Бути чи не бути ліцею у вашій громаді?

Автор: Iryna Kudryk

21.08.2024 р.

Бути чи не бути ліцею у вашій громаді?

В мене за останній час сталось кілька неприємних спостережень громадського спрямування. 

Не можу не поділитись. Буде трохи тексту))) 

Не знаю, чи відомо вам, але в нашій державі тривають спроби змін освітньої системи, яка, очевидно, не відповідає потребам сучасного світу, і випускає в самостійне життя усереднено досить слабо грамотну молоду людину, якій в конкуренції на світовому ринку праці потрібно надолужувати все те, що не дала школа. 

З 2020 року, коли почав діяти закон про повну загальну середню освіту, всі засновники освітніх закладів, зокрема і в першу чергу, органи місцевого самоврядування та профільні органи державної влади, мають певний календарний план змін, які в першу чергу торкаються старшої школи. Яка має профілізуватись, через діяльність самодостатніх ліцеїв з повноцінно наповненими класами перетворитись на родюче освітнє середовище, де молода людина за своїми природніми здібностями і інтересами чи то до природничих наук, чи до математики чи до гуманітарної сфери, обере найбільш споріднений їй напрямок і порине в світ нових знань. Це, звісно, певна ідеальна картинка, але схематично то має виглядати десь приблизно так. 

І щоб у юнки чи юнака зʼявились такі нові цікаві освітні можливості, засновники закладів освіти мають докласти зусиль і до 2027 року створити умови для цієї нової профільної старшої школи. І законодавець пропонує для цього створювати старшу освітню ланку як самостійну структуру - класичний ліцей. Вкласти в це ресурси, наповнити їх освітнім оснащенням, створити пансіони, бо для багатьох дітей ліцей не буде біля дому. 

Законодавець прописав дуже чіткі вимірювані критерії до ліцеїв: на кожному з трьох років старшої школи (10-12 клас) має бути вибір профілів навчання - щонайменше три, і у кожному профілі - щонайменше два наповнених класи (5-30 дітей номінально, але щоб одержувати повноцінне державне фінансування наповнюваність має наближатись до розрахункової, для міста і села, для різних типів закладів вона різна, але грубо усереднено десь 25). А тепер рахуйте - 2*25*3*3=450 дітей старшого шкільного віку щонайменше, аби мати можливість сформувати ліцей. 

Так, законодавець, знаючи наш опір до змін, дозволив при ліцеї мати і базову, і, як виключення, початкову ланки. Але це не скасовує кількісних та якісних вимог до старшої школи. 

А тепер накладіть це на кількість дітей старшого шкільного віку в своїх громадах. І що ми побачимо? Що повноцінний ліцей може бути сформовано в громаді з кількістю мешканців 15-20 тисяч щонайменше. Ну, або один на кілька громад. 

Нагадаю, що все це нормативно визначено з 2020 року, ба, більше, з 2017, коли було змінено і базовий закон про освіту. 

Так ось, памʼятаючи і нашу інертність до змін, і звичний суспільний опір непоясненим і слабо скомунікованим нововведенням, той самий мудрий законодавець дав всім засновникам та управлінцям освіти часу до 2027 року, аби прорахувати всі кроки, простратегувати їх, обговорити з учасниками освітнього процесу, в першу чергу - з батьками та вчителями, скласти чіткі плани дій, ну, і власне, їх втілити. 

На середині цього шляху передбачено формування в регіонах планів спроможної освітньої мережі: це таке собі обґрунтоване мапування всіх майбутніх закладів освіти, і в першу чергу, оцієї старшої ліцейноі ланки. Обґрунтоване - це в дітях, кілометрах, площах, грошах. Досить дивним для мене є норма, що ці плани мають затвердити обласні ради. Але якщо подумати, то мала спроможність органів місцевого самоврядування домовлятись між собою і створювати на кілька громад один ліцей, може мати наслідком передачу управління старшою школою на регіональний самоврядний рівень. Але це моє суто субʼєктивне припущення! 

Повернемось до нашого календарного плану. 

І що ми бачимо? 

Кожна обласна рада має затвердити оці плани спроможніх освітніх мереж до 1 вересня УВАГА!! 2024 року! Тобто через тиждень цей дедлайн спливає. 

І ось я собі вирішила піти пошукати якісь сліди підготовки до цих мега важливих рішень на офіційних сайтах органів державної влади та на сайті обласної ради. 

І тут зі мною стався ШОК! 

Як виявилось, на сайті обласної ради з початку російського вторгнення взагалі не публікуються проекти рішень. Михайло Шелеп, а так можна? Питання риторичне… 

Насправді, це величезна проблема, що громадськість усунута від обговорення, розуміння таких мега важливих для кожної окремої громади, і для суспільства загалом змін. Власне, мені, як, підкреслю, пересічному громадянину, взагалі не зрозуміло, чи хоч якісь процеси підготовки до освітніх змін відбуваються в регіоні? Мала розмову з кількома депутатами обласної ради, яким голосувати цей план освітньої мережі, вони взагалі поза процесами. 

Спостерігаю за подіями в Чернігові, де, насправді, вчасно все розраховано, ну, і нарешті, нещодавно проголосовано місцевою радою давно потрібні зміни і до статутних документів закладів освіти, і до мережі. Але тут є свої «але»: досі жодного кроку в напрямку обовʼязкової автономії закладів освіти, і слабка комунікація змін з мешканцями, батьками, що, обʼєктивно, породжує опір, підсилений опозиційними до місцевої влади колами. 

Не чутно і жодних меседжів від Міністерства освіти. Тут на порядку денному безглузді рішення про припинення навчання, і як наслідок -  шкіл, в прикордонні і прифронтових територіях… 

Здавалось би, з кожного рекламного банера усміхнені школярі мали б закликати однолітків обрати свій майбутній ліцей! Бо старшу школу, як і сімейного лікаря, можна обирати, незалежно від місця проживання і привʼязки до території. 

Де рекламні кампанії громад, які мали б хантерить кожну дитину в свою старшу школу і закидати перевагами власних пансіонів, комфортних шкільних автобусів, найсучасніших навчальних програм і найкращих вчителів?? 

І можете почати звинувачувати мене в ідеалізації і аргументувати бездіяльність  обставинами війни, але якщо не починати суспільну дискусію чи не найважливіших суспільних змін, назва яким - освіта, то чекати масштабних проривів в розвитку всієї держави мені бачиться досить сумнівним… 

Фото задля того, аби ви прочитали те, що над ним.