ЧИ МОЖУТЬ БУХГАЛТЕР ТА ПРОДАВЕЦЬ БУТИ ЗАСТУПНИКАМИ МІНІСТРА ОСВІТИ, А САМ МІНІСТР – ГОНЧАРЕМ-БІБЛІОТЕКАРЕМ? (Частина 2)

Автор: Інна Фрідкін, учителька англійської мови, журналістка

ЧИ МОЖУТЬ БУХГАЛТЕР ТА ПРОДАВЕЦЬ БУТИ ЗАСТУПНИКАМИ МІНІСТРА ОСВІТИ, А САМ МІНІСТР – ГОНЧАРЕМ-БІБЛІОТЕКАРЕМ?

Частина ІІ

Якщо справа стосується будь-якої галузі життєдіяльності будь-якого цивілізованого людського суспільства, то нею, як правило, керує відповідна посадова особа, яка, в свою чергу, має заступника, а, подекуди, кількох. Зазвичай, це команда однодумців, від якої, в більшості, залежить, наскільки успішно, чи, навпаки, провально, буде працювати дана галузь.

Не оминула така доля і МОН. Його очолює міністр Оксен Лісовий за підтримки цілої кагорти заступників, серед яких особливе значення мають Михайло Винницький та Андрій Сташків, призначені в минулому році. "Андрій відповідатиме за середню освіту, а Михайло – за вищу. Для мене важливо, що і Андрій, і Михайло не лише чудові менеджери, а й сильні практики", – заявив міністр. Пана міністра, залишимо на «десерт». А зараз поговоримо про його заступників. Яку ж «сильну практику» має на увазі очільник міністерства, бо ситуація здається мені дещо дивною.

Як повідомляє всезнаючий Гугл, заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків, «у 2005 році здобув у Західноукраїнському економіко-правничому університеті ступінь магістра за спеціальністю «Облік і аудит». 2019-го - другу вищу освіту в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. Отримав ступінь магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». В 2006-2018 був приватним підприємцем, працював головним бухгалтером приватного підприємства, інспектором, заступником начальника відділу Держаудитслужби в Івано-Франківській області». Тобто, і за освітою, і, відповідно, сферами діяльності, мав справу з грошима.

Хтось бачить тут хоча б якийсь натяк на зв'язок з освітянською галуззю, бо я цього зв'язку точно не бачу? Втім, як можна побачити те, чого немає. Проте, у 2018 році трудова діяльність пана Сташківа здійснює різкий поворот і він починає працювати … заступником директора обласного Департаменту освіти і науки Івано-Франківської області.

Пояснення, яким чином, по суті, бухгалтер опинився на цій посаді, я не знайшла ніде. Не допоміг, навіть, розумашка Гугл. Якби то пан Сташків був призначений, наприклад, головним економістом, чи, знову таки, бухгалтером, і в департаменті освіти робив те, на що вчився, за що отримав ступені магістра і чим увесь час займався... Але ж ні! Тому повністю абсурдно виглядає, як, не маючи ні відповідної освіти, ні дня не проробивши в школі, без жодного освітянського досвіду, він опікувався НУШ! Адже саме «за його координації впроваджувалася реформа Нової Української Школи: оновлення освітнього простору, навчання вчителів, формування мережі шкіл», - повідомляє той самий Гугл.

Пізніше, комусь таки розвиднілось, і Сташків «… брав участь в робочих групах щодо розробки нормативних документів МОН та Мінекономіки, зокрема, порядків використання освітньої субвенції, методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти та інших».

Здавалося б, саме це він і надалі повинен робити в МОН. Та 19 травня 2023 року його кар’єра здійснює черговий кульбіт, в результаті якого Сташків опиняється на посаді заступника Міністра освіти і науки України з питань середньої школи. Якщо підрахувати, то до цього призначення його «сильна практика» складає 5 років в департаменті освіти…

Перейдемо до іншого заступника, Михайла Винницького, який відповідає за вищу школу. Народившись в Канаді і, будучи її громадянином, він одержав подвійний диплом бакалавра з історії та філософії Університету Ватерлоо та ступінь магістра в галузі суспільних наук, захистив дисертацію «Культурні перетворення в секторі новостворених підприємств пострадянської України». Обіймав посаду менеджера з продажу, а потім - віцепрезидента з маркетингу у досить солідній канадській компанії, яка під його керівництвом відкрила нові ринки в США, Європі, Азії, Австралії.

Переїхавши у 2003 році в Україну і отримавши її громадянство, Винницький став виклададати авторські курси «Економічна соціологія та соціологія підприємництва», «Політична соціологія та соціологія еліт», курси з напрямів управління продажем та організаційного розвитку. 20 років викладав на кафедрі соціології у Києво-Могилянській Академії, в Могилянській та Львівській бізнес-школах. З 2014 по 2020 рік був радником трьох міністрів освіти і науки України. У 2019-2022 роках очолював секретаріат Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Виходить, ця людина таки має відношення до системи вищої освіти в Україні і неабиякий досвід?

Однак, далі всевидющий Гугл конкретизує: «за роки проживання в Україні Михайло Винницький консультував численні компанії з питань управління продажем та організаційного розвитку. Серед його клієнтів: KZESO.com, ПриватБанк, PlazmaTek, Пролив, Росава, Львівська Майстерня Шоколаду та інші. Консультаційну діяльність Михайло проводить як доповнення до викладання на програмах управлінського розвитку, а також МВА у Львівській бізнес школі УКУ. У 2006 заснував Президентську програму МВА (для власників-засновників підприємств) у Києво-Могилянській бізнес школі». Тобто, якщо все це узагальнити, то пан Винницький вчив, як вигідно щось продати чи купити впродовж усієї своєї «сильної практики».

Отже, систему освіти в Україні реформують досвідчені, високопрофесійні підприємці, а, по суті, бухгалтер та продавець з великим досвідом роботи на економічній ниві, але аж ніяк не на освітній. Тому міністр зовсім не помилився, коли, абсолютно аргументовано, назвав їх «чудовими менеджерами» та «сильними практиками». І, чомусь, приховавши, що це стосується бізнесу і немає ніякого відношення до отримання українськими дітьми та молоддю якісних, безкоштовних, доступних знань в державних (комунальних) навчальних закладах.

Яким чином пани Сташків та Винницький потрапили в реформатори української освіти, залишається великою загадкою. Так само, як і причина, чому Винницький залишив благополучну Канаду і успішний бізнес та перебрався в Україну. Хоча, деякі міркування з цього приводу є, але, як свідчить народна мудрість «Не спійманий - не злодій»…

І вже ніяк не обійти самого пана міністра, Оксена Лісового. Він «закінчив Решетилівське художнє училище народних промислів (спеціальність — художник-кераміст) і Київський державний інститут культури (спеціальність — бібліотечно-інформаційні системи). Працював учителем Києво-Могилянського колегіуму, тренером із фехтування та підтримував діяльність громадської юнацької організації «Січ», був на керівній посаді в генеральній дирекції ВАТ «Укртелеком», від 2010 року — директор Національного центру «Мала академія наук України» (МАНУ). 21 березня 2023 року Оксена Лісового було призначено на посаду Міністра освіти і науки України». Тобто, тут, взагалі, цілий «вінегрет». І мене б зовсім не вразило, якби далі вказали, що пан Лісовий став космонавтом і полетів у космос. Дивує інше. Виходить, що, навчившись розмальовувати керамічні горщики та бібліотечній справі, майбутній міністр якось таки потрапив в школу, але не надовго, бо вирішив, що краще мати справу з рапірами і телефонами. Хто «проштовхнув» його в освіту, хоча, вже «начальником», а саме – директором МАНУ, а далі – міністром, теж відноситься до глибокої таємниці.

Тепер вдумайтесь, скільки в Україні прекрасних директорів та завучів, ректорів, проректорів, деканів які трудяться в освітянській галузі не один десяток років, знають проблеми цієї галузі вздовж і впоперек, чудово адаптувались до умов та вимог сьогодення і працюють в навчальних закладах, де надаються освітні послуги високого рівня. Але їх, чомусь, не беруть ні в заступники міністра МОН, ні, тим паче, в самі міністри.

Хочу підкреслити – я ні в якому разі не маю на меті принизити спеціальність художника-кераміста чи бібліотекаря, роботу бухгалтера або економіста. І, коли ви щось таке помітили, щиро вибачаюсь, оскільки в наш час не завжди обов’язково мати відповідну освіту, щоб успішно займатись якоюсь справою. Я, наприклад, теж не професійний журналіст. Втім, коли ви за щось беретесь, нічого в тому не розуміючи і результат вашої діяльності наносить величезну шкоду дітям, то як вас досі не зняли з посади?

Вересень, 2024

(Далі буде)