Беремо в роботу: 7 найскладніших завдань із читання у PISA 2025

Джерело: Освіторія

Освіторія.Медіа вже писала про головні результати PISA 2025: за ними, 55 % українських підлітків досягли базового рівня читацької грамотності. А які завдання з читання видалися учням найскладнішими? Які тексти у тестах PISA 2025 стали нездоланними для українських учнів? Зібрали у матеріалі 7 найскладніших завдань із читання на основі коментарів експертів, які перевіряли тестові завдання PISA 2025. Ці висновки кодерів можуть стати цінним матеріалом для ваших уроків. То у чому ж складність завдань PISA 2025?

7 найскладніших завдань із читання у PISA 2025

1

Лише 3 % учнівства впоралися із завданням, яке стосувалося двох перерваних текстів невеликого обсягу: один близько 300 слів, інший — менше 100 слів. Тексти копіювали діалоги у месенджері. Завдання перевіряло здатність оцінювати надійність інформації, а це одне з найскладніших для українського учнівства читацьких умінь. Учням пропонували визначити, яке з двох джерел є надійнішим, і обґрунтувати свій висновок.

У чому складність? У підлітків не було чіткого уявлення про критерії надійності інформації. Частина учасників дослідження виходили з хибного уявлення, що обсяг інформації та її деталізація є ознакою правдивості, наприклад, наводили аргумент «тут більше інформації». Іншою поширеною помилкою є оцінювання тексту за формальними критеріями, зокрема, за наявністю зовнішніх маркерів «серйозності» тексту: наведених дат, пояснень причин тощо. Скажімо, таке пояснення: «тут написано, як усе було створено й чому».

З’ясувалося, що школярі вважають чутки більш цінною інформацією, ніж дослідницький аналіз різних сайтів. Джерело, яке є найменш надійним (сприйняття на слух, чутки від свідків, які можуть бути спотворені за законом «зіпсованого телефону», обрости суб’єктивними інтерпретаціями й перекручуваннями) учні вважали найбільш надійним. Вони доводили, що ця інформація достовірна, бо «тут надана інформація, яку люди чули самі від знайомих».

2

Лише 3 % учнівства виконали інше завдання на множинний текст, де обидві частини тексту були значного розміру. У завдання учасникам пропонували текст біографії відомого громадського діяча (понад 350 слів) та статтю в газеті про новину, опосередковано пов’язану з його діяльністю (понад 250 слів). Обидва тексти написані в публіцистичному стилі, але належать до різних жанрів. У завданні просили визначити, яке з двох джерел інформації більш придатне для написання наукової роботи на задану тему, і пояснити чому. При цьому тема наукової роботи була сформульована дуже вузько, таким чином, що обидва тексти теоретично можна використати для її написання, але з певними обмеженнями. Так, один із текстів містить більше інформації, а отже дає більше можливостей для обґрунтування вибору. Другий текст можна залучити лише в певному аспекті, який потрібно чітко окреслити в аргументації.

У чому складність? Школярі плуталися у джерелах. У багатьох випадках учасники наводили абсолютно правильні, логічні аргументи з конкретного тексту, однак при цьому посилалися на інший текст, у якому не було цієї інформації. Або ж у відповідях було відтворено зміст лише одного з текстів, а про інший забували зовсім.

3

Лише 5 % учасників правильно визначили, чи належить текст, поданий у завданні, до неупереджених джерел інформації і пояснили відповідь. Насправді втричі частіше учні обирали правильну відповідь, ніж неправильну, тож значно більше підлітків мали змогу успішно скласти це випробування.

У чому складність? Учні не наводили жодних аргументів, не пояснювали відповідь, тому її не зараховували. Як і в першому завданні, учні не знали, як доводити нейтральність тексту, які аргументи свідчать про неупередженість джерела інформації.

4

6 % учнівства успішно виконали завдання на великий множинний тест: понад 500 слів у жанрі популярної публіцистики. Завдання було: пояснити актуальність тексту. Звісно, треба було навести факти і аргументи, а не оцінні судження.

У чому складність? Там, де треба вказати на конкретний факт у тексті, виокремити певну інформацію або вказати на суперечливість, учні оцінювали факти, інформацію або осіб, яких вони стосуються. У багатьох випадках поля для відповіді підлітки або залишали порожніми, або заповнювали їх узагальненими висловленнями, на кшталт: «це справді видатна особистість, тому про неї варто писати статті і дописи на сайті», «ця людина багато зробила для людства». Такі відповіді є звичні для школярів, адже щось подібне вони не раз відповідали на уроці. До слова, це вже хронічна проблема українських підлітків, яку експерти відзначають і у попередніх циклах дослідження PISA, до яких долучалася Україна. Втім, є позитивні зрушення. Раніше нерідко на запитання, яке потребувало обґрунтування актуальності теми, підлітки просто переказували ці тексти. Нині така відповідь зустрічається рідко.

5

Лише 32 % підлітків виявили уважність до деталей. У завданні просили перерахувати всі умови розіграшу, які були подані в тексті розрізнено.

У чому складність? Учасники вказували лише кілька умов. Неуважність до деталей — одна з поширених причин багатьох помилок. Уважним учням вдалося повністю інтегрувати інформацію з різних місць у тексті й сформулювати на цій основі висновки.

6

40 % учасників впоралися із завданням на множинний перерваний динамічний текст: вебсайт, присвячений певній тематиці. На 5 вкладках було розміщено різноманітну інформацію про об’єкт, якому присвячений сайт: про розташування, важливість, особливості об’єкта, про історію виникнення. Тексти були описового характеру, невеликі за обсягом. Сайт містив додаткові вкладки, підказки, що з’являються, приховані гіперпокликання з додатковою інформацією.

У чому складність? Юні читачі обирали лише ту інформацію, яка впадала в око, а потім припиняли пошуки. Вони не проводили дослідження усього сайту.

7

Кожен другий учасник не впорався із завданням, яке здається простим на перший погляд. Треба було проаналізувати один текст про людину, яка займається улюбленою справою. У завданні треба було довести, що справа, якій ця людина присвятила життя, є плідною, але небезпечною. Висновки у завданні треба було підкріпити прикладами з тексту.

У чому складність? Учні не звикли доводити одночасно дві частини твердження. Вони переважно доводили або плідність справи, або її небезпечність, але не обидві тези одразу. Було чимало відповідей, коли однакові аргументи наводили як докази для обох частин твердження.