Атестація педагогів у 2024/2025 навчальному році: огляд рекомендацій МОН

Розбираємось у деталях нової редакції Положення

Нова редакція Положення про атестацію педагогічних працівників, затверджена наказом МОН від 10.09.2024 № 1277, суттєво змінила процедуру оцінювання професійної діяльності педагогів. Зважаючи на численні запитання освітян, з метою забезпечення розуміння нових вимог та уніфікації підходів до проведення атестації, Міністерство розробило рекомендації щодо реалізації оновлених положень інформаційного характеру (лист від 10.12.2024 №1/23112-24). У цьому контексті ми підготували огляд ключових аспектів, на які відомство акцентує увагу учасників атестаційного процесу.

Атестаційні комісії

Атестаційна комісія відповідного рівня створюється розпорядчим документом керівника керівника закладу освіти (органу управління освіти), а її повноваження залишаються чинними до моменту створення нової комісії в наступному навчальному році. Атестаційні комісії І рівня створюються в закладах освіти, у яких станом на дату створення атестаційної комісії кількість педагогічних працівників становить 15 та більше осіб. Але у закладах освіти приватної форми власності атестаційні комісії І рівня можуть створюватись незалежно від наявної кількості педагогів, які в них працюють. 

За умови подання та  наявності  відповідного рішення  уповноваженого  профспілкового  органу до складу атестаційних комісії мають бути обов’язково включені представники первинних або територіальних профспілкових організацій у кількості не більше ніж 2 особи.

Список педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації в поточному навчальному році, строки проведення їх атестації та графік проведення засідань атестаційної комісії складає і затверджує своїм рішенням атестаційна комісія спільно з керівником закладу освіти. Якщо педагог не був включений до відповідного списку, він має особисто або за за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем до  20  грудня подати  заяву про включення його до списків.

Для всебічного і комплексного оцінювання педагогічної діяльності працівників та встановлення їх відповідності займаній посаді атестаційні комісії:

 • визначають перелік документів, які подаються педагогічними працівниками для проходження атестації. МОН наголошує на тому, що Положенням не передбачено написання та обов’язкове подання до атестаційної комісії наукових робіт, статей, підручників. За бажанням педагог має право надавати науково-творчі напрацювання та інші документи, які, на його думку, свідчать про його педагогічну майстерність та/або професійні досягнення;

 • ухвалюють рішення щодо необхідності та доцільності вивчення практичного досвіду працівників, які атестуються.

За результатами атестації приймається рішення щодо:

• визначення відповідності педагогічного працівника займаній посаді;

• підтвердження або присвоєння кваліфікаційної категорії з урахуванням вимог до освітнього, освітньо-професійного ступеня та стажу роботи;

• присвоєння педагогічного звання, яке зберігається за педагогом до наступної атестації.

Атестація керівника закладу освіти, з яким укладено контракт (строковий договір) або який прийнятий на певний термін для виконання тимчасово обов’язків за посадою керівника, здійснюється на загальних підставах.

Кваліфікаційні категорії та педагогічні звання 

Кваліфікаційні категорії та педагогічні звання присвоюються педагогічним працівникам, як правило, послідовно. Без дотримання послідовності можуть атестуватися лише педагоги, які:

• мають освітньо-науковий / освітньо-творчий ступінь вищої освіти, науковий ступінь або вчене звання. За заявою педагога рішенням атестаційної комісії йому може бути присвоєна кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії»;

• не мають педагогічної освіти, але мають стаж роботи в одній із галузей економіки та працюють на посадах педагогічних працівників закладів освіти за умови відповідності критеріям щодо наявного стажу роботи. Атестація таких осіб, призначених на посади педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, можлива лише через 1 рік після призначення.

Педагогічним працівникам, які успішно пройшли сертифікацію, присвоюється чергова кваліфікаційна категорія (підтверджується кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії») та чергове педагогічне звання. Таке рішення атестаційна комісія може прийняти лише з дня подачі чинного сертифіката, який ще не був зарахований педагогічному працівникові як проходження атестації. Положенням не передбачено:

• проведення будь-яких заходів, пов’язаних із вивченням та оцінюванням його діяльності й професійних компетентностей;

• врахування тривалості міжатестаційного періоду та вимог до стажу роботи.

При прийнятті на роботу або призначення особи на посаду педагогічного працівника атестаційною комісією може бути присвоєна кваліфікаційна категорія «спеціаліст» без проведення будь-яких заходів, пов’язаних із вивченням й оцінюванням його діяльності та професійних компетентностей.

Присвоєння педагогічних звань 

Для присвоєння педагогічних звань перелік досягнень педагогічних працівників, визначений у Положенні, не є вичерпним. Атестаційні комісії можуть прийняти відповідне рішення, враховуючи й інші професійні досягнення педагога. Але слід звернути увагу на те, що педагогічні звання присвоюються педагогам, які за результатами попередньої атестації мають відповідну кваліфікаційну категорію. Тобто одночасне (за результатами однієї атестаційної процедури) присвоєння кваліфікаційної категорії та відповідного педагогічного звання неможливе.

Водночас, Положенням передбачено збереження педагогічних звань, присвоєних  педагогічним  працівникам  за  результатами  атестації, проведеної відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 06.10.2010 № 930. Тож під час чергової атестації таких педагогів атестаційні комісії приймають рішення про їх відповідність / невідповідність займаній посаді та про підтвердження / не підтвердження наявного педагогічного звання. У разі ухвалення рішення про присвоєння педагогічного звання за наявності відповідного освітньо-професійного ступеня педагогу присвоюється відповідна кваліфікаційна категорія, яка є вимогою для присвоєння (підтвердження) такого педагогічного звання.

Позачергова атестація

У Положенні визначено підстави для проведення позачергової атестації педагога за його ініціативою. Але МОН звертає увагу, що право на проходження позачергової атестації не дає права педагогу на  присвоєння  йому  кваліфікаційної  категорії чи педагогічного звання без дотримання вимог щодо його рівня освіти та стажу роботи. 

Позачергова атестація педагогічних працівників за ініціативою керівника закладу освіти можлива не раніше ніж через 3 роки після проходження ним попередньої атестації.

Результати атестації

Результати атестації фіксуються в атестаційному листі, що оформлюється атестаційною комісією, та вводяться в дію наказом керівника. Документом, який підтверджує присвоєння / підтвердження педагогічному працівникові кваліфікаційної категорії, присвоєння педагогічного звання, встановлення відповідності займаній посаді є наказ (витяг з наказу).

Результати атестації педагогічного працівника поширюються на все педагогічне навантаження. Але, якщо педагог працює на різних посадах в одному і тому самому закладі освіти чи в різних закладах освіти, він має атестуватися за кожною з посад.

Результати попередньої атестації зберігаються за педагогічними працівниками, які:

• переведені (призначені) на іншу посаду в тому самому чи в іншому закладі освіти;

• перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви в роботі). 

Чергова   атестація   таких   педагогічних   працівників  може проводитись, починаючи з першого року роботи, але не пізніше ніж через 2 роки після їх призначення на посаду (відновлення на роботі). 

Встановлення відповідності педагогічного працівника займаній посаді, присвоєння йому кваліфікаційної категорії чи педагогічного звання дають право на встановлення підвищень у визначеному законодавством порядку.

Також у рекомендаціях МОН нагадує, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не встановлюють правових норм та мають лише інформаційний характер.