Як формування мережі ліцеїв пов`язане з субвенцією для старшої школи та зарплатами вчителів

Законопроєкти № 13120 та № 13120–1 щодо нової моделі освітньої мережі часом супроводжуються закидами про економію на освіті. Проте, як розповів під час вебінару «Аналіз законодавства щодо формування мережі профільних академічних ліцеїв» заступник очільника Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин, усе навпаки: йдеться не про скорочення, а оптимізацію та якісну трансформацію.

1️⃣ Наприклад, створення академічних ліцеїв у сільській місцевості автоматично тягне за собою інвестиції в шкільні автобуси та дороги. Крім цього, у межах концепції реформи депутати обговорюють зміни в оплаті праці вчителів у різних типах закладів, зокрема, про диференційований підхід.

«Одне з можливих рішень — це розведення заробітних плат учителів, які працюють в академічних ліцеях, та інших педагогів», — пояснив він.

Цей підхід застосовують багато розвинених країн. Але це лише одна з опцій, яку обговорюють нардепи. 

2️⃣ Іще один важливий аспект, який передбачає нова мережа ліцеїв, — поділ класів на менші групи для профільного навчання.

«Один урок для меншої кількості дітей — це збільшення навантаження на освітню субвенцію. І це ще раз підтверджує, що ми говоримо не про економію. Якісне створення мережі потребуватиме більших фінансових вливань», — наголосив нардеп.

3️⃣ На питання, що саме має фінансувати держава, а що — громади, Колебошин пояснив, що окрема субвенція на старшу профільну школу, а також інвестиції в мережу ліцеїв — це питання державного рівня. Наразі освітній комітет обговорює з МОН створення окремого бюджету на старшу школу у 2027 році, невіддільною частиною якого буде якраз відокремлення 10–12-х класів.

Натомість громади варто стимулювати до створення окремих академічних ліцеїв, які пропонуватимуть учнівству профільне навчання. Сергій Колебошин навів приклад, що в 2017–2018-х роках громади, які створювали опорні школи, одержували фінансову підтримку.