуса ставити собі лише найлегші запитання, але тут учитель має сам встановити правила гри та окреслити приблизний перелік запитань.

16. Блог

Запропонуйте школярам протягом певного періоду вести індивідуальні або групові блоги, в яких робити невеликі записи, що стосуються того, що вони дізналися на уроках, що їх зацікавило, що залишилося незрозумілим, що вони хотіли б повторити або уточнити.

17. Знайди зайве

Ця вправа дозволить зацікавити школярів з першої хвилини уроку. Заздалегідь оберіть девіз уроку (прислів'я, крилатий вираз, вислів відомої людини) та додайте до нього зайві цифри чи слова (наприклад, назви тварин, рослин, міст, літературних героїв, шкільного приладдя тощо). Напишіть деформований девіз на дошці та попросіть школярів видалити зайві елементи та відгадати тему уроку.

18. Обговори – Поділись

Визначте проблему або поставте запитання на певну тему та об'єднайте учнів у пари. Запропонуйте школярам протягом певного часу поділитися своєю думкою з сусідом та знайти правильну відповідь. Така вправа сприятиме активному залученню школярів до роботи та кращому запам’ятовуванню навчального матеріалу. 

19. «1*2*4»

Сенс цієї вправи полягає у виконанні завдання у 3 етапи: індивідуально кожним школярем, у парах і творчих групах.

І. Поставте школярам запитання та запропонуйте протягом 3-5 хвилин знайти на нього відповідь. Попросіть декількох учнів озвучити свої варіанти.

ІІ. Запропонуйте школярам об'єднатися у пари, протягом 3-5 хвилин порівняти свої тексти та створити спільний текст. Декілька пар також мають представити результати своєї роботи класу.

ІІІ. Попросіть пари об'єднатися у творчі групи по 4 особи та протягом 7-10 хвилин попрацювати з текстами, створених у парах, узагальнити та поглибити їхній зміст.

У фіналі кожна команда має представити свій варіант вирішення проблеми.

20. Перевірка на неправильне розуміння

Ця вправа дозволяє виявити прогалини у знаннях учнів неординарним способом. Додайте у навчальний матеріал помилковий факт і запропонуйте школярам його знайти. Це корисно для закріплення вивченого матеріалу, а також спонукає учнів глибоко думати та краще запам'ятовувати навчальний матеріал.

21. Запитайте «відмінника»

Це один із дієвих способів організувати результативну взаємодію школярів. Запропонуйте їм розв'язати задачу або письмово відповісти на запитання, а потім озвучте правильну відповідь. Попросіть учнів, які його виконали правильно, підняти руки (якщо заняття проводиться в офлайн-форматі) або написати про це в чаті (якщо проводите онлайн-урок). Аби краще зрозуміти сенс і наступного разу не допускати помилок, запропонуйте школярам, які впорались з завданням, пояснити його виконання та відповісти на запитання однокласників.

22. Вчитель та учень

Наприкінці уроку попросіть учнів об'єднатися у пари та запропонуйте їм обрати одну з двох ролей: вчителя чи учня. Задача вчителя полягає в тому, щоб згадати основні тези уроку, а завдання учня – викреслити пункти у конспекті та знайти пункти, які «вчитель» пропустив.

23. Примусова суперечка

Запропонуйте учням подискутувати у парах на певну тему. Але є певна умова – кожен учень має відстоювати протилежний бік своєї особистої думки. Це заохочує школярів відійти від своїх переконань і навчає їх дивитися на проблему під різним кутом.

Також цю вправу можна провести іншим способом: об'єднайте клас у дві групи, одна з яких буде відстоювати певну позицію, а інша – їй протилежну. Слідкуйте за тим, щоб кожен учень мав змогу висловитися з приводу проблеми.

24. Оптиміст/песиміст

Попросіть школярів об'єднатися у пари та розглянути протилежні емоційні сторони тематичного дослідження, твердження чи художнього твору. Попросіть їх по-справжньому прожити вивчення конкретної події та зрозуміти почуття героя. Така вправа спонукає школярів не стримувати власних почуттів та набувати важливих соціальних навичок.

25. «Дуель»

Попросіть школярів об'єднатися у групи та підготувати короткий виступ на тему, що вивчається. При чому кожна команда тренує одного, найбільш слабкого учня. Під час виступу «Дуелянту» можуть допомагати двоє «секундантів» з числа сильних учнів. 

 26. Експертна оцінка

Ця вправа стане у пригоді під час написання творів або есе. Запропонуйте школярам об'єднатися у пари та обмінятися написаним текстом із партнером. Кожен учень має прочитати текст та написати відгук, який складається з 3-х абзаців: 

• у першому абзаці описуються сильні сторони есе;

• у другому – розкриваються його недоліки;

• у третьому – потрібно написати, на чому б він зосередився, якби це був його твір. 

Учні можуть багато чого навчитися один в одного!

27. Конкурс шпаргалок

Запропонуйте школярам за короткий час (наприклад, 5 хвилин) якісно, чітко та розбірливо записати на невеликому аркуші паперу всю важливу інформацію на певну тему. Переможе той, хто відтворить свій текст якомога швидко та без помилок.

28. Перехресні групи

Запропонуйте школярам об'єднатися у групи  (наприклад, по 4 особи). Протягом 5-10 хвилин вони мають обговорити запропоновану проблему та намалювати на папері шляхи її розв'язання у вигляді проєкту або моделі.  Попросіть учасників групи розрахуватись за порядковими номерами (наприклад, на перший-четвертий) та об'єднатися у команди нового складу (в одній групі об'єднуються всі «перші» номери, в іншій – всі «другі» тощо). Створені групи мають поділитися результатами роботи групи першого складу, знову обговорити варіанти розв'язання проблеми та їх візуалізувати. Ця робота триватиме протягом 10-15 хв. Кожна з творчих груп представляє всім свій варіант вирішення проблеми, а потім проводиться колективне обговорення робіт першого та другого складу.

29.  Запитання до тексту

Розпочинаючи роботу з текстом, поставте перед учнями завдання: скласти запитання репродуктивного поширювального й розвивального характеру. Потім проведіть конкурс на найцікавіше та найоригінальніше запитання. 

30. Конкурс літописців

Цю вправу доречно використовувати під час повторення. Запропонуйте школярам скласти літопис знаменних подій будь-якого періоду (століття, країни) з літератури, історії, мистецтва тощо. Можна навіть улаштувати конкурс творчо оформлених літописів.

31. Рекламна пауза

Для узагальнення й систематизації знань за кожною темою запропонуйте учням виготовити рекламний плакат, буклет, афішу, листівку тощо. Це дозволить виявити cтупінь опанування програмового матеріалу. Наприклад, на уроці історії запропонуйте школярам представити товари, які з’явилися в цей проміжок часу.

32. Чарівна лінійка

Після виконання самостійної роботи попросіть учнів накреслити на полях у зошити три шкали та позначити їх літерами, що означають критерії   оцінювання. Наприклад:

• П – правильність;

• А – акуратність;

• О – оформлення роботи.

На кожній шкалі учні мають накреслити поділки, які показують рівень виконання роботи: високий, середній, низький. Попросіть школярів оцінити свій результат та відзначати хрестиком, той рівень, який відповідає їх оцінці. 

33. Ми разом

Перед уроком підготуйте картки для кожного учня, які будуть містити таблицю з трьох стовпців:

• Перелік завдань, які оцінюються;

• Оцінка учня за кожним завданням;

• Оцінка вчителя.

Запропонуйте учням заповнити другий стовпець, потім зберіть картки,  виставте свої оцінки та поверніть їх школярам. Такий прийом  дозволить дітям наочно побачити результати своєї діяльності та порівняти їх із вашою оцінкою.

34. Зелений, жовтий, червоний

На робочому аркуші заплануйте клітинку, яку учні мають розфарбувати. Обирати колір слід відповідно до того, як учень оцінює своє враження від уроку:

• Зелений: Я розумію! Я можу це зробити сам і навіть пояснити іншим.

• Жовтий: Мені потрібно трохи більше пояснень.

•Червоний: Я не розумію.

Далі можна розподілити учнів на декілька груп:

• зелена (хто повністю зрозумів нову тему). Цій групі можна запропонувати додаткові завдання з теми;

• жовта (хто не зовсім зрозумів). Цій групі надати завдання середньої складності;

• червона (зовсім не зрозумів). Цій групі поясніть тему ще раз і дайте прості завдання.

35. Селфі

Якщо учні так прив’язані до своїх гаджетів, дозвольте їм їх використати як інструмент для самооцінки. Запропонуйте їм зробити селфі та продемонструвати ту емоцію, яка відображає, як вони почуваються на уроці, чи все зрозуміли, чи ще мають якісь питання. Попросіть ці світлини вам надіслати, а потім виведить всі фото на проєктор і запропонуйте кожному протягом 10 секунд пояснити своє селфі.

36. Твіт уроку

Вміння стисло визначити основну ідею може знадобиться будь-де. Запропонуйте учням надати відповіді на ці запитання в рамках 140 символів (як у Твітері) та придумати хештеги: 

• Про що ви дізналися сьогодні?

• Що найбільше вразило?

• Що найбільше зацікавило.

37. «Зіркове небо»

Це корисна візуальна форма дозволить вчителю та учням оцінити ефективність вивчення тематичного блоку в цілому. 

Підготуйте макет неба (для цього підійде будь-який великий аркуш паперу) і виріжіть зірки різного кольору та розміру (або ж запропонуйте це зробити учням). Зірки великого діаметру – теми навчальних занять, а маленькі зірочки – аспекти навчальної діяльності учнів на окремому занятті. Наприкінці уроку запропонуйте кожному учню оцінити власну навчальну діяльність -  прикріпити свою зірочку певного кольору навколо «зірки-теми», коментуючи результати власної роботи. Чим ближче учень прикріплює свої зірочки до великої «зірки-теми», тим краще він зрозумів навчальний матеріал. 

38. Поділися результатами партнера

Після індивідуальної творчої діяльності запропонуйте учням  об'єднатися у пари та поділитися один із одним своїми результатами. Попросіть школярів, які визнали роботу свого партнера цікавою або зразковою, представити її всьому класу. 

39. Так чи ні?

Цей прийом допоможе учням скласти розрізнені факти в єдину картину, систематизувати наявну інформацію, а також навчає чути і слухати однокласників. Формула гри: учитель загадує дещо (термін, слово з орфограмою тощо), а учні намагаються знайти відповідь за допомогою запитань до вчителя. Запитання мають формулюватись так, що на них можна відповідати словами «так», «ні», «і так, і ні». Після гри доцільно обговорити, які запитання були доречними, а які – зайвими.  

40. Хто більше?

До дошки викликаються двоє або троє учнів, які мають виконати завдання - написати протягом трьох хвилин якомога більше слів (назв рослин, тварин, предметів, істот, власних назв, топонімів тощо) на тему, що вивчається (наприклад, під час відпрацювання правил застосування апострофа чи м’якого знаку). Або ж написати протягом трьох хвилин якомога більше активних дієприкметників чи дієслів теперішнього часу, що вказують на діяльність людини. Перемагає той, хто написав більше правильних слів. До речі, клас може не тільки спостерігати за ходом гри, а й паралельно виконувати завдання в зошитах. 

41. Аукціон імен

Запропонуйте школярам якомога швидко назвати історичні постаті, які мають відношення до теми, що вивчається. Або записати їх у зошиті протягом 5 хвилин (заздалегідь оголосить відповідну кількість балів за кожну правильну відповідь). Переможе той, чиї знання виявляться найповнішими.

42. Рюкзак

Цей прийом найчастіше використовується після вивчення великої теми. Його сенс – окреслення учнями свого прогресу у навчанні та, можливо, у відносинах з однокласниками. Підготуйте умовний рюкзак (наприклад, невелику картонну коробку), яку учні будуть передавати один одному. Під час отримання рюкзака кожен школяр має не просто фіксувати успіх, а й наводити конкретний приклад. Якщо потрібно зібратися з думками, учень може сказати «пропускаю хід». 

43. Топ 10

Попросіть учнів перерахувати десять найважливіших деталей, пов’язаних з головною темою, або десять найголовніших подій в науковому процесі за певний проміжок часу. Під час обговорення заохочуйте їх пояснювати обґрунтування свого рейтингу.

44. Тестування з інтервальним повторенням

Цей прийом дозволить оцінити якість засвоєння навчального матеріалу та допоможе учням згадати інформацію, яку вони можуть забути. Запропонуйте школярам виконати тест з певної теми через 1 день після її вивчення, потім через 3, через 8 та через 15 днів. Порівняйте відповіді та розробіть індивідуальні завдання, які допоможуть заповнити прогалини у знаннях учнів.

45. Хрестики-нулики

Цю вправу можна проводити під час узагальнення теми. Намалюйте на дошці сітку з дев'яти квадратів, у кожний з яких впишіть завдання або вид робіт. Запропонуйте учням самостійно обирати комірки, що можуть продемонструвати їхнє розуміння теми, але переможе той, хто зможе закреслити «три підряд». Завдання можуть відрізнятися за змістом, процесом та результатом і бути адаптовані залежно від глибини знань.

46. Міркування за алгоритмом

На першому етапі роботи вчитель разом із учнями розробляє та записує алгоритм виконання завдання. На другому етапі учні виконують завдання самостійно. На третьому етапі, використовуючи алгоритм, учні розповідають про результати роботи, пояснюючи вголос логіку свого міркування. Висловлювання учнів за допомогою алгоритму дозволить вчителю оперативно  виявити, де учень помилився та пояснити йому причини виникнення помилки.

47. Попередня презентація 

На початку уроку запропонуйте учням упродовж 2 хвилин розповісти про те, що вони знають за темою, що починається  вивчатись. А наприкінці заняття попросіть їх презентувати нові знання протягом такого ж часу.

48. Перефразування 

Повідомте учням частину навчального матеріалу, а потім попросіть їх повторити її своїми словами. Цей прийом дозволить визначити якість розуміння навчального матеріалу на початковому етапі.

49. Прогноз та гіпотеза

У середині уроку попросіть учнів зробити прогноз чи гіпотезу відносно того, що вони дізнаються наприкінці заняття. Цей прийом допоможе оперативно визначити рівень розуміння учнями матеріалу, що вивчається.

50. «З-Х-Д»

Наприкінці уроку попросіть школярів намалювати таблицю, яка складається з 3-х стовпчиків та записати у кожному з них:

• що вони знали;

• що хочуть знати;

• що дізналися на уроці. 

Цей прийом допоможе вам структурувати наступні уроки на основі відгуків учнів.