Чи завжди можна вважати малювання арттерапією?

Про різницю між арттерапією та художньою творчістю

Як часто гортаючи новини у соціальних мережах ви натрапляли на пости про те, що психолог, педагог або група підлітків провели для відвідувачів, наприклад, молодіжного центру, заняття з арттерапії?  Чи коректні такі формулювання? Чи будь-яку взаємодію з творчими матеріалами можна назвати арттерапія? Спробуймо розібратися. 

🎨 Існує 5 основних видів мистецтва і, відповідно до них, 5 основних напрямків арттерапії. Однак, у вузькому сенсі під арттерапією, зазвичай, йдеться про терапію образотворчим мистецтвом з метою впливу на психоемоційний стан людини. 

☝Важлива умова, від якої варто «відштовхуватися» – арттерапія не може відбуватися без арттерапевта чи психолога, що має відповідну кваліфікацію та  досвід. В арттерапії обов’язковими є три складових: клієнт – продукт творчості – фахівець.

В арттерапії малювання – спосіб вирішення конкретної проблеми, робота із запитом клієнта. Передбачається обов'язкова присутність арттерапевта, який відповідає за процес того, що відбувається з клієнтом. Тому малювання картини по номерах, розмальовка або гра на піаніно в домашніх умовах чи в групі  – заняття приємне, але не арттерапія.

🌟 Існують важливі критерії відмінності арттерапії та заняття художньою діяльністю, зокрема: 

✅ Мета. 

Мета художньої творчості – створення художнього продукту, що має певну цінність. Мета арттерапії – зцілення, діагностика та корекція емоційного стану, особистісні зміни.

✅ Роль фахівця. 

В процесі заняття художньою творчістю фахівець сприяє формуванню певних знань, умінь, навичок, може оцінювати результати роботи. При арттерапії фахівець створює умови для розкриття та вивільнення енергії, надає безоцінковий зворотний зв’язок.

✅ Поведінка фахівця.

 Під час занять художньою творчістю фахівець знає, як має виглядати кінцевий результат, дає чіткі рекомендації, може оцінювати. Під час арттерапії фахівець використовує не директивну модель спілкування, створює максимально безпечний простір, заохочує. 

✅ Метафоричність. 

Вона ситуативно використовується під час занять художньою творчістю, проте під час арттерапевтичних сесій будь-який створений продукт розглядається як метафора внутрішнього стану.

Арттерапевтичні техніки ресурсні, «бережні» і водночас дуже глибокі, оскільки здатні «підіймати» неусвідомлені процеси. Непрофесійне їх застосування, в кращому випадку, буде просто приємним досвідом заняття художньою творчістю, в гіршому – може травмувати.

Отже, ми можемо називати арттерапією системну та структуровану роботу фахівця, націлену на аналіз та корекцію емоційного стану клієнта, особистісні зміни. 

Ситуативне використання творчої діяльності, як засобу впливу на емоційний стан дитини (дорослого), є емоційним розвантаженням або емоційною підтримкою за допомогою засобів мистецтва. Такі інтервенції також мають позитивний вплив на психіку людини, проте їх не варто називати арттерапією. 

Пропонуємо до вашої уваги декілька арттерапевтичних вправ, які можна самостійно використовувати для стабілізації та покращення емоційного стану. В супроводі арттерапевта дана вправа може мати глибший діагностичний та трансформаційний ефект. 

✔ Отже, якщо втомилися – намалюйте квіти.

✔ Якщо сумно – намалюйте веселку.

✔ Якщо треба сконцентруватися – намалюйте сітку або мішень.

✔ Якщо розізлилися – намалюйте багато хаотичних каракулів.