«А я хочу»! Пʼять ознак розпещеної дитини та поради, як це виправити

Дітей завжди хочеться побалувати, пестити та взагалі виконувати будь-які їхні побажання. Проте, цей шлях є хибним, адже може призвести до надмірної розпещеності, егоїзму у подальшому житті дитини. Як виявити проблему та з нею боротися — розповідаємо в матеріалі.

Діти заслуговують на все найкраще, але іноді любов батьків та близького оточення стає надмірною й зʼявляється вседозволеність та балування. Постійні пестощі можуть бути шкідливими у вихованні, адже це може привести до надмірного егоїзму, та як наслідок — невдоволеності у дорослому житті. Як розрізнити розпещеність у дітях та як цьому допомогти, розповідаємо в матеріалі.

Пʼять ознак, що дитину занадто балують

Психологиня та експертка з дошкільної освіти Мікеле Борба поєднала головні ознаки у список.

✔ Не приймають НІ у відповідь. Для дітей, які усюди та завжди чують від дорослих «так», відмова стає справжньою трагедією, адже дитина очікує, що отримає все, що хоче. У такому разі ситуація стає дзеркальною, адже саме дитина говорить «ні» оточенню, змушуючи їх йти на поступки. У дорослому житті це призведе до проблем з комунікацією та зворотним зв'язком зі світом, адже інші люди не сприйматимуть таку позицію вже дорослої дитини.

✔ Більше отримувати, ніж віддавати. Чим більше ми балуємо дитину та даруємо йому подарунки, тим меншу цінність вони для нього вартують. Адже звиклі до дарунків, вони вже не відрізняють такої цінності. У дорослому житті це трансформується й на почуття: діти, яких балували, не вміють бути вдячними, щирими та вважають добре відношення обовʼязком оточення.

✔ Вимагають дати все і зараз! Пещені діти не зважають на те, що їхні прохання можуть бути незручними для інших людей й очікують, що дорослі відкладуть все та будуть виконувати усі їхні забаганки. Така поведінка, якщо її не виправити, призведе до непройденої сепарації з дитинством, безвідповідальності та надмірної вимогливості до близьких.

✔ Думають лише про себе. На жаль, якщо багато років балувати дітей та задарювати їх усім, що вони забажають, це виховає в них егоїзм. А як тут навчитися цінувати близьких та рахуватися з ними, якщо все було виключно для них? Окрім того, роздуте его призведе до заниження заслуг інших людей, адже усі нагороди мають бути виключно в нього.

✔ Ніколи не задоволені тим, що мають. Є лялька? Потрібна ще одна! Подарували новий конструктор? А от в іншого кращий! В дитинстві такі діти хочуть ще більше іграшок, книжок, гаджетів. А у дорослому житті це призведе до депресії, адже все навколо вони будуть знецінювати, у тому числі — й близьких.

Зміни можливі! Як порозумітися з розпещеною дитиною?

Психологи відрізняють декілька практик, якими можна досягти зниження рівня чутливості та егоїзму у дітей, які вже звикли до пестощів та відсутності слова "ні". Однак не варто розраховувати, що це буде швидко: налаштуйтеся на марафон!

Вчимося казати «ні». Багато батьків просто бояться сказати дитині «ні», адже вважають, що це слово знижує самооцінку. Окрім того, неочікувана відмова призведе до сліз та істерик, адже дитина, не отримавши бажаного, спробує досягти мети будь-яким способом. Однак варто памʼятати - це потрібно зупинити, щоб діти змогли у майбутньому вибудовувати правильну комунікацію зі світом. Проте, радимо наводити причину, чому наразі ви вимушені відмовити у забаганці.

«Домашнє завдання потрібно зробити перед іграми. Таким чином, ви можете весело провести час без хвилювань», або «Сьогодні не можна грати з іншими дітьми, тому що у вас кашель і ви можете заразитися. Ми не хочемо, щоб ваші друзі хворіли».

Хвалити за некористливі вчинки. Діти, яких часто пестять, найчастіше дуже чутливі до схвалення. Чому б не обернути цей інструмент психіки на користь? Пропонуємо хвалити дитину за будь-яку хорошу дію або сумлінну виконану роботу. Таким чином дитина зрозуміє важливість турботи, чесної праці та доброти. Краще за все поцікавитись, що дитина робила протягом дня, не роздіяючи питання на «корисні» та «не корисні» речі та уважно послухати відповідь.

Після цього варто похвалити за допомогу однокласнику чи гарну роботу на контрольній, або ж просто за те, що він витримав навчальний день без проблем. І найголовніше, варто підтримувати будь-які хороші дії дитини, щоб розрадити його.

Будьте вдячними. Загалом, це правило - продовження минулого. Практика казати дякую за будь-яку добру дію приведе до того, що дитина сама відчує, як добре робити хороші вчинки. Окрім того, можна спробувати регулярні «заняття вдячності». Наприклад, з молодшими школярами варто малювати те, за що вони вдячні в житті. А от старшим можна вести спеціальний щоденник. Також можна створити спільний сімейний блокнот.

Розтягувати очікування. Варто вчити дитину тому, що до виконання деяких бажань варто почекати. Наприклад: якщо дорослі розмовляють по телефону й дитина хоче уваги негайно, тут та зараз, варто дати їй сигнал почекати. Якщо йдеться про купівлю якоїсь іграшки, варто переконати або запропонувати почекати з покупкою та пообіцяти нагороду за чекання.