Яку помилку роблять наші діти при виборі навчання

Автор: Мар’яна Калабухова, консультант з освіти і навчання PhD

Помітила, що її допускають 90% дітей, з якими я спілкуюсь. І порівняно з тими учнями, хто навчається і живе в інших країнах (консультую людей з більш ніж 10 країн світу), впадає в око, що це дуже притаманно нашим дітям.

Безумовно, діти тут ні до чого, їх світогляд формує середовище, соціум і авторитетні дорослі. А також відсутність цілеспрямованої і централізованої стратегії.

На питання «Навіщо взагалі тобі навчатися після школи, навіщо коледж або університет? Взагалі до чого це все?», зазвичай я чую таку відповідь:

– Щоб було цікаво…;

– Щоб подобалось…;

– Щоб знайти себе…;

– Щоб займатися тим, що любиш…

Шо хочу сказати з цього приводу.

Це абсолютно неефективна, дезорганізуюча, дезорієнтуюча ідея.

Як казав Умберто Еко: «Роза как символическая фигура до того насыщена смыслами, что смысла у нее почти нет». Так-от, у цьому вашому «подобається», «любити», «знайти себе» сенсу немає, настільки ці поняття абстрактні і емоційно перенасичені.

Вони, як шлях без курсу, пряма без вектору, іду туди не знаю куди.

Кваліфікаційний рівень після школи – бакалаврат або молодший бакалаврат – не іграшка, не священний грааль, не скатертина-самобранка і не наріжний камінь. Не міфічне створіння, яке дарує цікавість, щастя, добробут, любов, сенс життя. Воно не може дати те, чого повинні навчити ви, шановні дорослі.

Якщо ставитись до навчання, як до Жар-птиці, то так можна бігати все життя і не впіймати її.

Навчання після школи – абсолютно «земна», прагматична, реальна і побутова категорія. У базі якої знаходиться витривалість, інтелект і довга воля. + своєрідне сито і ініціація – перехід на наступний рівень для тих, хто зміг.

Його вибір треба прораховувати до дрібниць, якщо хочете підвищити ефективність.

Тому, коли ви знаходитись перед вибором типів і видів навчання після школи, рекомендую зосередитись на таких пунктах у відповідь на питання «навіщо?»:

• для побудови карʼєри – навчання після школи дає змогу отримати знання в галузях, які передбачають певний кваліфікаційний рівень, просто кажучи – доступ до певного ряду професій або в галузь;

• для самостійності або фінансової стабільності – навчання абсолютно логічний перший ступінь для отримання базових навичок в професії і подальшому їх використанню і вдосконаленню;

• для досягнення особистої мети – тут, безумовно, треба пропрацювати над визначенням власної особистої мети. Спойлер: вона не може бути «щоб було цікаво»;

• для отримання варіантів роботи певного рівня – адже чим вище кваліфікаційний рівень, тим більше вибір високооплачуваних професій;

• інвестиція в майбутнє – отримані навички і знання будуть використані продовж життя і монетизовані;

• соціальний ліфт – освіта відкриває двері в певні прошарки суспільства, які повʼязані з певним соціальним статусом;

• для розширення світогляду – безумовно, вищі кваліфікаційні рівні дають не тільки бази в певній галузі, а й більш широке бачення загальних процесів у багатьох сферах;

• для встановлення звʼязків – вкрай корисний функціонал, формування кола спілкування, середовища, з яким може прийдеться працювати, а може, й відпочивати впродовж життя;

• для отримання диплому – подобається це нам чи ні, але досі певні дипломи певних навчальних закладів, галузей або кваліфікаційних рівнів по всьому світу дійсно можуть бути «промовистими» і корисними.

Це я описала загальні пункти, але завжди є і особисті, які слід також враховувати. Місце проживання і навчання, конкурс на спеціальність, її затребуваність, фінансові можливості, вимушеність працювати або винаймати житло тощо.

А то часто буває: зібралась людина змінити світ – а відрахували після першого семестру. Бо йшла, щоб було «цікаво», а там складно, і багато вчитись треба. І вже не цікаво.

Тому батьки, педагоги, авторитетні дорослі! Передивіться ваші стратегії планування в бік ефективності. Це вирішить багато непорозумінь і позбавить від неприємних «сюрпризів». Також підвищить співпадіння за критерієм «очікування – реальність».