Камера в класі, відсутність закріпленого кабінету, їдальня в іншій будівлі: ще один мікс батьківських “побутових” питань

Камера в класі, відсутність закріпленого кабінету, їдальня в іншій будівлі: ще один мікс батьківських “побутових” питань
Дата: 11.02.2024

Як ви вже зрозуміли із заголовка, сьогодні відповімо на питання, які редакція “Нової української школи” отримала від батьків. Часом характери й теми цих питань настільки різні, що їх, здається, неможливо зібрати під спільною “парасолькою”. Тому вже втретє ми публікуємо розʼяснення на мікс батьківських питань. Якщо вам цікаво дізнатися відповіді на питання із попередніх матеріалів-міксів, тримайте посилання:

1. Мікс батьківських питань: про пояснювальні записки через пропуск уроків, заборону телефонів під час повітряних тривог, значення “поведінки учня” при вступі до вишу.

2. “Розсаджування” дітей, кавові автомати в школі, колір пасти та заміна вчителя: новий мікс батьківських питань.

А в новому юридичному розʼясненні відповідаємо:

✔ якою може бути різниця у віці учнів, які вчаться в одному класі;

✔ чи може директор встановити камеру в класі, не повідомивши про це батьків учнів;

✔ що робити, якщо за класом не закріплений певний кабінет (і переодягатися на фізкультуру доводиться прямо в коридорі);

✔ чи можна у воєнний час виводити учнів за територію харчуватися, адже їдальня відокремлена;

✔ що робити, якщо директор не підписує заяву батьків “про пропуск декількох уроків на тиждень”.

1. Діти якого віку можуть вчитися разом в одному класі? Наприклад, у 5 класі є учні, різниця у віці яких 2 і більше років, тобто (2010 рік і 2013 рік).

Нормативні акти в системі освіти рекомендують лише той вік, коли дітям варто почати здобувати середню освіту:

Початкова освіта здобувається, як правило, із шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року”. Про це йдеться в частині 4 статті 12 Закону України “Про освіту”.

Втім, ця норма не виключає можливості віддати дитину до школи трохи раніше чи пізніше. Наприклад, “особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена…” (частина 5 статті 12 Закону України “Про освіту”).

Як бачимо, у законодавстві немає визначення, діти якого віку можуть вчитися в одному класі.

2. Після конфлікту з батьками, директорка школи встановила камеру в класі, де вчиться мій син, для того, аби підловити його на поганій поведінці. Публічно це не проговорювалося. Наскільки це правомірно? Що буде, якщо не всі батьки нададуть згоду на зйомку?

Почнемо з того, що “знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, у тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом” (частина 3 статті 307 Цивільного кодексу України).

Приховане відеоспостереження можуть проводити лише правоохоронні органи за рішенням суду. Згідно із законодавством України, за використання негласних технічних засобів інформації існує кримінальна відповідальність.

Натомість у частині 2 статті 34 Конституції України визначено, що громадяни мають право “вільно збирати, зберігати, використовувати й поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір”. Ось цим збиранням інформації є фіксування голосу, зображення, поведінки фізичної особи за допомогою технічних засобів.

Та Конституція накладає і певні обмеження, зокрема, “ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України” (частина 1 статті 32 Конституції України).

Окрім того, “фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру” (частина 1 статті 307 Цивільного кодексу України).

Важливо знати й те, що “розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється” (частина 5 статті 10 Закону України “Про охорону дитинства”).

Отже, учасники освітнього процесу мають бути повідомлені про проведення зйомки в тих чи тих приміщеннях закладу освіти та мають надати свою згоду на відеозйомку (оскільки йдеться про неповнолітніх, то таку згоду надають батьки чи інші законні представники дитини).

У випадку, якщо таку згоду нададуть не всі батьки дітей (а також інші працівники закладу освіти), які знаходяться в тому приміщенні, відеозйомка проводитися не може.

За фактом незаконної зйомки батьки можуть звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою.

3. За класом у школі немає закріпленого кабінету. Діти переодягаються, наприклад, на фізкультуру, у загальному коридорі початкової школи. Директор ігнорує прохання батьків розв’язати проблему. Що можна вдіяти?

Охорона дитинства в Україні є стратегічним загальнонаціональним пріоритетом. Державна політика в цій сфері ґрунтується на забезпеченні найкращих інтересів дитини. Так, згідно із законом: “забезпечення найкращих інтересів дитини – це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку й рівня розвитку, що може її висловити” (абзац 5 статті 1 Закону України “Про охорону дитинства”).

Освітнє законодавство гарантує всім учасникам освітнього процесу безпечне освітнє середовище. А це “сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, … шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності…” (пункт 21 частини 1 статті 1 Закону “Про освіту”).

Окрім того, педагоги мають “поважати гідність, права, свободи й законні інтереси всіх учасників освітнього процесу; захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності…” (про це в абзацах 7,12 частини 2 статті 54 Закону “Про освіту”).

Засновники та адміністрація закладу освіти мають забезпечити дотримання вказаного вище законодавства. Цьому можуть сприяти також письмові звернення від батьків до закладу освіти та до відповідного органу управління освітою, розголос у регіональних та загальнонаціональних медіа.

4. Чи має право вчитель у воєнний час виводити дітей 1 класу за межі закладу освіти щодня харчуватися до їдальні, яка знаходиться за іншою адресою, без згоди на це батьків? Що можуть зробити батьки?

У закладах загальної середньої освіти для учнів та учениць має бути організований щонайменше один прийом гарячого харчування, відповідно до норм харчування. Законодавство також визначає і часовий проміжок, який є достатнім для прийому їжі: “У закладах загальної середньої освіти тривалість перерви між навчальними заняттями для організації прийому їжі для здобувачів освіти 1–4 класів повинна становити не менше ніж 30 хвилин, для здобувачів освіти 5–11 (12) класів – не менше ніж 20 хвилин“.

Пункти 26–27 Порядку організації харчування в закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305.

Створення в закладі освіти безпечного освітнього середовища забезпечує керівник закладу (абзац 10 пункту 3 статті 26 Закону України “Про освіту”).

Законодавство визначає безпечне освітнє середовище як “сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, … безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг із харчування…” (пункт 21 частини 1 статті 1 Закону України “Про освіту”).

Згідно з вимогами Кодексу цивільного захисту населення, під час воєнного стану для всіх категорій населення передбачено наявність найпростішого укриття. Відстань до такого укриття не повинна перевищувати 500 м (абзац 7 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 р. № 138 “Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту”).

Як бачимо, законодавство встановлює вимоги до часу, відведеного для обіду учнів та безпечних умов, які стосуються у тому числі можливості дістатися до укриття в разі загрози. Водночас нормативні акти не містять застережень щодо розташування їдальні в іншому приміщенні.

Зауважимо, що відповідальність за організацію харчування несуть водночас і керівник закладу (директор), і засновник (найчастіше – місцева влада): “відповідальність за планування та організацію харчування в закладах освіти… несе засновник (засновники), керівник відповідного закладу…” (пункт 11 Порядку організації харчування в закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку).

Письмова згода батьків у такому випадку не потрібна, адже йдеться про один з аспектів статутної діяльності закладу освіти.

Втім, нагадаємо, що харчування в школі не є обов’язковим і батьки можуть від нього відмовитися: “батьки або інші законні представники здобувачів освіти можуть відмовитися від послуг із харчування” (абзац 8 пункту 16 Порядку організації харчування в закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку).

А ще, батьки, як учасники освітнього процесу, можуть ініціювати обговорення інших можливостей для організації харчування в закладі освіти.

5. Чи може адміністрація школи не підписувати заяву про пропуск учнем декількох уроків на тиждень через тренування? Навчання в школі відбувається в другу зміну, дитина не має змоги відвідувати секцію зранку або вночі.

Заява батьків свідчить про те, що учень/учениця систематично не відвідуватиме певні навчальні заняття (адже деякі уроки можуть відбуватися раз на тиждень, і є загроза, що дитина взагалі не вивчатиме якийсь предмет). Виходить, якщо керівник закладу схвалить таку заяву, то він фактично погодиться з тим, що учень/учениця буде позбавлений/а можливості опанувати навчальну програму.

А це суперечить законодавству й посадовим обов’язкам керівника закладу освіти, адже керівник зобов’язаний “контролювати виконання педагогічними працівниками та учнями (учнем) освітньої програми, індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану(абзац 15 частини 4 статті 38 Закону України “Про повну загальну середню освіт”).

Тому відмова директора погоджувати таку заяву цілком відповідає нормам законодавства.

Втім, батьки чи законні представники дитини можуть розглянути інші форми навчання, які б дали можливість учню/учениці й опановувати шкільну програму, і відвідувати позашкільні секції, гуртки тощо. Так, для описаного випадку підійде екстернат або сімейна форма навчання.

Але так чи так, якщо кількість занять, які пропускає учень, незначна, – це не матиме для батьків юридичних наслідків. Оскільки питання відсутності дитини в закладі освіти буде розглядатися органами опіки лише у випадку “… відсутності учнів на навчальних заняттях протягом десяти робочих днів підряд із невідомих або без поважних причин…“ (пункт 12 “Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів”).

Звісно, ми не толеруємо відсутність на уроках і жодним чином не закликаємо нехтувати навчанням для позашкільних активностей. Про час та причини відсутності дитини на уроках варто повідомити класного керівника та обовʼязково знайти можливості для самостійного опрацювання матеріалу, який вивчався в класі під час пропущених занять.

Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS”, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: Arm Sattavorn, dribbble.com

Довідково:

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

  • Слідкуйте за новинами:
  • Поділитися:

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто поділився своєю думкою!

Додати коментар