Держстандарт початкової освіти — які нововведення?

Джерело: Освіторія

Державні стандарти освіти оновлюються кожні 8–10 років. На черзі Держстандарт початкової освіти. Що залишиться незмінним, а до яких нововведень учителям треба буде готуватись і навчатися нового? Ми поспілкувалися з представниками МОН і вчителями-практиками, які працюють над оновленням стандарту. У центрі уваги будуть питання інклюзії, початкової освіти в дистанційному форматі та розвиток соціально-емоційних умінь.

Навіщо початковій освіті новий стандарт?

В Україні оновлюють Державний стандарт початкової освіти, щоб ефективніше організовувати освітній процес під час війни та дистанційного навчання й адаптувати його до сучасних викликів. У розмові з Освіторія.Медіа у МОН розповіли, що перегляд поточного стандарту — частина реформи НУШ. Очікується, що в переосмисленому вчителями-практиками Держстандарті буде враховано ефективні підходи і методи навчання для наймолодших школярів.

У яких напрямках очікуємо оновлення?

✔ Переглядається мета і цінності початкової освіти з урахуванням викликів.

✔ Упорядковуються вимоги до результатів навчання та узгоджуються зі стандартами середньої школи.

✔ Посилюється компетентнісний підхід для розвитку умінь.

✔ Оновлюється навчальний план з урахуванням актуальних освітніх потреб.

Яких змін чекають учителі-практики?

Робота над оновленням стандарту розпочалась у лютому 2025 року, попереду — громадське обговорення. Увесь цей час до робочої групи залучені вчителі-практики, які щодня працюють з дітьми і знають реальні потреби школи та виклики, з якими стикається початкова освіта.

Орієнтуючись на власні галузі, ці вчителі-практики розповіли Освіторія.Медіа про те, які ключові зміни в оновленому Держстандарті початкової освіти вони вважають найнеобхіднішими.

Зміна 1

Посилення компетентнісного підходу в початковій школі

Леся Павлюк

— У новому Стандарті очікуємо скорочення змістового наповнення — це вивільнить час на досягнення очікуваних результатів компетентнісного навчання, — розповідає Леся Павлюк, учителька початкових класів ліцею № 7 Івано-Франківської міської ради. — Адже нам важливо вчити дітей:

• бути самостійними,

• розраховувати на власні сили та можливості,

• бути відповідальними за результат своєї роботи.

Навчання за запитом моїх учнів та учениць — це той підхід з моєї практики, який показав найкращі результати за останні роки. Під час такого навчання діти справді вмотивовані, захоплені процесом і результати навчання значно кращі.

Що ж це таке і чи процес навчання не стає неконтрольрованим? Зовсім ні. Мети навчання ми досягаємо, але змінюється підхід. Діти пропонують свої ідеї, а я наповнюю їх освітніми цілями, вплітаю в освітній процес.

Наприклад, у початковій школі є уроки позакласного читання і розвитку зв’язного мовлення. Діти пропонують, яку книгу хочуть опрацювати, презентують її. Потім з усім класом читаємо, малюємо малюнок чи виготовляємо виріб, пов’язаний зі змістом тексту, вчимося писати власні висловлювання на основі прочитаного. Ніби робимо звичну нам роботу, але на основі твору, який цікавий дітям, який вони самі запропонували.

Зміна 2

Забезпечення наступності між дошкільною, базовою та профільною середньою освітою

— Під час роботи в групах ми співпрацювали з представниками дошкілля, — розповідає Леся Павлюк. — Адже вони також готують Державний стандарт дошкільної освіти. Учасники груп порівнювали також Державний стандарт базової освіти з нашим і простежували послідовність у навчанні.

Схоже бачення має і Людмила Гуменюк, учителька української мови і літератури в початкових класах комунального закладу загальної середньої освіти «Ліцей № 9 Хмельницької міської ради»:

— Для мене важливо, щоб у новому Держстандарті врахували компетентнісний підхід до обов’язкових результатів навчання в мовно-літературній освітній галузі. Важливо показати вчителям, що прослідковується наступність у загальних результатах, конкретних результатах у Державному стандарті початкової освіти і Державному стандарті базової освіти. При цьому не забуваємо про орієнтири для оцінювання.

Наприклад, читацька компетентність може бути проявлена в такому загальному результаті, як учні обирають тексти для читання:

💬 для 1–2-го класу конкретним результатом буде те, що дитина обирає книжку для читання, пояснює власний вибір;

💬 для 3–4-го класу конкретним результатом буде те, як учень чи учениця визначає мету читання (для задоволення, розваги, пошуку потрібної інформації) та обирає відповідні тексти;

💬 для 5–6-го класу важливим є вибір текстів і медіатекстів, зокрема літературних творів українських і зарубіжних авторів, різних стилів і жанрів залежно від мети читання. І вміння наводити окремі аргументи свого вибору.

В оновленому Держстандарті початкової освіти педагог матиме можливість бачити всю картину із загальних результатів, конкретних результатів і найцінніше. А ще будуть представлені орієнтири для оцінювання — точнісінько так само, як у Держстандарті базової освіти.

Галина Кізілова

Галина Кізілова, директорка Тернопільського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів — Економічний ліцей № 9 імені Іванни Блажкевич» Тернопільської міської ради, підсумовує:

— Єдиним інструментом забезпечення наступності між початковою та базовою середньою освітою в усіх галузях (у тому числі мистецькій, яку я представляю) є побудова планомірного алгоритму досягнення обов’язкових результатів навчання в інтервалі між початком першого (початкового) циклу і завершенням базового циклу. Цей алгоритм повинен враховувати відмінності в різних типах і темпах опанування матеріалів галузі, відмінності в програмах та матеріально-технічному забезпеченні. Це доволі складно. Але дієвою стане тісна комунікація між учителями молодшої, середньої та базової школи:

• взаємовідвідування уроків,

• спільне коригування календарних планів та форм роботи. Це можуть бути спільні майстерки, рефлексії, обговорення.

Зміна 3

Інтеграція навчальних предметів

Лідія Андрушко

— Інтеграція навчальних предметів у початковій школі дозволить синхронізувати результати навчання освітніх галузей, — ділиться своїм баченням Лідія Андрушко, директорка початкової школи «Світанок» Львівської міської ради. — Моя галузь — це природничі науки, тож наголошу на тому, що в початковій школі учням важливо отримувати досвід дослідження. Діти мають на практиці дізнаватися, що наукові знання дозволяють нам розробляти нові технології, вирішувати практичні проблеми та приймати обґрунтовані рішення в повсякденному житті.

Думку підхоплює Леся Павлюк:

— Чудово, якщо вдається інтегрувати різні освітні галузі в роботу над однією темою. Таким прикладом є занурення у творчість Лесі Українки. У 2023 році вийшов мультфільм «Мавка», книга «Лісова пісня. Переказ для дітей». Ми не могли цього не використати. Хоча підручники цього не пропонували, ми з дітьми читали цю книгу, створили свій пластиліновий мультфільм за її мотивами. А ще — глибше ознайомилися з особистістю Лесі Українки та її творчістю. Думаю, ви уявляєте, як дітям було цікаво дивитися мультфільм про Мавку. Наскільки вони цю тему прожили і тепер точно пам’ятають Лесю Українку. Таких прикладів багато.

Таким чином, учні та учениці усвідомлюють свою долученість до освітнього процесу, відчувають свою значущість і розуміють, що можуть впливати на те, як ми вибудуємо навчання в нашому класі.

Зміна 4

Діяльнісний підхід

— Діяльнісний підхід має бути спрямований на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості, застосування теоретичних знань на практиці, формування здібностей до самоосвіти і командної роботи, — зазначає Лідія Андрушко.

Зміна 5

Нові посилені підходи до інклюзивної освіти

— Інклюзивна освіта в оновленому Держстандарті має бути націлена на індивідуальний підхід. Не дитина підлаштовується під навчальний план, а школа — під дитину, — говорить Лідія Андрушко. — І для кожного учня створюється індивідуальний план розвитку. Також нам потрібне безпечне навчальне середовище та атмосфера підтримки під час роботи з інклюзією.

Наталія Скляр

Наталія Скляр, вчителька фізичної культури Уманської початкової школи № 2 Уманської міської ради Черкаської області, підкреслює, що освітній процес для дитини з особливими освітніми потребами має будуватися за участі вчителя, асистента, логопеда, психолога, реабілітолога:

— І це має бути прописано в стандарті як частина командної взаємодії. Не один учитель тягне інклюзію, а команда. Головне — на це повинні бути виділені кошти, бо зазвичай вчителі залишаються сам на сам зі своїми потребами.

Також не можна вимагати якісної інклюзії, якщо педагоги не мають базових знань про ООП. Підготовка вчителів до інклюзивного викладання точно має бути не у форматі «можна пройти курси», а як частина професійного розвитку.

Галина Кізілова підсвічує ще один надважливий аспект:

— Одне з найменш вивчених питань, яке потребує залучення відповідних фахівців, — оцінювання у сфері інклюзивного навчання. Важливо прийняти той факт, що дітей з ООП у закладах освіти стає дедалі більше, їх адаптація до навчання відбувається в різний спосіб та в різному темпі. Батьки та опікуни таких учнів нерідко налаштовані виключно на високий рівень в оцінюванні, сприймаючи це як фактор підтримки та мотивації. Можливо, є сенс взагалі відмовитися від бального оцінювання учнів з ООП, натомість створити гнучку градацію формувального характеру для оцінювання їхніх творчих досягнень.

Зміна 6

Індивідуалізація навчання

— Якщо говорити про цю зміну на прикладі галузі фізичної культури — це означає, що ми враховуємо стан здоров’я, інтереси і рівень підготовки кожної дитини до уроку, — розповідає Наталія Скляр. — А вправи для дітей з особливими освітніми потребами мають бути максимально адаптовані.

Загалом зміст нового стандарту має підкреслювати рухову активність як щоденну звичку, а не підготовку до змагань. Основна мета — зацікавити дитину рухатися із задоволенням, а не змагатися.

Як для вчительки фізичної культури для мене важливо побачити в новому Держстандарті впровадження ігрових і сучасних форматів: більше уваги рухливим іграм, танцювальним, координаційним вправам. Інтеграція елементів йоги, фітнесу, квестів тощо. А ще — вилучення спорту з початкової освіти. Фізична культура в початковій школі — це передусім про розвиток рухової активності, здоров’я і задоволення від руху, а не про спортивні досягнення.

Зміна 7

Удосконалення психоемоційної підтримки

— Ідеться про організацію безпечного освітнього середовища, — розповідає Наталія Скляр. — Діти стикаються зі стресами, особливо в умовах війни чи соціальної нестабільності. Школа має бути простором безпеки, підтримки та формування емоційного інтелекту з раннього віку.

Зміна 8

Врахування реальних потреб учнів початкової школи в умовах війни

Директорка Галина Кізілова розмірковує так:

— З одного боку, загальносвітовою тенденцією є раннє опанування молодшими школярами цифрових технологій, що, у свою чергу, формує низку специфічних особливостей у роботі з ними. З другого боку, ми не можемо не спостерігати зниження показників емоційного інтелекту, нижчу здатність до концентрації і навіть нижчий рівень дрібної моторики. Усе це потребує уваги й урахування. Як і врахування психологічних особливостей покоління, яке починає здобувати освіту в період воєнного стану.

Як держава, МОН і суспільство

можуть підтримати вчителів на шляху змін?

Вчителі неодмінно потребуватимуть підтримки і глибокої комунікації про реформу, щоб вона стала дійсно ефективною, а не викликала бажання підписати чергову петицію про скасування запроваджених змін. Ось на що пропонують звернути увагу вчителі-практики, з якими ми поспілкувалися.

✔ Забезпечити вчителів якісними методичними матеріалами. Це не лише підручники, а й методичні посібники для вчителів, робочі матеріали для учнів, електронні ресурси тощо.

✔ Переосмислення та зміна підходів до підручникотворення. Підручники мають відповідати держстандартам.

✔ Педагогам необхідне професійне зростання, навчання нових кращих практик.

✔ Повага до вчителя як до професіонала, якому довіряють, допомагають і не залишають самого у процесі змін. Необхідні:

• якісна методична підтримка,

• практичні семінари,

• підтримка педагогічної ініціативи,

• зменшення паперової навантаженості,

• емоційна підтримка.

✔ Гідна оплата праці та підвищення статусу вчителя в суспільстві.

Зміни в освітніх програмах для початкової школи: про що говорять у МОН

Катерина Молодик

Катерина Молодик, заслужена вчителька України, координаторка напряму «Зміст освіти» Офісу впровадження НУШ Міністерства освіти і науки України, розповідає:

— Є поширена практика оновлення державних стандартів освіти що 8–10 років. Це абсолютно природний процес, адже за цей час зазвичай відбуваються суттєві зміни. І освіта має на них реагувати, відображаючи сучасні тенденції в змісті та методичних підходах.

Оскільки Державний стандарт початкової освіти було створено ще в 2018 році, є певні архітектурні особливості, які потрібно узгодити та оновити.

Найперше відбудеться увідповіднення стандарту двом іншим.

↓

Так з’являться конкретні результати навчання, яких раніше не було.

↓

Конкретні результати допоможуть учителям краще визначати мету освітньої взаємодії на кожному уроці та в межах певного періоду навчання.

↓

Змін зазнає і типова освітня програма, яка тепер буде однією (зараз чинні дві).

↓

І останнім етапом буде створення модельних навчальних програм, яких для початкового циклу також не існувало, але така практика вже активно впроваджується в базовій школі та буде продовжена для старшої.

↓

Компетентнісний та діяльнісний підходи залишаються чинним й надалі, що забезпечує всебічний розвиток учнів та учениць від 1-го до 12-го класів.

Як навчатимуть учителів?

Як і в попередні роки навчання відбуватиметься хвилями:

• майстер-тренери знайомляться з оновленнями;

• в усіх регіонах відбувається поступове навчання всіх учителів.

— Компетентнісний підхід залишається в основі стандарту, і він добре знайомий учителям та вчителькам початкової ланки. Тому опрацювання оновлень відповідно до сучасних освітніх тенденцій має відбутися цікаво й легко, — підсумувала Катерина Молодик.