Педагогічна практика для всіх і “Академія вчительства” в магістратурі: як МОН планує реформувати педагогічну освіту в університетах

Міністерство освіти і науки України розробляє декілька моделей реформування педагогічної освіти в університетах. Зокрема, один із підходів передбачає інтеграцію її елементів у класичні заклади вищої освіти й створення педагогічної магістратури.

Про це міністр освіти і науки України Оксен Лісовий повідомив в інтерв’ю “ТСН Тиждень”.

За його словами, першим учасником експерименту став Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Далі пілотування підходу продовжать в одному із ЗВО на Заході України.

Оксен Лісовий також розповів, що одним із основних викликів на сьогодні є наднизький рівень працевлаштування за спеціальністю випускників педагогічних університетів. На думку міністра, нова модель підготовки дасть змогу розв’язати це питання шляхом більш усвідомленого відбору та мотивації студентів до роботи в закладах освіти.

Зокрема, за його словами, оновлений підхід передбачає поступове занурення студентів у галузь, на яку вони вступили в класичному університеті (хімію, фізику, біологію, філологію, історію тощо). На 4 курсі бакалаврату вони проходитимуть обов’язкову педагогічну практику в школах. Так майбутні фахівці зможуть випробувати себе в ролі вчителя, отримати практичні навички роботи з дітьми й вирішити, чи хочуть вона йти в педагогіку.

“Закон, який затвердив впровадження індивідуальної освітньої траєкторії, передбачає вступ на широку галузь і далі поступове звуження. Тобто навчаємося за цією галуззю. Потім четвертий курс – педагогічна практика обов’язкова для всіх. Ми виходимо на неї, починаємо працювати в школах уже за своїм предметом і заглиблюватися [на цьому етапі студент зможе вирішити, чи хоче він іти в педагогіку – ред.]”, – пояснив міністр.

Він також розповів, що одним із головних елементів нової моделі є створення педагогічної магістратури, або так званої “Академії вчительства”, у межах якої студенти отримуватимуть спеціалізовані знання вже після проходження педагогічної практики. Лісовий пояснив, що такий підхід дасть змогу обирати професію вчителя більш усвідомлено, порівняно з нинішнім порядком, коли випускники шкіл у 17 років вступають до педагогічного університету, не завжди маючи чітке розуміння особливостей цієї професії.

“Я вважаю, що нам вдасться залучити більш мотивованих людей і вибір для цієї професії буде більш усвідомленим. Заходимо в педагогічну практику на старших курсах бакалаврату й після того обираємо магістратуру, де нам дають спеціальні знання”, – пояснив Оксен Лісовий.

За його словами, такий підхід є одним із можливих, які зараз обговорюють у МОН. Зокрема, фахівці також працюють над 2 і 3 варіантом реформування педагогічної освіти у ЗВО.

“Ми обговорюємо, як буде реалізовуватися модель з нашими колегами, зокрема, ректорами ЗВО й тими людьми, які очолюють експеримент. Другий і третій підхід зараз на рівні дискусій”, – додав Оксен Лісовий.

Він також акцентував, що кожне нововведення несе потенційні виклики та “побічні результати”, але для їх визначення й проводять експеримент. МОН вивчатиме, як відповідні зміни сприймуть студенти та чи стане відбір кандидатів більш ефективним.

“Найкращий спосіб – це все-таки пілотування. Ми з університетом Каразіна вже розпочали такий експеримент (створення педагогічної магістратури – “Академії вчительства”). Подивимося, як це працює зі студентами тих галузей, на які відбувається набір у цьому ЗВО, як відбуватиметься залучення їх до педагогіки”, – розповів Оксен Лісовий.

На запитання інтерв’юерки про доцільність використання психодіагностичних тестів для визначення здатності працювати з дітьми, міністр відповів, що вони можуть бути лише допоміжним, а не визначальним інструментом у відборі педагогів.

“Це дискутивний інструмент. Теж цікавий підхід. Їх можна використовувати десь у цій моделі, але вони не можуть бути визначальними”, – резюмував він.