Безглузда діяльність освітянських Сізіфів: кому це потрібно?

Автор: Віктор Громовий, український педагог, освітній експерт, публіцист, шеф-редактор порталу "Освітня політика"

Вчителі швидко вигорають не лише тому, що забагато працюють, а перш за все тому, що виконують масу безглуздої роботи, яка не ставить на меті досягнення результатів.

Не шкода присвятити час чомусь значущому, бо це не висмокче з тебе енергію. А от марнування сили і часу на абсурд призводить до стану «вижатого лимона».

Як називається безглузда діяльність, яка не ставить на меті досягнення результатів

Сьогодні від наших очільників вкрай потрібен вищий пілотаж управління(мотиваційний менеджмент, управління талантами, ризик-менеджмент, управління якістю, менеджмент інновацій тощо).

Але... Ну дуже хочеться, щоб вони зрозуміли хоча б найелементарніші абеткові істини. Зокрема, ну хоча б нарешті вловили різницю між "бути зайнятим" і "бути продуктивним".

Бо досі система освіти спрямовує усіх, хто ще не втік, на постійну діяльність без результатів.

👉 На жаль, школа зараз – це кліп, у якого гарне зображення, але відсутнє наповнення.

Ліда Вербецька

Тобто ті, хто нав'язує нам всілякі «інновації» на кшталт оцінювання за герами, досі знаходяться в полоні ілюзії, що зайнятість дорівнює продуктивності.

Виходить "біг на місці", білка в колесі...

Просто заради того, щоб "життя медом не здавалось".

Старий армійський принцип покладено в основу НУШ: мені не треба, що ти це зробив(наприклад, викопай траншею від забору і до обіду), мене треба, щоб ти, гад, помучився.

ЗАЙНЯТИЙ ≠ ПРОДУКТИВНИЙ

Наприклад, Скотт Д. Клері (Scott D. Clary) пише про різницю між бути зайнятим і бути продуктивним:

"Продуктивні люди реагують, коли це має сенс. Зайняті люди проводять наради. Продуктивні люди мають результати.

Зайняті люди виконують багато завдань одночасно. Продуктивні люди виконують лише одне завдання.

Якщо ви завжди зайняті, але ніколи не закінчуєте почате, ви непродуктивні. Ви просто активні.

Рух без прогресу — це просто дорогий рух".

Бо це рух у нікуди на який марнується час та енергія.Бути зайнятим не означає бути продуктивним, а справжній прогрес буде лише тоді, коли ми робитимемо лише те, що справді потрібно.

Бо зараз вчителі виснажені не тільки від довгих годин роботи та нескінченних обов'язків, а від постійного відчуття, що вони роблять «щось не те» і це щось неправильно...

Перейти в режим енергозбереження.

Я багато разів казав і писав агентодиверсантам "змін" про те, що перш за все слід створити дієвий механізм економії праці в освітній сфері.

Розвинуте заможне суспільство з'являється там і тоді, де і коли навчились продуктивно використовувати працю його членів. Економія праці в освіті теж є головною передумовою її успішного розвитку.

Тож, чи не найголовнішим завданням реформування освіти в Україні є пошук ефективної моделі здійснення управлінського впливу, яка була б спрямована на побудову механізму економії праці наших освітян.

Моделі, яка б унеможливила чи принаймні мінімізувала Сізіфову працю як самих управлінців, так і педагогів "на передовій".

На жаль, постійні впровадження якоїсь супермодної і мегабомбезної "інновації", яку розробляють на розпилюванні грантів, робить прямо протилежне. Кажу як людина, яка закінчувала аспірантуру за напрямком "соціологія праці".

Як наслідок, уся енергія нашого освітянського потягу традиційно спускається в свисток.

Але... на індивідуальному ж рівні, завантаженість вчителя "дурною роботою" гарантує, що в нього не буде часу зупинитись, задуматись, щось переосмислити...

Звісно, Системі потрібен вчитель, який тупо виконує будь-які "вказівки". Бо вчитель, який думає може бути вкрай небезпечним.

З коментарів до мого посту у ФБ: