Зменшення кількості обов’язкових дисциплін і полігалузеві профілі: яким буде наповнення старшої профільної школи в Україні

З 10 до 12 класу кількість годин на вивчення загальнообов’язкових дисциплін поступово зменшуватиметься. Однак пропорційно до цього кожного року учні матимуть більше часу на вивчення тих предметів, які їх цікавлять у межах профілю, або в які вони б хотіли більше заглиблюватися для загального розвитку.

Про це під час форуму “Реформування старшої профільної середньої освіти (академічні ліцеї)” розповів директор Директорату шкільної освіти Ігор Хворостяний.

Він зазначив, що реалізація індивідуальної стратегії навчання учнівства в межах кожного профілю передбачатиме 4 “кошики” дисциплін і відповідних годин на їх вивчення. Зокрема, це:

✔ обов’язкові предмети для всіх учнів, незалежно від обраного профілю чи специфіки закладу освіти;

✔ обов’язкові предмети в межах обраного профілю;

✔ години на вивчення профільних предметів за вибором, які можна реалізувати як на поглиблене вивчення певних дисциплін (наприклад, математики, якщо це математичний профіль), а також курсів, пов’язаних із цим профілем (наприклад, курсу “Big data” для математичного й технологічного профілів);

✔ предмети за вільним вибором – наприклад, учні, які обрали математичний профіль, але цікавляться хімією чи літературою, зможуть також вивчати ці предмети.

Ігор Хворостяний наголосив, що з 10 до 12 класу кількість годин на вивчення обов’язкових дисциплін поступово зменшуватиметься, а кількість предметів за вибором, навпаки, зростатиме. Наприклад:

✔ на вивчення обов’язкових курсів / предметів у 10 класі передбачено 840 годин, в 11 – 630, у 12 – 420;

✔ на вивчення обов’язкових курсів / предметів за обраним профілем у 10 класі – 280 годин, в 11 класі – 315, у 12 класі – 420;

✔ на вивчення вибіркових курсів / предметів у 10 класі – 140 годин, в 11 класі – 315 годин, у 12 класі – 420 годин.

“Кількість годин для вивчення обов’язкових дисциплін у 10 класі більша. Це пов’язано з потребою надолуження освітніх втрат, перевідкриття предметів. Так учні зможуть здобути ту базу, від якої можна буде рухатися далі й визначати свої зацікавлення. Ця обов’язковість спадає з кожним роком навчання. Так само, з кожним роком дзеркально зростає можливість вибору”, – пояснив освітній експерт.

Ігор Хворостяний також нагадав, що в стандарті освіти нині представлені дев’ять освітніх галузей, однак вони не обов’язково дорівнюють профілям. Адже профілі можуть бути:

✔ моногалузеві, пов’язані з однією галуззю стандарту;

✔ полігалузеві, пов’язані з декількома галузями.

“Наприклад якийсь заклад освіти планує обрати собі математичний профіль. Тоді його ядром стане галузь математики. Однак, інший ліцей може обрати собі профіль “STEM”, який уже включатиме галузі природничих наук, технологій та інформатики, технічної творчості й математики”, – зазначив Хворостяний.

Він також розповів, що Академія педагогічних наук визначила три кластери, на які можуть орієнтуватися заклади освіти під час вибору профілів:

✔ STEM;

✔ мовно-літературний;

✔ суспільно-гуманітарний.

На основі цієї класифікації освітній експерт представив ілюстративні практичні приклади (які не є директивою Міністерства освіти і науки України), як можна згрупувати дисципліни й курси в межах одного профілю. З ними, зокрема, можна ознайомитися на слайдах нижче.

“На 10-му адаптаційному році навчання ми можемо визначатися з профілем і змінювати його. Але це буде складніше зробити на 11-му й 12-му роках, коли зростає вибір і профільність. Зверніть увагу, нулі означають, що вивчення дисципліни завершилося”, – додав Хворостяний.

Він також додав, що для формування академічними ліцеями профілів, безперечно, необхідна співучасть і співпраця засновників закладів освіти, самих шкіл, учнівства й батьків, а також аналіз суспільних пріоритетів, запитів і очікувань громади.