Як виміряти освітні втрати, на що вони впливають та, головне, як з ними боротися? Про це та інше розпитали Ганну Бичко — начальницю відділу досліджень та аналітики Українського центру оцінювання якості освіти й авторку національного звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022.

Наразі близько 2 мільйонів українських дітей не мають повноцінного доступу до офлайн-освіти. Зокрема дистанційна форма спричиняє освітні втрати. Це демонструє дослідження PISA-2022, яке, по суті, дає зріз рівня знань учнів під час дистанційного навчання. За цими результатами освітні втрати в українських дітей сягають 1,5 – 2 роки.

За результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, яке проводили в понад 80 країнах світу, лише 3 % 15-річного учнівства України показали високий результат у математичному тесті. Ці показники дають змогу виявити основні тенденції в освіті — зазначає МОН.

14 червня 2024 року в Дніпровській академії неперервної освіти відбулась методична студія за темою педагогічних розвідок «Практичні підходи до подолання освітніх втрат на уроках мовно-літературної освітньої галузі», під час якої спікери поділились власним педагогічним досвідом із застосування методик, вправ, інноваційних технік, що впливають на якість вивчення матеріалу на уроках української мови, літератури, зарубіжної літератури, інтегрованого курсу української й зарубіжної літератур та розвитку індивідуальних мовленнєвих компетентностей.

Навчання в умовах війни – виклик, який спричинив освітні втрати в значної частини учнів.

ГО "Смарт освіта" оголошує набір учасників першої хвилі проєкту з надолуження освітніх втрат "Тепер я знаю" 2024. Ними можуть стати учні й учениці, які завершили навчання в 4-6–х класах українських шкіл.

Автор: Ігор Лікарчук, екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти

Впродовж 8 місяців проєкт з налолуження освітніх утрат активно працює у 12 областях України, зокрема, 2 місяці у Харківській області, а тепер маємо чудову нагоду саме для міста Харків.

Які помилки чатують на вчителів, які допомагають учням подолати освітні втрати? Які прості інструменти можна застосувати? Як без тестувань переконатися, що дитина поступово опановує матеріал і що говорить про це нейронаука? Про все це українським колегам розповідає директорка з питань професійної практики та інтернаціоналізації у Школі освіти Університету Лінкольна (Велика Британія) Хелен Чайлдерхаус. Ми записали головні тези експертки.

У межах практичної роботи визначено шляхи подолання освітніх втрат і розривів за підсумками дослідження PISA-2022 та аналізу результатів НМТ; проаналізовано варіанти використання в закладах загальної середньої освіти стратегій компенсації освітніх втрат, їх переваги, та недоліки.