Як змінилась освіта під час війни: думка експерта

Як війна змінила навчання українських школярів? Своєю думкою поділилась Анжеліка Цимбалару – науковий керівник освітнього проєкту «Світ чекає крилатих», доктор педагогічних наук, автор понад 100 наукових і науково-методичних праць, програм, підручників та посібників для початкової ланки закладів загальної середньої освіти, у тому числі освітньої програми «Світ чекає крилатих» для 1–4 класів.

Які зміни в навчальному процесі впливають на школярів найбільше?

Діти дуже гнучкі й швидко пристосовуються до змін, особливо це стосується учнів початкової школи. Тому зміни, які доводиться нині запроваджувати в школах, можуть, зокрема, сприяти активізації навчальної діяльності дітей.

Проте, щоб досягти саме такого – позитивного – ефекту, організація освітнього процесу не має оновлюватися надто часто, адже це може призводити до швидкого стомлювання дітей, зменшення їхнього пізнавального інтересу, до стресів тощо.

Але в школах давно вже визначили ефективні форми організації освітнього процесу в умовах війни й запровадили їх. Тому вважаю, що негативний вплив на опанування навчального матеріалу учнями чинять не зміни. Завдає шкоди постійне відчуття небезпеки.

Як війна впливає на доступ до освіти для дітей та молоді?

З одного боку, війна зруйнувала багато шкіл, спричинила велику хвилю переселення, що унеможливило для багатьох юних українців очне навчання. З другого боку, така ситуація прискорила розвиток дистанційної освіти. За два роки повномасштабного вторгнення збільшилася кількість не тільки приватних дистанційних шкіл, а й державних, які запровадили дистанційне навчання.

Нині багато дітей навчаються у школах рідної країни, перебуваючи в різних куточках світу. Водночас, завдяки відкритому доступу до підручників, електронних додатків до них, великої кількості відеоматеріалів за темами зі шкільної програми, батьки мають набагато більше можливостей ефективно навчати дітей за сімейною формою навчання.

Які саме елементи навчального процесу зазнали змін через воєнні дії?

Передусім це форма навчання. Як я вже зазначала, багато навчальних закладів України перейшли з очного навчання на дистанційне або змішане. Збільшилася кількість дітей, які перебувають на сімейній формі навчання. Затребуваною стала й екстернатна форма шкільної освіти.

Щодо конкретних технологій, методів, то все більше використовується модель «перевернутий клас»: учні 5–11 класів засвоюють новий матеріал здебільшого самостійно вдома, а під час роботи вчителя з усім класом цей матеріал відпрацьовується практично (під час виконання завдань, вправ, дослідів тощо).

У початковій школі на новий рівень використання вийшов метод проєктів, коли учні ведуть фото- й відеофіксацію перебігу, продуктів і результатів роботи над навчальним проєктом.

Як впливає на навчальний процес евакуація дітей зі шкіл під час повітряної тривоги?

Це завжди стрес для дітей. Зрозуміло, що він пригнічує їх, підвищує тривожність, дратівливість. Діти можуть ставати апатичними або, навпаки, агресивними. У цих умовах тільки професіоналізм педагогів може максимально нівелювати наслідки.

Учителям доводиться не тільки актуалізовувати свої знання з дитячої психології, здобуті в закладах вищої освіти, а й опановувати нові, зокрема з психології стресу і його подолання.

Водночас педагогічна спільнота активно ділиться ефективними прийомами роботи в соцмережах, під час особистого спілкування. Наприклад, педагоги, з якими ми співпрацюємо, під час перебування дітей в укриттях продовжують заняття, використовуючи відповідні для таких умов дидактичні засоби (світлофори для опитування, спеціальні ламіновані аркуші-планшети для письма тощо).

Це відвертає увагу дітей від негативних думок, повертає до звичних занять на уроці, що запобігає депресивним станам. Саме із цією метою, коли діти після відбою повітряної тривоги повертаються до класної кімнати, раджу вчителям проводити релакс-хвилинки.

Чи потрібно змінювати навчальну програму під час війни?

Повʼязаний із війною перехід до інших форм навчання не потребує змін у навчальних програмах. Також немає потреби певним чином змінювати підручники, посібники або дидактичні засоби.

Водночас учителю потрібні нові формати – передусім для підвищення ефективності навчання в умовах війни. Зокрема, е-підручники, інтерактивні презентації, відеоуроки і, безумовно, якісний інтернет і наявність гаджетів як у вчителів, так і в учнів.

Вносити корективи потрібно тільки в календарно-тематичні плани, підготовлені вчителями на початку навчального року. Це може бути збільшення чи зменшення годин на опанування певних тем шляхом укрупнення дидактичних одиниць.

Також можна збільшити частку, відведену в планах для повторення вивченого протягом року матеріалу, акцентувавши саме на темах, опанованих не повною мірою через часті повітряні тривоги тощо.

Чи погіршується рівень освіти маленьких українців під час війни?

Іноді доводиться чути, що організоване нині в школах України дистанційне чи змішане навчання призведе до великих освітніх втрат. Я із цим не можу погодитися.

Ніяких катастрофічних наслідків це за собою не несе, якщо в дистанційному режимі вчителі проводять повноцінні уроки відповідно до розкладу, не пропускаючи й не скорочуючи жодного заняття, у тому числі з фізичної культури, якщо змішане навчання організовують з урахуванням усіх умов певного міста чи села (наявність інтернету, укриттів, забезпечення кадрами, достатня кількість класних кімнат тощо).

Тож, як і в мирний час, професійність педагогів й організаційна культура директора школи і його заступників – це 99 % якості освіти дітей і лише 1 % – обставини, які від них не залежать.

Війна жодним чином не стане на заваді появі в Україні видатних учених, винахідників, новаторів, фахівців своєї справи з-поміж тих, хто нині навчається в школі.

Яким чином рівень освіти можна буде покращити після перемоги?

Для підвищення якості навчання не потрібно чекати кращих часів. Тому освітяни України ніколи не припиняли впровадження новацій, зокрема й зараз, коли в країні війна. Вони застосовують інноваційні методи, прийоми, проводячи заняття в укриттях, з пунктів незламності, просто неба.

Я схиляюся перед силою духу цих людей, які в будь-яких складних умовах продовжують випромінювати оптимізм і заряджати ним своїх учнів. Вони самі незламні й виховують таке саме покоління – незламних, вільних, відкритих людей.

Розмовляла Ольга Кириченко.