Десять питань апологетам "Концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти"

Автор: Іван Любінець, заступник директора Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти

Десять питань апологетам "Концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти"

Замість епіграфа: "Навік минулеє зітремо...Ми світ увесь перевернемо" ("Інтернаціонал", переклад Євгена Григорука)

1. Оскільки є потреба в реформі, то ви визнаєте сьогоднішній стан викладання історії в системі загальної середньої освіти кризовим? Оскільки повинен зникнути шкільний курс «Історія України», то ви визнаєте катастрофічним стан з його викладанням? У такому випадку, чи повинні бути звільнені всі фахівці в адміністративній та методичній вертикалі, які довели шкільний предмет «Історія України» до такого катастрофічного стану (від МОН до ІППО та методичних служб у громадах)?

2. На яких об’єктивних даних ґрунтується ваше переконання у тому, що предмет «Історія України» повинен зникнути? Назвіть педагогічно-статистичні, фінансові показники, аналіз кадрового забезпечення викладання історії України та інші об’єктивні дані, що переконують у необхідності знищення курсу історії України. 

3. Чому запровадженням нової концепції історичної освіти повинні займатися ті ж фахівці, які привели аж до такого плачевного стану викладання історії України, що цей предмет повинен зникнути? Адже ви визнаєте управлінців та методистів, які опікуються теперішнім предметом історії України, поганими підмайстрами. Чому ви переконані, що з поганого підмайстра у процесі «реформування» з’явиться шикарний майстер-цеховик?

4. Чи проводили ви педагогічний експеримент з викладання інтегрованого курсу історії? Які його результати? Які результати цього експерименту, підтверджені незалежними даними (наприклад, результати ЗНО/НМТ з історії України в учасників експерименту вищі, ніж у тих, хто вчив предмет історія України)? Скільки було учасників цього експерименту, наскільки валідними є його результати?

5. На чому ґрунтується ваше переконання, що державні інституції, які зараз неспроможні забезпечити нормальний рівень викладання історії України, зможуть покращити рівень викладання інтегрованого курсу або й взагалі його запровадити? Наскільки покращиться стан забезпечення підручниками (учні повинні вчасно  отримувати підручники 1 вересня, а не 1 січня, як зараз буває)? 

6. Хто здійснюватиме викладання нового інтегрованого курсу історії? Ті вчителі, які, за вашою логікою, довели предмет історії України до плачевного стану? Чи не буде це реформою заради реформи? Чи ВЖЕ розпочали педагогічні університети підготовку фахівців, які зможуть викладати інтегрований курс?

7. Ви впевнені, що в умовах війни чи повоєнної відбудови у держави є чи будуть мільйони  гривень на тотальну зміну програм, підручників?

8. Який ваш особистий фінансовий інтерес у цьому процесі?

9. Назвіть будь-яку державу світу, що під час війни за власну незалежність відмовилася від шкільного курсу історії своєї держави.

10.  Вам не соромно? Наприклад, хоча б за те, що ваші спроби до болю нагадують намагання табачніка й азарова.