Інформаційна підтримка педагога. Календар знаменних і пам’ятних дат. Травень
Календар знаменних і пам’ятних дат
Травень
1 травня – Міжнародний день праці (International Workers Day)
Міжнародний день праці відзначається в 143 країнах, зокрема в Україні. Саме 1 травня 1886 року сотні тисяч робітників найбільших промислових центрів США вийшли на протест, вимагаючи запровадження 8-годинного робочого дня.У 1889 році Паризький конгрес ІІ Інтернаціоналу оголосив 1 травня 1890 року Днем солідарності робітників усього світу. У 2017 році Верховна Рада України внесла зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких «День міжнародної солідарності трудящих» було перейменовано на «День праці».Це свято пов’язано з багатьма творчими колективами людей, які своєю щоденною працею роблять внесок у добробут країни.
1 травня – День директорів шкіл (SchoolPrincipals’ Day)
Уперше святкувати його запропонувала Джанет Деларія, член Асоціації вчителів США. Свято традиційно проводиться щорічно. Мета – привернути увагу до складної та надзвичайно відповідальної роботи директорів шкіл,ушанувати їх напружену щоденну працю. Адже саме на них покладено важливу місію закладу освіти – формування освітнього середовища, забезпечення якості навчання, підтримка й мотивація вчителів, створення сприятливих умов для розвитку та виховання учнів. У ширшому контексті це свято є частиною глобального рухуза покращення якості освіти та визнання ключової ролі освітніх лідерів у формуванні майбутнього суспільства.
3 травня – Всесвітній день свободи преси(WorldPressFreedomDay)
Цей Всесвітній день щорічно відзначається 3 травня. Свобода у вираженні власних думок і відкритий доступ до інформації – невід’ємні складові демократичного суспільства. У листопаді 1991 року ЮНЕСКО рекомендувала заснувати Всесвітній день свободи преси, а офіційно свято було встановлено через два роки резолюцією Генеральної Асамблеї ООН (від 20.12.1993 A/DEC/48/432).
У цей день також ушановують пам’ять журналістів, які загинули, сміливо й чесно виконуючи свій професійний обов’язок: оприлюднювали факти політичної та економічної корупції, порушень прав людини, зокрема торгівлі людьми.Тільки за рік російської агресії в Україні загинули 53 журналісти. Міжнародна організація «Репортери без кордонів» постійно відслідковує умови праці журналістів, складає рейтинг країн за рівнем свободи ЗМІ.
3 травня – 120 років із дня народження Юрія Андріяновича Лавріненка (1905–1987), літературознавця, публіциста
Юрій Лавріненко відомий як літературний редактор українських часописів, член Спілки українських селянських письменників «Плуг», діяч українського літературного об’єднання «Мистецький український рух», редактор «Української літературної газети». Літературну діяльність розпочав літературно-критичними нарисами, написаними в Харкові: «БлакитнийЕллан» (1929), «Василь Чумак», «Творчість Павла Тичини» (1930). Автор низки літературознавчих статей, публіцистичних праць, рецензій, збірки мемуарів «Чорна пурга та інші спомини». Також Юрій Лавріненко є упорядником антології творів української літератури ХХ ст. «Розстріляне відродження. 1917 – 1933: Поезія – проза – драма – есей» (Париж,1959, К., 2001; 2004), яка містить твори письменників того часу та статті про них.У своїх творах розвивав літературознавчу концепцію про закономірну спадкоємність і наступність літературних поколінь, а також про цілісність української культури.
4 травня – Міжнародний день боротьби з булінгом (InternationalStandUpto Bullying Day)
Цейденьбуло започатковано в Канаді Девідом Шепердом і Тревісом Прайсом у 2007 році, коли вони принесли до школи рожеві сорочки та запропонували однокласникам одягти їх на знак протесту проти цькування свого товариша Чарльза Макнілла за те, що підліток прийшов до школи в рожевій сорочці. Тому такий одяг став символом цього дня.
Організація Об’єднаних Націй у 2012 році підтримала цю ініціативу й проголосила 4 травня Міжнародним днем боротьби з булінгом. У цей день запрошуютьусіх небайдужих висловити свою позицію протистояння цькуванню (булінгу), одягатися в рожеве, проводити акції, щоб привернути увагу світового суспільства до актуальної проблеми та разом знайти шляхи її вирішення.
4 травня – Всесвітній день щедрості (WorldGiveDay)
У заходах цього Дня, який святкують щороку 4 травня, беруть участь волонтери з різних країн, небайдужі, які безкорисливо допомагають іншим і закликають усіх людей робити добрі справи. Організатори святкових заходів пропонують усім охочим приєднуватися до акцій, ділитися знаннями або здібностями, своїм вільним часом, щоб допомагати оточуючим, які цього потребують.Бути щедрим можна й духовно – подарувати частинку свого тепла, співчуття, турботи та любові.
4 травня – 180 років від дня народження Вільяма Кліфорда (1845–1879),англійського математика, філософа
Вільям Кліфорд відомий якпрофесор математики і механіки Університетського коледжу Лондона (UCL), член Лондонського королівського товариства, засновник геометричної алгебри, яку на його честь назвали алгеброю Кліфорда, популяризатор фізико-математичних наук. Він є автором праць «Здоровий глузд у точних науках», «Про природу речей усобі», «Елементи динамічних» (у 4 кн.), збірки казок для дітей «Маленькі люди». П’ятитомне зібрання творів Кліфорда видано посмертно. У ХХ столітті на його працях була значно розвинута теорія просторів Кліфорда-Клейна.
5 травня – 125 років від дня народження Юрія Івановича Липи(1900–1944),українського історіографа, політолога, поета
Юрій Липа відомий також якпубліцист, лікар, громадський і культурний діяч, теоретик української геополітики, один з ідеологів українського націоналізму. Серед його творчої спадщини: «Українська раса», «Королівство Київське по проекту Бісмарка», «Гетьман Іван Мазепа», «Призначення України», «Чорноморська доктрина», «Розподіл Росії»; збірка літературознавчих есе «Бій за українську літературу»; наукові видання(«Фітотерапія», «Цілющі рослини», «Ліки під ногами»); поетичні збірки «Світлість», «Суворість», «Вірую», історичний роман «Козаки в Московії».
Історіософська концепція Юрія Липи бере свій початок від трипільської культури й обстоює право українського народу на свою землю на засадах праісторичності.
7 травня – Міжнародний день планетаріїв(International Day of Planetariums)
Людям властиво захоплюватися сяйвом зірок на нічному небі. Ця неземна краса заворожує, надихає, змушує задуматися про вічну гармонію та неосяжність такого загадкового явища, як Всесвіт.
Традиційно Міжнародний день планетаріїв відзначався щорічно другої неділі березня. Наразідату змінено у зв’язку зі сторіччям початку регулярної роботи першого Цейсового планетарію в Німецькому музеї в Мюнхені 7 травня 1925 року.Мета свята –інформувати громадськість щодо проблеми світлового забруднення тасприяти міжнародним обмінам і співпраці між планетаріями різних країн.
7 травня – Всесвітній день сиріт СНІДу (WorldAIDSOrphansDay)
Традиція ця започаткована у 2002 році Альбіною дюБуаруров – президенткою благодійної організації FBX International, створеної для підтримки вразливих дітей. Мета цієї щорічної акції – підвищити обізнаність громадськості та урядів про тяжке становище дітей, які втратили батьків через СНІД. Цей день не тільки підвищує обізнаність, а й дає можливість змінити життя майже 16, 5 млн дітей увсьому світі, дати їм шанс на майбутнє, де вони зможуть не лише пережити труднощі, але й розвиватися та досягати своїх цілей.
7 травня – День обізнаності про ментальне здоров’я дітей (Children’sMentalHealthAwarenessDay)
Цей День, заснований у США за підтримки Американської психологічної асоціації, є важливою ініціативою, спрямованою на підвищення обізнаності громадськості та розуміння потреб психічного здоров’я дітей і молодих людей.
Відзначається щорічно 7 травня заходами та інформаційнопросвітницькою діяльністю, які підкреслюють важливість комплексного, культурно компетентного, сімейного догляду за дітьми та молоддю з потребами психічного здоров’я.
7 травня – 170 років від дня народження Миколи Феофановича Кащенка(1855 – 1935), українського біолога, ембріолога, селекціонера
Микола Кащенкозакінчив у 1880 році Харківський університет,де був залишений для підготовки до професорського звання: працював приватдоцентом кафедри порівняльної анатомії, а водночас в ембріологічному кабінеті Стрельцова З.Відомий як видатний учений-селекціонер у галузі рослинництва, доктор медицини та зоології, академік ВУАН (нині – Національна академія наук України), професор Київського політехнічного інституту, засновник і керівник Зоологічного музею (нині – Національний науково-природничий музей НАН України), засновник і директор Акліматизаційного саду (згодом його імені, нині у складі Національного ботанічного саду НАН України). Автор наукових праць з ембріології, зоології, археологічної палеонтології, акліматизації лікарських і південних плодових рослин в Україні.
7 травня – 120 років із дня народження Івана Івановича Гурина (1905 − 1995), фольклориста, лексикографа, етнографа, мовознавця, педагога,громадського діяча
Іван Гуринзібрав великий фольклорний, етнографічний і діалектологічний матеріал. Понад три тисячі пісень, записані тисячі загадок, казок, бувальщин, анекдотів, голосінь, замовлянь, рецептів народної медицини, три тисячі прислів’їв, приказок увійшли до академічних збірників:«Чумацькі пісні»(1976), «Весільні пісні» (1982), «Дитячий фольклор» (1984). Окремими збірниками видані«Українські народні загадки» (1963),«Образне слово» (народні порівняння; 1966, 1974),«Хитру сороку спіймати морока (скоромовки)» (1967).Відомий Іван Гурин і як укладач словників рим видатних українських письменників –Т. Г. Шевченка, І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Лесі Українки, Л. Глібова, Є. Гребінки та інших, а також «Словника українських рим» (спільно з А. А. Бурячком, 1979).
8 травня– Міжнародний (або Всесвітній) день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця(International (World)RedCrossandRedCrescentDay)
Перший День Червоного Хреста відзначався 8 травня 1948 року. Офіційна назва змінювалася з часом і в 1984 році стала такою, як сьогодні. Святкова дата щорічного відзначення цього дня вибрана на честь дня народження Жана-Анрі Дюнана, швейцарського суспільного діяча й гуманіста, засновника Міжнародного комітету Червоного Хреста та першого лауреата Нобелівської премії миру.
Міжнародний Рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, заснований у 1963 році, об’єднує понад 17 мільйонів співробітників і добровольців у всьому світі. Головна мета цього міжнародного гуманітарного руху –захист людського життя та здоров’я, допомога всім стражденним, не поділяючи їх за критеріями достатку. Для багатьох людей світу ця організація стала надійною опорою знедоленим, сиротам, інвалідам, хворим, немічним, останньою інстанцією милосердя для тих, хто потребує допомоги.
Співробітники та волонтери Міжнародного Червоного Хреста працюють більше ніж у 180 країнах світу.
8 травня – День пам’яті та примирення (відзначають за рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 22.11.2004 A/RES/59/26)
День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років(відзначають відповідно до Закону України від 29.05.2023 № 3107-IX)
Це день нагадування про масштабну катастрофу, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни, про безглуздо знищених у результаті бойових дій, про жахливі воєнні злочини проти людяності. Народи мають примиритися для того, щоб не допустити повторення подібних подій знову.
Адже за роки Другої світової війни загинуло до 80 мільйонів людей, з них понад 8 мільйонів українців. Український народ добре знає ціну війни, тому наші захисники сьогодні борються за мир і незалежність України, за майбутнє дітей.
9 травня– День Європи (EuropeDay). День Європи в Україні
5 травня 1949 року було створено Раду Європи. День Європи вперше визнали в 1964 році. Мета заходів цього дня – ознайомити суспільство з роботою європейських інституцій та страсбурзьких організацій, які просувають європейські цінності. У 1985 році Європейське співтовариство, яке пізніше стало Європейським Союзом, вирішило святкувати цей день 9 травня у зв’язку з річницею Декларації Шумана від 9 травня 1950 року.
Україна також приєднується до відзначення цієї дати, згідно з Указом Президента від 08.05.2023 № 266/2023, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки та стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам і цінностям демократії.
9 травня – 120 років із дня народження Ольги Іванівни Юнак(1905−1993), української художниці-графіка, члена Спілки художників України
Ольга Юнак працювала в галузі книжкової графіки та плаката, медальєрного мистецтва разом із чоловіком Володимиром Фатальчуком. Вони оформили низку гравюр до «Антології української поезії» в чотирьох томах, антології «Український драматичний театр», повістей Вольтера, збірки «Українські історичні пісні»,ілюстрації до збірок віршів Павла Тичини (1949), Максима Рильського (1959) та Лесі Українки (1971), прозових творів Миколи Гоголя (1959 та 1964), Адама Міцкевича (1964), Григорія КвіткиОснов’яненка(1965), Натана Рибака (1953) та Івана Ле (1975), численні плакати на літературно-мистецькі теми. Також майстриня підготувала ювілейні медалі до 150-річчя народження Тараса Шевченка та пам’ятні значки разом з Олексієм Олійником і Володимиром Фатальчуком.
10 травня – Всесвітній день руху для здоров’я (WorldMoveforHealthDay)
Всесвітній день руху для здоров’я – щорічна глобальна ініціатива сприяння фізичній активності, що фінансується Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) із широким залученням громадських організацій у всьому світі. Офіційно він був упроваджений 10 травня 2003 року. Мета свята – спонукати людей до фізичної активності.
Серед основних цілей: сприяти розробленню стійких національних і місцевих ініціатив, політики та програм щодо фізичної активності; пропагувати здорову поведінку та здоровий спосіб життя; розв’язувати через спорт і фізичну активність проблеми, пов’язані зі здоров’ям.
Здорове суспільство – незмінний пріоритет для ВООЗ, за визначенням якої«здоров’я» – це повноцінне фізичне, духовне та соціальне благополуччя людини.Важливе значення для здоров’я має щоденний рух.
11 травня – Міжнародний день матері (International Mother`s Day)
Мета цього чудового свята – привітати матерів і бабусь або жінок, які їх замінювали, висловити їм вдячність за щоденну любов, турботу й зусилля. Це свято материнства та любові, доброти та сімейних цінностей.
В Україні цей день відзначаєтьсявідповідно до Указу Президента України від 10.05.1999 № 489/99).Безумовно, це одне з найбільш зворушливих свят, бо кожен із дитинства й до своїх останніх днів несе у своїй душі єдиний і неповторний образ – образ матері, яка все зрозуміє, пробачить, завжди пожаліє та буде самовіддано любити, незважаючи ні на що. Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами, адже від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури та благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть у дружній родині під опікою щасливої матері.
11 травня – 110 років із дня народження Оксани Йосипівни Грицей (1915−1988), майстрині декоративного мистецтва, заслуженого майстра народної творчості України (1981)
Оксана Грицей – член Національної спілки художників України, відомапортретами видатних постатей української культури, історії та своїх сучасників.
У творчості поєднувала традиції народного різьбярства із засадами академічного живопису. Однією з перших в українському декоративному мистецтві вона застосувала універсальну техніку художнього випалювання електрописаком на дереві, різьблення на дереві, інкрустацію бісером. Серед декоративних творів – тарелі, скриньки, книги-адреси, альбоми, набори писанок.
Роботи майстрині зберігаються у провідних музеях України, а також у приватних збірках шанувальників мистецтва Куби, Канади, США, Польщі, Індії, Німеччини та інших країн.
11 травня – 100 років із дня народження Зої Костянтинівни Давиденко (1925 – 2009), художниці декоративного мистецтва
Зоя Давиденко –відома майстриня художнього ткацтва, член Спілки художників України з 1968 року. Працювала в галузі килимарства, розробляла ескізи (які були впроваджені у виробництво) для бавовняних покривал, скатертин із рослинним орнаментом, стилізованих композиціями полтавських, кролевецьких, західноукраїнських візерунків. Учасниця мистецьких виставок від 1963 року.
12 травня – 150 років із дня народження Якова Феофановича Чепіги (Зеленкевича, 1875−1938), українського педагога, психолога, автора проєкту української школи
Поширену інформацію про видатного теоретика та практика української педагогіки, громадського діяча, творця української національної школи буде представлено на сайті КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» в розділі «Бібліотека»
14 травня – День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни
Відзначається цей день щорічно відповідно до Постанови Верховної Ради України від 02.02.2021 №4479. Мета –згадати та вшанувати українців, які проявляли людяність і милосердя, ризикуючи власним життям, рятували євреїв від знищення нацистами. За даними ізраїльського національного меморіалу Катастрофи й Героїзму «ЯдВашем», в Україні таких людей 2673 особи. Усі вони удостоєні державою Ізраїль почесного звання «Праведника народів світу» за порятунок євреїв від Голокосту. Україна посідає четверте місце за кількістю Праведників після Польщі, Нідерландів і Франції. Єврейська рада України також відзначає рятівників званнями Праведника України чи Праведника Бабиного Яру. Історії українців-рятівників збирає та розповідає проєкт Національного музею історії України у Другій світовій війні.
15 травня – Міжнародний день сім’ї (родини) (International Family Day)
Цей Міжнародний день – одне з найважливіших свят у глобальному масштабі – відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН (від 20.09.1993 A/RES/47/237) щорічно 15 травня. Мета –звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї, оскільки саме в сім’ї, як осередку суспільства, формується особистість і зберігаються традиції спадкоємності поколінь; акцентувати роль сімейних зв’язків і зміцнення сімейних цінностей у сучасному суспільстві. В Україні, яка має багаті традиції, сім’я відіграє ключову роль у збереженні культурної спадщини та національної ідентичності.
15 травня – Міжнародний день захисту клімату (InternationalDayof Climate Action)
Відзначається щорічно в усьому світі 15 травня, оскільки збереження клімату – одна з глобальних проблем, які сьогодні стоять перед людством.
Дата була встановлена за ініціативою Організації Об’єднаних Націй. Мета – звернути увагу міжнародної спільноти на проблему погіршення кліматичного стану, пошуку методів усунення загрози підвищенням поінформованості кожної людини. Установлення свята – відповідь на заклик метеорологів захищати клімат як важливий ресурс, що впливає на добробут нинішніх і майбутніх поколінь, знайти шляхи вирішення цієї проблеми за допомогою персональних дій кожного громадянина.
15 травня – Всесвітній день вишиванки
Це унікальне сучасне свято, започатковане в Україні 2006 року, покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння національного вишитого українського одягу. Цей елемент народного вбрання нарешті отримав нове життя. Кожного року третього четверга українці в усіх куточках світу одягають вишиванки, щоб продовжувати культурні традиції свого народу. Адже вишиванка є носієм глибокого змісту, історії та самобутності, символом єдності та гордості за свою культуру, а також об’єднує людей різного віку й походження, є ознакою підтримки української боротьби за свободу та незалежність.
Цьогоріч День вишиванки присвячено окупованій спадщині – культурі українських територій, що нині перебувають під окупацією. Основне гасло – «Вберегти від забуття та зберегти для нащадків».Створюється масштабний проєкт «Окупована спадщина».
15 травня – 180 років із дня народження Іллі Ілліча Мечникова(1845–1916), ученого, імунолога, мікробіолога, геронтолога, лауреата Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини (1908)
Ілля Мечников – всесвітньо відомий український і французький науковець, педагог, професор Новоросійського університету (нині – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), засновник і керівник Одеської бактеріологічної станції, заступник директора Пастерівського інституту в Парижі. Один з основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології та мікробіології. У дев’ятнадцять років закінчив Харківський університет (1864).Сформулював загальну теорію запалення як захисної реакції організму в боротьбі з інфекцією – фагоцитарну (клітинну) теорію імунітету. До класичних робіт Мечникова належать праці з мікробіології, зокрема дослідження з холери, тифу, туберкульозу, та спільні з французьким ученим Емілем Ру дослідження із сифілісу. Також учений працював над проблемами старіння та смерті.
16 травня – Міжнародний день мирного співіснування (InternationalDayofLivingTogether in Peace)
Ця надзвичайно важлива подія відзначається щорічно 16 травня відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН від 8.12.2017 A/RES/72/130. Мета – активне залучення суспільства до солідарності, єдності, терпимості та миру; сприяння розвитку країн; досягнення гармонії шляхом відмови від військових розв’язань конфліктних ситуацій між державами; підвищення поінформованості щодо необхідності мирного співіснування.
У міжнародному форматі мирне співіснування – це тип відносин між державами з різним суспільним ладом, культурою, історією, традиціями, який передбачає відмову від війни як засобу вирішення спірних питань між державами.
Розв’язання конфліктних ситуацій між державами має відбуватися виключно шляхом переговорів із дотриманням принципів, закріплених у міжнародно-правових документах.
16 травня – Міжнародний день світла (InternationalDayofLight)
Відзначається щорічно відповідно до Резолюції ЮНЕСКО від 14.11.2017 на честь події першої вдалої роботи лазера Теодора ХаральдаМаймана, американського фізика та інженера, який створив перший у світі працюючий лазер, що відбулася 16 травня в 1960 році. Мета проведення традиційних заходів до цього дня:з осередити увагу на важливому значенні світла як для звичайного життя, так і для наукового, культурного, мистецького розвитку; популяризувати думку щодо вагомості техніки й науки серед молодого покоління; залучити молодь до розвитку освіти.
16 травня – 130 років із дня народження Тодося (справжнє ім’я – Теодосій) Степановича Осьмачки(1895–1962), письменника, перекладача, педагога, громадського та політичного діяча
Тодось Осьмачка працював учителем у київських школах,інструкторомгубнаросвітивКременчуці, був учасником воєнних дій Армії Української Народної Республіки. Відомий як член літературної «майстерні революційного слова» (МАРС), автор збірок поезій («Круча», «Скитські вогні», «Клекіт», «Сучасникам», «Поет»), повістей «План до двору», «Ротонда душогубців».Сучасники його стверджували, що Осьмачка, після Шевченка, вище за будь-кого зумів у творах зобразити весь трагізм селянства та зміг дати словом рушійнусилу. Серед перекладів – твори О. Уайльда, В. Шекспіра.
17 травня – День народження Інтернету
Кілька подій вважають найвизначнішими в історії створення Всесвітньої мережі, тому й днів Інтернету у світі є кілька. Одна з важливих дат – 17 травня 1991 року, коли офіційно затвердили єдиний стандарт для сторінок Всесвітньої павутини www (WorldWideWeb).
Світова супермережа завдячує своєю появою праці багатьох науковцівноваторів, інженерів і програмістів. Деякі вчені висували ідеї створення всесвітніх інформаційних систем задовго до появи сучасних можливостей.
Найвідоміший із них – Нікола Тесла, який ще на початку XX століття працював над проєктом світової системи з передачі радіосигналів і енергії, проте його задум не був утілений у життя.
ООН визнала вільний доступ до Інтернету одним із невід’ємних прав людини, оскільки віндає можливість швидко й ефективно вирішувати проблеми, створювати спільні проєкти, знаходити однодумців і навіть друзів. Тому в цей день важливо привітати всіх, для кого комп’ютерна сфера є професією.
17 травня – Всесвітній день електрозв’язку та інформаційного суспільства (раніше – Міжнародний день телекомунікацій) World Telecommunication and Information Society Day
Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 27 березня 2006 року прийняла Резолюцію (A/RES/60/252), у якій проголосила 17 травня Всесвітнім днем електрозв’язку та інформаційного суспільства в день підписання Першої міжнародної телеграфної конвенції. Мета його проведення – закликати людей подякувати за старанну працю фахівцям сфери інформаційних технологій (програмістам, системним адміністраторам, інтернет-провайдерам, вебдизайнерам, редакторам інтернет-видань); акцентувати увагу на важливості ролі комп’ютерних технологій для освіти, діяльності багатьох структур, загального людського розвитку, сприяння міжнародному співробітництву.
17 травня –День науки в Україні (міжнародна назва: ScienceDayinUkraine)
З 1997 року третьої суботи травня в Україні відзначають професійне свято наукових працівників. Мета –ушанування науковців за їхню старанну працю, посилення ініціативи вчених і наукових установ, наголошення на важливості наукової діяльності для країни. Серед видатних досягнень українських учених: Анатолій Малихін (учений із Харкова) розробив «Біопромінь» – винятковий пристрій для аналізу крові; фізик Петро Бобонич винайшов детектор рівня глюкози у вигляді годинника; конструктор Федір Піроцькийвигадав трамвай; Сергій Корольов став першим головним конструктором ракетно-космічних систем, під його керівництвом відбувся перший політ людини в космос і вихід людини в космос; Ігор Сікорський сконструював гелікоптер. Наукові праці вчених Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна є одними з найбільш цитованих в Україні.
Відзначаючи День науки, Україна підтверджує своє прагнення до наукового прогресу, інновацій та пізнання.
18 травня – Міжнародний день музеїв (InternationalMuseumDay)
Започатковано проведення цього Дня в 1977 році на засіданні Міжнародної ради музеїв. Сьогодні його святкують понад 150 країн. Метою такого свята визначено: підвищення поінформованості щодо важливості ролі музеїв для всебічного суспільного розвитку; вшанування музейних працівників із нагоди їх професійного свята; виховання поваги до культурного, історичного та наукового надбання держави. У цей день багато музеїв проводять безкоштовні екскурсії для всіх охочих. Щорічно визначається тема свята, відповідно до якої організовують заходи. До них долучаються культурні й освітні установи, заклади освіти, а також ентузіасти історії та культури.
18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. День боротьби за права кримців
Події, пов’язані з насильницьким виселенням кримськотатарського народу з його історичної батьківщини – Криму, відбулись у травні 1944 року. Наслідки депортації вражають: усього за 3 дні було виселено понад 200 тисяч корінних жителів Криму, з яких загинуло близько 30 тисяч кримських татар через голод і хвороби.
Цей день є важливим для всього народу України, оскільки киримли протягом століть були сусідами українського народу й також зазнавали утисків у Російській імперії. Попри те, що у 2014 році півострів окупувала Росія, увесь світ продовжує вважати його частиною України. 12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
18 травня – День пам’яті жертв політичних репресій
З 2007 року, згідно з Указом Президента України (від 21.05.2007 № 431/2007), третьої неділі травня українці вшановують пам’ять жертв «Великого терору», який розгорнувся на території Радянського Союзу в 1937 році за ініціативи Сталіна. Унаслідок репресивних дій на території України були винищені кращі представники інтелігенції, зруйновані суспільні зв’язки, у суспільстві панувала масова депресія. Як стверджують учені-історики, за період масових репресій на території України було засуджено близько 200 тисяч людей, а понад 150 000 осіб розстріляно. Звільнення отримали до 1000 осіб. Терору підлягали не тільки самі «злочинці», але й члени їхніх сімей. Дорослих членів сім’ї арештовували, а дітей відправляли до дитячих будинків. Це був один із найтяжчих злочинів проти людяності.
19 травня –Всесвітній день сімейного лікаря (WorldFamilyDoctorDay)
У травні 2010 року Всесвітня організація сімейних лікарів WONCA започаткувала святкування Всесвітнього дня сімейного лікаря. Мета – відзначити важливу роль сімейних лікарів у медичних системах різних країн і значний внесок таких спеціалістів у справу охорони здоров’я населення. Цю медичну сферу також називають загальною практикою, спеціалісти якої в ідеалі супроводжують своїх пацієнтів упродовж усього їх життя від самого народження, а отже, володіють детальними знаннями про їхній стан здоров’я, історії хвороб і життєві обставини.
19 травня – 120 років із дня народження Самуїла Абрамовича Кручакова (1905 –1969), українського художника
Самуїл Кручаков закінчив Харківський художній інститут(1934), де навчався в Бориса Косарєва. Працював у галузі станкового живопису, створював у реалістичному стилі тематичні картини, портрети, пейзажі. Серед відомих робіт: «Тарас Шевченко в казармі» (1939, 1967) ;«Тарас Шевченко, Михайло Щепкін і Василь Жуковський» (1940); «Туман над Дніпром» (1947); «Перехід Сидора Ковпака через Дніпро» (1950); «Гладіолуси» (1964); «Лісова стежина» (1969). Деякі твори зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка (Київ), а також у музеях зарубіжжя.
20 травня – Європейський день моря (EuropeanMaritimeDay)
Започатковано цей День Європейською комісією у 2008 році, має традиційний щорічний характер. Метою проведення важливого екологічного свята визначено: привернути увагу міжнародної громадськості до загроз, які перешкоджають нормальному екологічному стану морського середовища (зокрема, забруднення вод, глобальне потепління, несанкціонований вилов риб); залучити суспільство до сприяння зменшенню кількості забруднень і допомоги в подоланні екологічної катастрофи. Саме тому 20 травня організовують тематичні просвітницькі конференції, лекції та інші заходи екологічного спрямування.
20 травня–День перекладача жестової мови
Цей важливий День започаткувало Українське товариство глухих у 2009 році. Мета – привернути увагу суспільства до проблем глухих людей та до вагомості ролі сурдоперекладача, який покращує життя осіб із порушеннями слуху, надає їм можливості повноцінного спілкування.
21 травня – Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку (WorldDayforCulturalDiversityforDialogueandDevelopment)
Свято започатковано Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 20 грудня 2002 року резолюцією 57/249 «Культура і розвиток». Метою визначено: підвищити обізнаність суспільства щодо необхідності та важливості культурного розмаїття; сприяти поширенню позитивної думки й поваги до культурних меншин у кожній державі, уникненню конфліктів шляхом подолання негативних стереотипів стосовно плюралізму культур. Особливу увагу в цей день акцентують на проблемі зникнення традицій.
21 травня – Міжнародний день космосу (International Space Day)
Ідея належить американському астронавту Енді Томасу. Це свято є унікальним, тому що про його заснування було оголошено не на Землі, а в космічному просторі. Мета – інформувати про будову й таємниці Всесвіту, про наукові відкриття в цій сфері, а також про видатні досягнення та можливості, які надають дослідження й використання позаземного простору. Велике значення має те, що цього дня проводяться заходи, які сприяють популяризації предметів STEM (науки, технології, інженерії та математики), особливо серед молоді.
21 травня – День пам’яті померлих від СНІДу
За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я кожну третю неділю травня проводиться День пам’яті померлих від СНІДу. Уперше це відбулося в 1983 році в США, у Сан-Франциско. Метою цього Дня є нагадування про серйозність хвороби, залучення суспільства до завчасної терапії ВІЛ-інфекції, наголошення на важливості організації профілактичних заходів щодо попередження вірусу імунодефіциту людини й необхідного догляду за хворими.
21 травня – 130 років із дня народження Костянтина Євгеновича Богуславського (1895−1937), композитора, співака, хорового диригента, музичного редактора, репресованого 1937 року
Навчався Костянтин Богуславський у Харківській духовній семінарії, Харківському університеті та Харківському музичному училищі. Працював керівником хору в Харкові, музичним редактором Харківської радіостудії. Разом із П. Козицьким уклав збірник «Масовий спів» (1926), де вміщено упорядковані за календарем хоровий репертуар і практичні поради щодо організації самодіяльного хорового гуртка. Написав понад 300 пісень, оперу «Турбаївське повстання», дитячу оперу-гру «Андрійко-козак», дитячу оперу «Годинник», музичні комедії («Кум», «Ніч проти Різдва»). Більшість його пісень відзначається бойовим запалом, вольовою пружністю ритмів, за характером мелодики дуже близькі доукраїнської народної творчості.
22 травня – Міжнародний день біологічного різноманіття (International Day for Biological Diversity, IDB)
20 грудня 2000 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 22 травня Міжнародним днем біологічного різноманіття (рішення A/RES/55/201). Метою проведення визначено: поглибити розуміння питань біорізноманіття та підвищити обізнаність про них.
Важливість біологічного різноманіття нашої планети важко переоцінити.
Проте його компоненти використовуються так інтенсивно, що природні ресурси вичерпуються набагато швидше, ніж очікувалося, і безслідно зникають. У результаті велика кількість видів і екосистем перебувають під загрозою повного зникнення, постійно зростає загроза генному фонду.
Щорічне відзначення Міжнародного дня біологічного різноманіття спонукає до збереження цієї дорогоцінної спадщини для нинішніх і прийдешніх поколінь.
23 травня– День Героїв
Національнесвято встановлено на честь українських вояків – борців за свободу України, передусім лицарів Київської Русі, козаківГетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН, УПА, учасників Другої світової війни, а також героїв Небесної сотні та сучасної російсько-української війни.
Саме в травні загинув ідеолог українського самостійництва М. Міхновський (1924), 23 та 25 травня було вбито лідерів українського визвольного руху Є. Коновальця (1938) та С. Петлюру (1926). Учасники визвольного руху відзначали це свято ще з часів Другої світової війни. Це день пам’яті всіх українців, які присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України.
24 травня–Міжнародний жіночий день за мир і роззброєння (International Women`s Day for Peace and Disarmament)
Світове суспільство святкує цю подію в рамках Тижня дій за роззброєння, який щорічно розпочинається 24 жовтня. У 1980 році Міжнародна демократична федерація жінок прийняла рішення про святкування Дня боротьби жінок за мир. Жінки більше 40 країн підтримали цю ініціативу.
Мета – знищення насильства як методу розв’язання проблем, захист чоловіків від участі у військових конфліктах, реалізація програм забезпечення миру в усьому світі, залучення держав, які перебувають у стані війни, до роззброєння, дотримування принципів гуманізму та людяності.
24 травня – Європейський День Парків (European Day of Parks)
Відзначати свято природи та культури започаткувала в 1999 році Федерація Європарк (EUROPARC Federation), яка об’єднує охоронювані природні території в36 європейських країнах. Дата святкування обрана на честь створення у Швеції першого національного парку Європи з дев’яти наявних сьогодні, що відбулося саме цього дня в 1909 році. Мета проведення свята – залучити увагу суспільства до заповідників, до збереження природи та культурного надбання, підтримати діяльність європейських заповідних зон, підняти їх статус.
Це День міжнародної консолідації у справі охорони природних територій.
24 травня – День слов’янської писемності й культури
У цей День у всіх слов’янських країнах урочисто відзначають свято писемності й культури, яке було започатковано в 1863 році на честь 1000-річчястворення слов’янської абетки. Використовуючи простий і зрозумілий алфавіт, писемність слов’янам дали святі рівноапостольні Кирило і Мефодій, просвітителі, покровителі Європи.
В Україні, згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року, це свято відзначається щорічно у зв’язку зі створенням Кирилом і Мефодієм слов’янської азбуки (863 року). Завдяки цьому отримала свій розвиток писемність Київської Русі, а невдовзі грамотність у державі стала поширеним явищем. Також вони подарували переклад основних християнських священних текстів. До цієї дати проходять міжнародні наукові конференції, проводяться презентації, виставки.
25 травня – Міжнародний день зниклих дітей (International Missing Children`s Day)
Цю дату започатковано у 2002 році Міжнародним центром пошуку зниклих і тих, які зазнали сексуального насильства, дітей. Символ цього дня – синя незабудка. Мета– акцентувати увагу на цій гострій проблемі, залучити до активізації пошуку, підвищення поінформованості батьків стосовно методів захисту дітей від викрадення, поширення інформації щодо зниклих діток за допомогою засобів масової комунікації. У Європейському Союзі цей день проводиться для висловлення європейською спільнотою солідарності зі зниклими дітьми та їхніми родинами. В Україні відзначають його з 2019 року за ініціативи всеукраїнської громадської організації «Магнолія».
Особливо актуальний цей День сьогодні в Україні, оскільки в умовах війни порушується основоположне право дітей – право на життя.
25 травня – Міжнародний день героїв боротьби з тоталітаризмом
Відзначається щорічно відповідно до резолюції Європейського парламенту 2019/2819(RSP). Мета – вшанування пам’яті героїв боротьби з тоталітаризмом, які рятували людей із таборів, сприяли уникненню депортацій та арештів, а також залучення світової спільноти до запобігання можливому виникненню тоталітарного режиму.
25 травня – День філолога
Першими спеціалістами–філологами вважають працівників Александрійської бібліотеки, яка складалася більше ніж із 500 тисяч рукописів.
Таке велике зібрання потребувало системи каталогів, тобто кропіткої роботи з порівняння текстів, визначення їхньої оригінальності, авторства й часу написання, коментарів і пояснень до незрозумілих уривків чи іншомовних слів.
Потреби бібліотечної справи сприяли створенню в II столітті до нашої ери першої граматики грецької мови. Автором її став мовознавець Діонісій Фракійський, який, крім того, запровадив поняття про частини мови. У вивченні структури та значення слів, а також складанні словників визначна роль належала Аристофану Візантійському, якого вважають засновником лексикографії. Об’єктивній літературній критиці поклали початок праці александрійського вченого Аристарха Самофракійського. Давньогрецькі здобутки в мовознавстві мали великий вплив на виникнення науки про слово в Древньому Римі. Трактати Цицерона й Горація з ораторського та поетичного мистецтва мають прямий стосунок до філології. У той час поряд із терміном «філолог», яким називали дослідників літератури (її змісту, стилю та форми), уживали ще й термін «граматик», тобто знавець орфографії та граматики.
В Україні довгий час філологія була нерозривно пов’язана з історичною наукою, тому більшість видатних вітчизняних філологів одночасно були істориками, а часто ще й громадськими та політичними діячами: Михайло Грушевський, Омелян Огоновський, Олександр Потебня, Агатангел Кримський, Павло Житецький.
З ім’ям О. О. Потебні пов’язується Харківська філологічна школа як певний науковий напрям. Особливість її – різнобічність наукових інтересів, розробка проблем мовознавства та літературознавства на основі досягнень філософії, психології, історії та інших наук, що й досі справляє великий вплив на розвиток філологічної науки у світі. Яскраву сторінку у філологічну науку в Україні вписав і професор Харківського університету Микола Сумцов, наукова спадщина якого присвячена вивченню матеріалів україністики, зокрема пов’язаних зі Слобожанщиною. Імена харківських учених-філологів, професорів Ф. Медведєва, Л. Авксентьєва, В. Калашника, І. Муромцева, О. Свашенко, Л. Тарасова, О. Юрченка (ХДУ), С. Дорошенка, Л. Коломиєць, Г. Калашникової, Л. Лисиченко, С. Ломакович, О. Муромцевої, К. Плиско, І. Степанченка, А. Ярещенка (ХДПУ) широко відомі в Україні.
У цей день вітають тих, чия робота пов’язана з цариною філології: науковців-дослідників, учителів і викладачів мови, літературознавців, лінгвістів, перекладачів, бібліотекарів, а також здобувачів освіти філологічних факультетів.
25 травня – 100 років із дня народження Олександра Васильовича Ворони(1925 – 2021), художника монументального мистецтва, графіка, педагога;заслуженого діяча мистецтв України
Олександр Воронанавчався уЛьвівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва(1948 – 1951 рр., викладачі Роман Сельський,Вітольд Манастирський), у Харківському художньому інституті (1951 – 1954 рр., викладачі Василь Мироненко,Володимир Селезньов). Відомий як професор Київського художнього інституту, Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну, чималий час працював в університеті «Україна». Загалом присвятив викладацькій роботі понад 40 років.
Упродовж багатьох років був головою Республіканської художньої ради з монументального мистецтва, а в 1969 році призначений головним художником Художнього фонду України.
28 травня – Міжнародний день дій за здоров’я жінок (International Day of Action on Women`s Health)
Рішення охороняти здоров’я жінок було прийнято під час Міжнародної наради з питань жіночого здоров’я в Коста-Ріці 28 травня 1987 року. Мета святкування цього дня – звернути увагу на репродуктивне здоров’я, запобігти зростанню кількості безплідних жінок, зменшити смертність матерів.
В Україні створена програма USAID «Здоров’я жінок в Україні», яка працює також і над удосконаленням доступу жінок з інвалідністю до планування сім’ї. Збереження й поліпшення здоров’я жінок – центральне завдання глобальної програми охорони здоров’я та прав людини.
28 травня – Всеукраїнський день краєзнавства
Ініціаторами встановлення Всеукраїнського дня краєзнавствастали представники Національної спілки краєзнавців України, які у 2017 році на 4-му з’їзді запровадили цей день. Адже саме 28 травня 1925 року відбулася Перша краєзнавча конференція всеукраїнського масштабу (м. Харків), на якій було сформовано Комітет краєзнавства України. Ця дата стала знаковою для впровадження інституту українського краєзнавчого руху, створення Національної спілки краєзнавців України.
Період 1920 – 1940 років вважається «золотим» у розвитку краєзнавчих установ. У ці ж роки краєзнавство розвивається як наука. Водночас проводиться велика робота серед народу з метою пробудження національної свідомості: видавалися методичні праці та шкільні підручники. Відомими краєзнавцями того часу вважаються М. Грушевський, Д. Багалій, С. Рудницький. Одним із напрямів краєзнавства стає охорона природи, з’являється історичне краєзнавство, яке відрізняється окремими археологічними та документальними дослідженнями.
Краєзнавчі науки продовжують розвиватися та знайомити нас із розмаїттям, особливостями, традиціями та звичаями нашого краю, виховують патріотичні почуття до рідної землі.
29 травня – Міжнародний день миротворців ООН (International Day of United Nations Peacekeepers)
Цей Міжнародний день було проголошено рішенням Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 11 грудня 2002 року A/RES/129.
Саме того дня в 1948 році Рада безпеки ООН заснувала першу місію з підтримання миру. Відтоді було проведено понад 70 миротворчих операцій, а під прапором ООН пройшли службу понад 1 мільйон миротворців.
Миротворці ООН, яких називають «блакитні каски», часто проходять службу в найважчих умовах, у найсуворіших регіонах планети, де щоденно стикаються з нестабільністю, захворюваннями та жорстокістю. Ці мужні чоловіки та жінки виявляють видатну самовідданість, часто жертвують своїм життям, щоб урятувати інших, допомагають людям залишити місця бойових дій, беруть участь у мирних урегулюваннях конфліктів, розв’язують кризові ситуації, сприяють відбудові економіки після військових дій, займаються формуванням державних структур.
З 2003 року Міжнародний день миротворців ООН відзначають і в Україні (Указ Президента України від 30.04.2003 № 374/2003), хоча перші українські миротворці брали участь у миротворчих акціях ООН ще з 1992 року на території колишньої Югославії. За роки участі в міжнародних операціях із підтримання миру та безпеки понад 45 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України виконували в різний час миротворчі завдання в більше ніж у 25 міжнародних операціях у різних регіонах планети.
30 травня – Європейський день сусідів (EuropeanNeighboursDay)
Із 2000 року останньої п’ятниці травня в 50 країнах світу відзначають це свято. Дату визначили в Парижі як символ толерантного ставлення до тих, хто живе поруч, символ єдності всіх людей світу. Ініціатор – засновник фонду Parisd`AmisАтаназаПеріфан. Мета – нагадати про те, що ми повинні поважати кожну людину й кожну країну. Тому сьогодні це свято є особливо актуальним.
31 травня – День працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження в Україні
Це професійне свято встановлено в Україні, «…враховуючи значний внесок працівників видавничо-поліграфічного комплексу у справу відродження духовності народу, розвиток науки, культури, освіти, усіх сфер життя суспільства…», згідно з Указом Президента України від 25 травня 1999 року № 563/99. Відзначається щорічно в останню суботу травня.
31 травня – Всесвітній день без тютюну (WorldNoTobaccoDay)
Археологічні дослідження підтверджують культивування тютюну корінними народами Американського континенту (І століття до нашої ери). Ця рослина відігравала важливу роль у шаманських обрядах і культових церемоніях. У Європу тютюн потрапив із каравелами Христофора Колумба.
У 1950 – 1960 роках з’явилися перші доведені медичні факти про шкоду тютюну для здоров’я, зокрема було встановлено зв’язок між онкологічними захворюваннями органів дихання та палінням, а також підвищений ризик для курців щодо серцевих захворювань, хвороб нервової, травної та ендокринної систем. На упаковках сигарет з’явилися попереджувальні написи. У 70-х роках ХХ століття світ дізнався про небезпеку пасивного паління, що стало початком адміністративної регуляції цього явища в громадських місцях. Початок боротьби з тютюном на міжнародному рівні – 80-ті роки ХХ ст.
Зважаючи на мільйони смертей у світі, пов’язаних із палінням, держави- члени ВООЗ заснували Всесвітній день без тютюну та прийняли Рамкову конвенцію боротьби проти тютюну (2003).
Цей день не тільки нагадує та інформує про шкоду паління для здоров’я, але й підіймає інші важливі аспекти проблеми: економічні збитки для держав, що виражаються у вигляді значних видатків на охорону здоров’я, яких потребує лікування хвороб, спричинених палінням; втрати людського капіталу в результаті захворюваності та смертності; незаконна тютюнова продукція – кожна десята сигарета у світі є об’єктом незаконного продажу без ліцензії та сплати податків. При цьому саме високі податкові ставки на тютюн у всьому світі покликані допомагати в боротьбі з тютюнопалінням.
Цього дня ВООЗ закликає не палити, а в ідеалі – прийняти рішення відмовитися від сигарет назавжди.
31 травня – 160 років від дня народження Марії Старицькі (1865–1930), театральної актриси, режисера, педагога, доньки українського драматурга Михайла Старицького
Упродовж кількох театральних сезонів Марія Старицька грала у трупі свого батька (1886 – 1890), допомагала йому в організаційних справах, гастролювала в Харків, Одесу, Варшаву, Вільно, Тифліс, Баку тощо. Грала також у трупі Миколи Садовського, організувала Український драматичний гурток (1898).
Активно займалася громадською та викладацькою роботою: працювала з київськими аматорськими театральними гуртками, почала викладати в музичнодраматичній школі Лісневич-Носової, очолила драматичне відділення музичнодраматичної школи Миколи Лисенка, викладала сценічну майстерність і декламацію, а після смерті М. Лисенка фактично очолила його школу. Також Марія Старицька працювала викладачем декламації в І Київському комерційному училищі (1918), грала в драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка (1919) та театрі ім. І. Франка в Черкасах (1920).
Окрім цієї діяльності, була членом товариств «Боян» і«Просвіта», українського клубу «Родина», протягом 1904 – 1917 років режисерувала понад 500 вистав українських і західноєвропейських авторів.
Використані джерела:
1. Свята та події у травні 2025
Матеріали підготовлені:
Жеребкіною З., завідувачем бібліотеки,
Павловою Г., бібліотекарем,
Писаренко Т., методистом КВНЗ
«Харківська академія неперервної освіти»
Коментарі
Додати коментар