Досвід 15-річних підлітків і закладів освіти під час віддаленого навчання

Фахівці Українського центру оцінювання якості освіти підготували черговий мінізвіт «Досвід 15-річних підлітків і закладів освіти під час віддаленого навчання» за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022.

Тема, обрана для цього числа мінізвіту, не випадкова, адже, нагадаємо, дослідження PISA було проведено у 2022 році, коли пандемія COVID-19 щойно пішла на спад і учнівство в усьому світі щойно почало повертатися до очного навчання. В Україні ж проблема дистанційного навчання на осінь 2022 року (коли було проведено тестування в межах основного етапу PISA) продовжувала залишатися актуальною, адже заклади освіти змушені були здійснювати дистанційний освітній процес через повномасштабне вторгнення росії на територію нашої країни. Тема «дистанційки» не втратила своєї актуальності й дотепер, адже через війну навчання в класичному, очному, режимі досі доступно не всім школярам. А це означає, що освітянам та іншим суб’єктам освітнього процесу важливо розуміти, з якими викликами пов’язано дистанційне навчання, як воно позначається на навчальній успішності та соціально-емоційному стані учнівства і, урешті, які чинники здатні мінімізувати потенційно негативний вплив тривалого віддаленого навчання.

Зміст цього числа «PISA-2022: Україна в центрі уваги» зосереджено на таких питаннях:

• виклики, з якими зіштовхнулися українські заклади освіти та учнівство, а також учнівство й школи референтних країн під час віддаленого навчання через пандемію COVID-19;

• вплив тривалості віддаленого навчання на освітні досягнення учнівства, зокрема на успішність з математики (провідної галузі PISA-2022);

• заходи, які можуть підвищити готовність закладів до проведення освітнього процесу дистанційно.

Дані, зафіксовані в мінізвіті, загалом засвідчують високу стійкість системи освіти нашої держави до викликів, пов’язаних із дистанційним форматом навчання. Це стало можливим завдяки активному використанню учительством електронних систем управління навчанням, володінню педагогами технологіями організації дистанційного супроводу освітнього процесу й готовністю вчителів і вчительок надавати індивідуалізовану підтримку своїм учням / ученицям. З іншого боку,  послабленню ризиків «дистанційки» сприяла й упевненість учнівства у власній спроможності мотивувати себе до виконання завдань і брати на себе відповідальність за навчання без нагадувань, готовність підлітків самостійно виконувати навчальні завдання й об’єктивно оцінювати свої навчальні досягнення.

Проте такими «резистентними» до викликів дистанційного навчання є здебільшого заклади освіти, розташовані у великих містах, а також гімназії та ліцеї. Натомість, згідно з даними дослідження, школи в сільській місцевості, а також коледжі, технікуми, ПТНЗ потребують комплексного вдосконалення організації дистанційної освітньої діяльності.

У цьому розрізі важливою є діяльність, спрямована на технічне забезпечення як учительства, так і учнівства, імплементацію заходів із підтримки вразливих груп учнівства, добір і впорядкування навчальних ресурсів, які зможуть використовувати батьки, щоб допомагати своїм дітям навчатися поза закладом освіти, тощо. Ці та інші заходи, вибудувані на системній основі, можуть сприяти мінімізації ризиків, зумовлених дистанційним навчанням.

Насамкінець зазначимо, що, попри виклики війни, Україна й надалі залишається учасницею PISA. Цьогоріч ми взяли участь у пілотному етапі вже третього для нашої країни циклі дослідження – PISA-2025. Цього разу у фокусі уваги буде природничо-наукова компетентність (у циклі 2018 року ключовою галуззю було читання, а у 2022 – математика). З усіма особливостями поточного циклу PISA, а також із цікавими та корисними матеріалами, підготовленими за результатами попередніх циклів, можна ознайомитися на сайті дослідження.