Як держава долає освітні втрати: основні інструменти

Як виміряти освітні втрати, на що вони впливають та, головне, як з ними боротися? Про це та інше розпитали Ганну Бичко — начальницю відділу досліджень та аналітики Українського центру оцінювання якості освіти й авторку національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022.

Чому моніторинг знань учнів важливий для подолання освітніх втрат?

Моніторинг — вихідна точка. Він дає змогу зрозуміти, які саме освітні втрати нині маємо і на що орієнтуватися у розробленні механізмів їхнього подолання. 

В Україні не вистачає даних, щоб порівняти нинішні освітні втрати з тими, що були раніше, визначити, які галузі проблемні, а в яких, навпаки, бачимо позитивну тенденцію. Ми почали активно моніторити освітні втрати з початком пандемії COVID-19, а пізніше — з початком повномасштабної війни. Щодо попередніх періодів — маємо дуже мало даних про стан освіти.

До 2020 року в Україні проводили лише загальнодержавний зовнішній моніторинг якості початкової освіти, який вимірював рівень сформованості математичної та читацької компетентностей у початковій школі, та міжнародне дослідження якості освіти PISA-2018, у межах якого вивчали математичну, природничо-наукову та читацьку грамотність 15-річних учнів. Пізніше дослідження PISA провели у 2022 році. 

PISA — це міжнародне дослідження якості освіти, яке проводять що три роки з 2000-го за координації Організації економічного співробітництва та розвитку. У ньому 15-річні школярі показують свою читацьку, математичну й природничо-наукову компетентності. Дослідження не перевіряє, чи засвоїли учні шкільну програму, а оцінює їхню здатність використовувати здобуті знання, уміння та навички в реальному житті. Україна вперше приєдналася до PISA у 2018 році. У 2022 році у дослідженні PISA взяли участь приблизно 690 000 підлітків із 81 країни. 

Проводити моніторинг важливо не лише на загальнодержавному рівні, а й на локальних: громада, школа та кожен учень окремо. Нині для цього є багато діагностичних тестів, які може використати кожен та кожна. 

Як в Україні й у світі вимірюють освітні втрати з математики?

Вимірюють освітні втрати загалом і з математики зокрема за допомогою широкомасштабних досліджень та діагностичних тестів. Міжнародні дослідження, як-от PISA (Programme for International Student Assessment) чи TIMSS (Trends in International Mathematics and Science Study), визначають саме сформованість навчальних компетенцій в учнів, тобто вміння застосувати здобуті знання на практиці. Таким чином можемо оцінити освітню систему певної країни та порівняти її з іншими — і побачити загальну картину якості освіти у світі чи певному регіоні. 

Натомість на державному рівні можемо оцінювати освітні втрати загалом або ж зосередитися на вузьких напрямах: дослідити навички з алгебри чи геометрії, протестувати учнів у певному регіоні чи з певної соціальної групи. Тоді, залежно від запиту, розробляють тематичні діагностичні тести. Проте будь-яка школа чи конкретний учитель/-ка можуть провести оцінювання освітніх втрат у своєму закладі чи класі. Матеріали для цього є у вільному доступі, наприклад на платформах «Всеукраїнська школа онлайн», «Освіторія» чи «На урок».

Як батьки можуть допомогти дітям надолужити освітні втрати з математики?

Підтримка батьків надзвичайно важлива на освітньому шляху дитини. Особливо для тих дітей, які в ранньому віці пішли в школу онлайн і ще не зрозуміли, як відбувається процес навчання. 

Батьки також можуть проходити діагностичні тести з математики зі своїми дітьми, щоб побачити, у чому є прогалини, і мати змогу зосередитися на конкретних темах. Приділяйте дітям час та старайтеся разом розбиратися у незрозумілих питаннях. 

Чи відрізняються освітні втрати в різних вікових групах?

Зазвичай міжнародні дослідження орієнтуються на певну вікову категорію та не порівнюють її з іншими. Наприклад, у дослідженні PISA беруть участь 15-річні підлітки, а в TIMSS — учні 4 та 8 класу. 

Молодші учні мають більше труднощів, адже вони ще не навчилися вчитися і просиджувати годинами перед екраном комп’ютера їм надзвичайно важко. Тут без допомоги батьків не обійтися. Проте не можна стовідсотково стверджувати, що старшокласникам легше долати освітні втрати чи навчатися онлайн без повноцінної підтримки вчителя, як це могло бути під час очного навчання. Необхідна певна дисципліна та розуміння обов’язків учня, щоб ефективно навчатися вдома. 

Звісно, онлайн-навчання — вихід під час пандемії та першого року повномасштабної війни. Тоді просто неможливо було вчинити інакше. Проте зараз маємо негативні наслідки, над якими держава продовжує працювати. 

Як освітні втрати з математики впливають на майбутнє учнів?

Освітні втрати посилюють освітні розриви. Тобто якщо дитина сьогодні не засвоїла певної інформації чи не розвинула якоїсь навички, то завтра їй уже важко буде засвоїти й розвивати наступні. Особливо це помітно в математиці, яка є базою для розуміння не лише складніших математичних понять, а й цілого блоку природничо-наукових дисциплін. Тобто через прогалини у математичних знаннях учень чи учениця може не впоратися із завданнями з фізики або хімії, втратить інтерес до навчання загалом. 

Освітні втрати — це про недоотримані можливості. Можливості досягнути більшого, розкрити свій потенціал і стати таким/-ою громадянином/-кою, яким/-ою дитина могла б стати. Тобто освітні втрати впливають не лише на конкретних учня чи ученицю, а й на суспільство. 

Під час пандемії COVID-19 Організація економічного співробітництва та розвитку і Світовий банк дослідили, що закриття шкіл на пів року та більше може призвести до зменшення ВВП країни. Проте світ уже оговтався від пандемії й повернувся до очного навчання, тоді як повномасштабне вторгнення росії в Україну лише посилює освітні втрати. І, на жаль, ми не можемо прогнозувати конкретні наслідки.

Які основні інструменти Україна використовує для подолання освітніх втрат із математики?

Найперше — держава у співпраці з громадськими організаціями запускає онлайн-платформи для подолання освітніх втрат. Це дійсно ефективний та дієвий інструмент. Прикладом є освітня платформа «Повір», яку допомогла запустити спільнота «EdCamp Ukraine». Цей ресурс сучасний, продуманий та легко зможе зацікавити дітей математикою. Або ж прекрасна платформа «Всеукраїнська школа онлайн», де доступно пояснюють різні математичні теми. 

Вкрай важливо підтримувати педагогів. Нині вони працюють у надскладних умовах. Для вчителів є спеціальні курси, що допомагають оцінити освітні втрати й працювати над ними. Ці матеріали потрібно розповсюджувати. Треба показувати вчителям, як можна працювати з різними учнями й ліквідувати прогалини в знаннях.

Також не варто забувати, що певні групи дітей потребують більше уваги та зусиль для подолання освітніх втрат. Часто бачимо освітні розриви, тобто різницю в знаннях, серед різних категорій учнів, як-от з певних предметів між хлопцями та дівчатами, між учнями із сільської та міської місцевостей тощо. 

Результати PISA-2022 показали, що різниця у знанні математики між дітьми із сіл та з міст дорівнює майже чотирьом з половиною рокам навчання. Тому підходи до подолання освітніх втрат мають бути максимально індивідуальними: треба орієнтуватися на рівень знань і навичок конкретного класу, кожної дитини особисто.