Як заповнювати журнал і виставляти оцінки за групами результатів: переказуємо головне з вебінару МОН про нові рекомендації оцінювання учнів 5–9-х класів

На початку серпня 2024 року Міністерство освіти і науки затвердило нові рекомендації оцінювання учнів 5–9-х класів. Тепер учителі мають оцінювати не лише знання учнівства, а і їхні навички, розвиток, уміння, які охоплені в кожній галузі трьома чи чотирма групами результатів.

[Наприклад, у математичній освітній галузі визначено три групи результатів: досліджує ситуації та створює математичні моделі; розв’язує математичні задачі; інтерпретує та критично аналізує результати. А в інформатичній є чотири групи результатів: працює з інформацією, даними, моделями; створює інформаційні продукти; працює в цифровому середовищі; безпечно та відповідально працює з інформаційними технологіями].

Як за один урок оцінити 30 учнів за різними групами результатів; як виставляти такі оцінки в журнал, у якому не передбачено клітинок для нового оцінювання; як пояснити учням і батькам, що саме означає та чи та оцінка – із цими та іншими питаннями вчительство зверталося до Міністерства освіти й науки. Чимало листів про нове оцінювання надходило й на редакційну пошту “НУШ”.

Нещодавно фахівці МОН провели вебінар про оцінювання учнів 5–9-х класів, які вчаться за програмами НУШ. З огляду на реакцію освітян, які долучилися до вебінару, розібратися з новими підходами до оцінювання не дуже просто, бо для цього треба як мінімум більше часу.

Редакція “НУШ” теж була на вебінарі від МОН. Занотували із зустрічі найважливіші деталі, зокрема:

✔ як оцінювати учнів за новим стандартом;

✔ чому з’явилися оцінки за групами результатів;

✔ які моделі оцінювання та ведення журналу пропонує МОН;

✔ яка роль поточних і тематичних оцінок;

✔ що обов’язково має включати семестрова оцінка;

✔ чи обов’язкові підсумкові роботи.

Сподіваємося, у нашому конспекті знайдуться відповіді на питання, які хвилюють вчительство.

ЯКЕ ОЦІНЮВАННЯ “ПРАЦЮЄ” У БАЗОВІЙ ШКОЛІ

Батьки, учні та вчителі вже звикли, що початкова школа працює з формувальним та рівневим оцінюваннями, – коли діти одержують не бали, а словесні оцінки про свій розвиток, а в 3–4-х класах учительки й вчителі оцінюють їх за рівнями (високий, достатній, середній та початковий). Адже реформа НУШ передбачає, що діти здобувають у школі не лише тверді знання, а й м’які навички, як-от:

✔ вміння вчитися впродовж життя;

✔ вміння розв’язувати реальні проблеми на основі здобутих знань;

✔ вміння бути гнучким до мінливого світу тощо.

Відповідно, оцінюються не лише здобуті учнями знання, а й отримані навички або ж компетенції.

Ці підходи логічно переходять із початкової в базову школу. Але для оцінювання навичок у 5–9-х класах з’являються ще і групи результатів, чого не було у 1–4-х класах. Це інструмент, який має допомогти вчителям оцінювати комплексно знання, уміння, навички та цінності, набуті в процесі навчання та розвитку. Тільки як ним користуватися – нині питання із зірочкою.

Розберімося, як нові рекомендації оцінювання учнів 5–9-х класів пропонують оцінювати учнів (зауважмо, усі пояснення наводимо на основі вебінару МОН).

💡Основними видами оцінювання у 5–9-х класах є

✔ формувальне,

✔ підсумкове

✔ й державна підсумкова атестація.

[Про ДПА нині не йдеться, адже учні НУШ вчаться в 7 класі, а пілотні – у 8. В Українському центрі оцінювання якості освіти наразі працюють над концепцією оновленої ДПА].

Формувальне оцінювання, як і в початковій школі, передбачає оцінювання процесу навчання та його результату. Щоб фіксувати поступ учнів, учителі можуть вести власні нотатки про досягнення дітей, їхню активність на уроках або ж помилки, з якими треба попрацювати додатково.

Тут і далі скриншоти з вебінару МОН

Підсумкове оцінювання здійснюється впродовж семестру в різний час і з різною метою та має два види:

1. семестрове,

2. річне.

✍️Семестрове передбачає, що оцінювання має бути здійснене за групами результатів із кожного предмета.

💡 Підсумкове оцінювання може бути у двох форматах:

✔ комплексна підсумкова робота;

✔ окремі підсумкові роботи.

Крім цього, на основі двох семестрових має бути виставлена загальна оцінка за предмет (річна).

✔ Які саме критерії для оцінювання використовувати;

✔ як організувати процес підсумкового оцінювання – свій варіант може обрати та затвердити педагогічна рада, адже вчительство та заклади освіти мають автономію, нагадали в МОН.

Наприклад, учителі можуть визначити в календарно-тематичному плані, які форми контролю будуть проводити та коли саме.

“Скажімо, учителька/-ль розуміє, що саме треба опрацьовувати на уроці сьогодні та завтра, щоби привести учнів до очікуваного результату. Відповідно до цього обирає частоту та процедури контролю, які мають враховувати підготовленість учнів. Тобто йдеться про гнучкість в оцінюванні”, – пояснювала слухачам вебінару Ірина Клименко, проєктна менеджерка з оцінювання команди підтримки відновлення та реформ МОН України.

Фактично вчителям дають свободу вибору:

✔ як саме вимірювати здобуті за певний проміжок часу знання та навички учнівства (якими завданнями, з якою частотою їхнього проведення тощо);

✔ як зафіксувати це в журналі (про декілька варіантів виставлення оцінок по-новому розповімо нижче).

З одного боку, чітких рекомендацій до оцінювання може й не бути, адже в базовій школі викладаються багатогодинні та півгодинні предмети, інтегровані курси тощо, у кожному з яких є свої групи результатів. Утім, запропоновані Міністерством освіти й науки бодай орієнтовні поради або зразки, якими інструментами фіксувати поступ учнів на різних предметах значно спростили б учителям роботу.

Як зазначав під час вебінару Ігор Хворостяний, МОН планує провести подібні роз’яснювальні зустрічі, присвячені різним галузям (природничій, математичні, мовно-літературній тощо). Та вочевидь учительство хоче почути ці роз’яснення якнайшвидше.

💡Тематичне та поточне оцінювання, до якого звикли вчителі, загалом нікуди не зникає, але змінюється його роль. Нині це не обов’язкові форми оцінювання, учителі можуть використовувати їх за потреби. Та, як побачимо далі, поточне оцінювання може стати помічним під час виставлення семестрових оцінок.

“Щодо тематичного оцінювання, то раніше вчителі знали, що на завершення теми мають виставити тематичну оцінку.

Однак за Державним стандартом базової освіти не визначено жодної теми, адже вони розгортаються в модельних програмах. Автори модельних програм визначають, які групи результатів будуть досягнуті під час вивчення тієї чи тієї теми. Тобто тематичне оцінювання має охоплювати одну або всі групи результатів. Однак не в кожній галузі це можна зреалізувати”, – пояснювала Ірина Клименко.

За її словами, тепер вчителі мають орієнтуватися не так на завершення теми, а на те, як її засвоїли учні. Наприклад, учитель/-ка розуміє, що певна тема достатньо опрацьована, учням запропоновано достатньо завдань чи активностей, щоб сформувалися ті чи ті очікувані результати, отже, можна виставити оцінки за групами результатів та переходити до нової теми.

ЯК ФІКСУВАТИ В ЖУРНАЛІ РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНЮВАННЯ ЗА ГРУПАМИ

Наразі вчителі керуються інструкцією щодо заповнення журналу від 2008 року, у якій вказаний алгоритм виведення семестрової оцінки на підставі тематичних.

Однак у рекомендаціях на 2024–2025 навчальний рік немає чіткого пояснення і вимог щодо фіксування результатів оцінювання в журналах. Але не буде помилкою чи порушенням інструкції, якщо вчителі робитимуть у журналах позначки про виставлення оцінок за групами результатів. Як йшлося під час вебінару, МОН планує внести зміни до наказу про заповнення журналу.

Тобто вчителі можуть ставити ці позначки там, де дає змогу паперовий журнал або електронний – у вільних клітинках чи рядках із поміткою ГР1, чи ГР2 (група результатів перша або друга тощо).

У МОН пропонують три моделі оцінювання та заповнення журналу відповідно до нових рекомендацій.

1. У першій моделі вчитель/-ка може виводити семестрову оцінку, у якій враховуються підсумкові роботи за однією або декількома групами результатів, а також беруться до уваги поточні оцінки за групами результатів.

Поточні оцінки за групами результатів відрізнятимуться від звичного освітянам поточного оцінювання.

✍️Наприклад, на уроці української мови вчителька запланувала оцінювати дітей за двома групами результатів: письмовою та усною взаємодіями.

✔ Якщо вдалося пропрацювати обидві групи результатів за один урок, можна ставити дві оцінки в одну клітинку через дріб, а також позначити в журналі в колонці під датою (теж через дріб), що оцінки стоять за групи результатів 1 та 2 (ГР1/ГР2).

✔ Якщо ж учителька розпланувала роботу за двома групами результатів на декілька уроків, відповідно, оцінки за кожну групу (усну та письмову взаємодію) виставляються в різні клітинки та різні дати журналу. У колонці під датою треба зробити помітку, яку саме групу результатів оцінено.

Під час подальшого навчання вчителька оцінює інші групи результатів. За весь семестр вона поступово оцінить усі 4 групи результатів з української мови, виставляючи поточні оцінки. Їх може бути менше за кількістю, ніж раніше.

Утім, щоб охопити всі чотири групи результатів за семестр, учительці якраз і треба спланувати завчасно відповідні види робіт та завдань у календарно-тематичному плануванні.

✔ Перша модель передбачає, що наприкінці семестру учні пишуть підсумкові роботи з кожної групи результатів, на основі яких виставлятиметься семестрова оцінка (виводиться середнє арифметичне за чотири роботи).

✔ Або ж учитель/-ка може підібрати так завдання, щоб за один урок оцінити в одній підсумковій роботі одразу всі чотири групи результатів.

✔ Підсумкова робота може тривати не весь урок (45 хвилин), а 20 чи 30 хвилин.

💡Якщо учень чи учениця з певних причин показали в грудні кращі поточні результати ніж на початку семестру, а одну з підсумкових робіт пропустили, тоді під час виставлення семестрової оцінки можна враховувати поточні оцінки.

Виходить, що поточне оцінювання не обов’язково враховувати в семестрову оцінку, але в разі певних обставин його роль може бути посутньою. Особливо, якщо поточне оцінювання показує прогрес учнівства.

2) Друга модель оцінювання, як і перша, передбачає, що впродовж семестру фіксуються досягнення учнів за кожною групою результатів, а наприкінці семестру учнівству пропонується комплексна підсумкова робота за кожної з груп результатів.

✍️Якщо така підсумкова робота надто велика, можна провести її на двох уроках. Або ж, як і в першій моделі, підібрати завдання так, щоб за один урок оцінити всі чотири групи результатів.

✔ Якщо учні не з’явилися на комплексну підсумкову роботу, тоді до уваги беруться поточні оцінки, які виставлялися впродовж семестру за різні групи результатів.

✔ Раптом учень чи учениця написали комплексну підсумкову роботу гірше або погіршили оцінку з певної групи результатів (аудіювання і читання в англійській мові виконали на відмінно, а з граматики отримали 6 балів), то враховується, чи була позитивна динаміка учнів під час семестру з тієї групи результатів, яка на контрольній проявилася слабше (у нашому прикладі – з граматики).

У цій ситуації знову помічним є поточне оцінювання, яке демонструє загальну картину розвитку учня/учениці за семестр і дає змогу об’єктивно оцінити й вивести семестрову оцінку.

“У підходах до оцінювання особливих змін не відбулося, крім того, що вчитель/-ка зараз має розуміти, як поєднати державний стандарт, тобто орієнтири для оцінювання, із самим оцінюванням і завданнями, – наголошує Ірина Клименко. – Адже орієнтири для оцінювання – це ті складники, які дають змогу запропонувати учням такі завдання, щоб вони показали, яких результатів досягли, виконуючи, наприклад, творче завдання, працюючи з текстом і даючи відповіді на певні питання”.

3) Третя модель оцінювання передбачає, що семестрова оцінка виставляється за підсумками комплексної підсумкової роботи або на основі підсумкових робіт за однією або декількома групами результатів з урахуванням тематичного оцінювання.

У цій моделі вчителі можуть користуватися звичним тематичним оцінюванням, яке фіксуватиме, що тему пройдено й учні мають за неї певні оцінки. Але, зауважує Ірина Клименко, незрозуміло, які саме групи результатів приховує тематична оцінка і як виставляти семестрове оцінювання, яке має базуватися на чотирьох групах результатів.

Може бути так, що дитина на уроках англійської мови має високі оцінки з аудіювання та читання, але низький бал із письмової взаємодії. Вчителька ставить тематичну оцінку 8 балів, але ні дитина, ні батьки не розуміють, що саме їй не вдається і над чим треба попрацювати.

✍️Тому в третій моделі, крім тематичного оцінювання, важливо час від часу фіксувати поточними оцінками в журналі ті групи результатів, які вчителька/-ль хоче оцінити й вважає, що ці оцінки можуть вплинути на семестрове оцінювання.

Якщо раптом учень чи учениця пропустить підсумкову роботу, учитель/-ка може взяти до уваги поточні оцінки, виставлені за групами результатів.

💡Підсумкові роботи (комплексні або підсумкові за групами результатів) у цій моделі не обов’язкові. Обов’язковим є фіксування результатів навчання за групами результатів упродовж семестру, бо без цього вчителям складно вивести підсумкову оцінку за семестр.

Іншими словами, учень чи учениця можуть пропустити комплексну або підсумкову роботу. Та якщо він/вона має поточні оцінки за різні види робіт (тобто різні групи результатів) упродовж семестру, у вчителів є та база, спираючись на яку можна вивести семестрову оцінку.

КОРОТКІ ВИСНОВКИ ВІД РЕДАКЦІЇ

Як бачимо з описаних МОН моделей оцінювання, поточні оцінки не обов’язкові, але без них у разі форс-мажорів (учень через хворобу не прийшов на підсумкову роботу) неможливо виставити семестрове оцінювання.

А семестрова оцінка має врахувати всі чотири групи результатів із кожного предмета. Наприклад, в українській мові є такі групи результатів навчання:

✔ усно взаємодіє;

✔ працює з текстом;

✔ письмово взаємодіє;

✔ досліджує мовлення.

Тобто вчителеві так чи так треба мати оцінки за усну та письмову взаємодії, роботу з текстом і дослідження мовлення.

Звична тематична оцінка значно спрощує вчителям життя, але не розкриває суті, за що саме її отримали учень чи учениця: за гарно написаний твір, за хороше знання термінів із літератури чи за опанування правил з орфографії. Виходить, що оцінювання за групами результатів – це своєрідна розшифровка різних знань та вмінь учнівства. Їх варто фіксувати поточними оцінками впродовж усього семестру, щоб оцінити й знання учнівства, і їхній прогрес у вивченні предмета.

Загалом маємо такий підхід до оцінювання:

✔ вчитель/-ка виставляє бали за окремі три або чотири групи результатів навчання (наразі в стандарті визначені різна кількість груп результатів для різних освітніх галузей). Тобто в журналі може бути три або чотири оцінки за кожну з груп результатів;

✔ оцінка за семестр формується на підставі всіх оцінок за групами результатів (виводиться середнє арифметичне);

✔ річна оцінка формується на основі двох семестрових;

✔ тематичне оцінювання не є обов’язковим (учителі можуть проводити його за потреби, самостійно визначаючи частотність);

✔ поточне оцінювання теж не обов’язково береться до уваги під час виставлення семестрових оцінок, але може врятувати в разі навчальних форс-мажорів. Також його можна використовувати, щоб зафіксувати, які групи результатів були сформовані в учнів упродовж навчання та на якому рівні, тобто відстежити прогрес учнівства.

Звісно, щоби розпланувати, якими саме завданнями перевірити кожну з груп оцінювання, коли саме ці оцінювання проводити, вчителям треба час, аби розібратися із новими моделями оцінювання. А ще час треба на те, щоб врахувати ці новації в календарно-тематичному плануванні.

НА ЯКІ ПИТАННЯ ХОТІЛИ ПОЧУТИ ВІДПОВІДІ ВЧИТЕЛІ

Під час вебінару МОН Ірина Клименко з колегами відповіли на поширені запитання від учительства. Далі пропонуємо ознайомитися з відповідями на них.

✔ Чому в Державному стандарті базової освіти виокремлено більше груп результатів ніж у критеріях для оцінювання (з деяких галузей виписано три групи результатів, а з деяких – чотири)?

Свого часу експерти-практики з природничої та математичної галузей просили МОН розподілити одну із чотирьох груп результатів між іншими трьома, тому зараз у стандарті одна з груп розподілена між іншими трьома. Можливо, у МОН повернуться до цього питання ще раз, щоб усунути суперечності.

✔ За якими групами результатів оцінювати етику і предмети морального спрямування, підприємництво й фінансову грамотність?

Це залежить від того, які групи результатів оцінюються в предметах та за якою модельною навчальною програмою працює вчитель/-ка. Наприклад, в інтегрованому курсі “Здоров’я, безпека, добробут” мають оцінюватися всі три групи результатів, які визначені в галузевих критеріях.

Якщо це “Етика” або “Фінансова грамотність”, які зосереджені на досягненні певної групи результатів (у галузевих критеріях це третя група результатів), тоді в цих предметах оцінюється тільки одна група результатів.

Є курси, які можуть мати результати навчання з інших груп результатів, зокрема, курс “Культура добросусідства”. Учитель/-ка має орієнтуватися на очікувані результати, які визначені модельною навчальною програмою, і визначати відповідну кількість груп результатів. У цьому курсі це дві групи результатів, які стосуються добробуту і здоров’я.

✔ Чи можна рішенням педагогічної ради визначити систему оцінювання за попередніми рекомендаціями наказу МОН № 289?

Так, ці рекомендації є чинними для класів, які навчаються за стандартом 2011 року. Для класів, які навчаються за новим державним стандартом, є чинними нові рекомендації.

✔ Учня не було на підсумковій контрольній роботі, чи має вчитель пізніше провести написання цієї роботи? Який механізм виведення семестрової річної оцінки, якщо дитина працювала в семестрі, але під час семестрової захворіла чи відсутня з поважних причин?

Можна запропонувати пройти оцінювання в окремий день або під час іншого уроку, або виставити оцінку на основі поточних.

✔ Чи можна коригувати семестрове оцінювання лише за однією групою результатів?

Можна. Навіть за умови комплексної роботи можна запропонувати дитині скоригувати оцінку, даючи завдання, для виконання яких потрібно продемонструвати певну групу результатів.

✔ Як пояснити батькам та учням, що поточне оцінювання є формувальним і не впливає на підсумкову оцінку?

Для розвитку дитини важливим є не папірець із балами, а зворотний зв’язок із вчителями та батьками.

✔ Чи обов’язково має бути семестрова робота?

Семестрова підсумкова робота може бути на розсуд закладу, якщо це передбачено освітньою програмою і схвалено педагогічною радою.

✔ Якщо протягом семестру проводилися підсумкові роботи за темою, які оцінювалися за групами результатів, чи можна виставити наприкінці семестру оцінки за групами результатів на основі цих оцінок?

Так, можна, якщо алгоритм погоджено педагогічною радою.

✔ Чи можна враховувати тематичні оцінки під час виставлення семестрової?

Так, якщо тематичні оцінки відповідні за групами результатів навчання, крім того, якщо такий алгоритм погоджено педагогічною радою.

✔ Чи може школа за рішенням педагогічної ради виставляти тематичні оцінки без колонок з індексами та враховувати ці тематичні під час підсумкового оцінювання наприкінці семестру?

Семестрові оцінки мають виставлятися за групами результатів, тому з непроіндексованих тематичних це складно зробити. Тож доречно використовувати запропоновані МОН позначки (ГР1, ГР2 тощо).

✔ Як враховувати поточні оцінки до груп результатів, якщо за урок ми ставимо одну оцінку, а груп результатів три?

Можна поставити декілька оцінок за урок або оцінювати одну групу результатів на уроці.

✔ Як виставити загальну оцінку за групами результатів?

Вивести середнє арифметичне або застосувати підхід із коефіцієнтами. Якщо впродовж семестру було зосереджено увагу на першій, другій групі результатів, а третя чи четверта тільки починали формуватися, то як основне брати до уваги оцінювання за першою чи другою групою результатів. Для виведення семестрової оцінки можна враховувати коефіцієнтний підхід.

✔ Чи потрібно ставити поточні оцінки?

У рекомендаціях поточні оцінки не враховуються, але поточне оцінювання варто здійснювати тільки тоді, коли є підґрунтя для того, що воно щось означає, наприклад, фіксує групи результатів.

✔ Чи можна діагностувальні роботи, проєкти й практичні, лабораторні роботи сприймати як оцінки за групами результатів?

Це один із варіантів реалізації поточного оцінювання.

✔ На основі чого виставляється тематичне оцінювання?

На основі окремих робіт або за поточним оцінюванням.

✔ Чи пристосували розробники електронних журналів свої продукти до колонок для оцінювання за групами результатів?

Розробники електронних журналів допрацьовують програмне забезпечення для того, щоби були враховані нові підходи до оцінювання.

✔ Якщо на уроці діти працюють за різними групами результатів, як у журналі записати в один урок різні групи?

Треба відвести стільки колонок, скільки оцінювали груп результатів. Якщо оцінювали під час уроку одну групу результатів, то внизу зробити відповідну позначку.

✔ Чи готують у МОН шаблони рівневих завдань із різних предметів?

Над цим працює міністерство та авторські колективи, щоб допомогти вчительству мати взірці тих чи тих завдань, які б давали змогу зреалізувати модель оцінювання, яка набуватиме популярності.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне зображення: автор – mediaphotos, freepik.com