Хто насправді закриває школи…? Незручна правда, яку місцева влада воліє не озвучувати...

Автор: Іван Торський, Голова ГО “ТРИ СИЛИ” 

🔻 Тема закриття та “ОПТИМІЗАЦІЯЇ” шкіл сьогодні викликає обурення у багатьох громадах, містах і селах. Батькам, педагогам і мешканцям громад часто пояснюють одне й те саме:

“ЦЕ ВИМОГА ДЕРЖАВИ”,

“МІНІСТЕРСТВО ЗМУШУЄ”,

“ТАКІ ПРАВИЛА ФІНАНСУВАННЯ”.

▪️ Однак офіційна позиція держави говорить зовсім інше.

🔻 Наприкінці 2025 року тодішній заступник міністра освіти Андрій Сташків публічно пояснив, як насправді працює система. Його слова звучали максимально чітко:

“Міністерство в жодному випадку не зобов’язує закривати школу. Рішення в будь-якому випадку за територіальними громадами”

“Тобто - Міністерство не закриває школи…”

▪️ Хто насправді приймає рішення?

🔻 Засновниками навчальних закладів є територіальні громади, а не Міністерство освіти і науки України і не обласні адміністрації. Це означає просту річ:

“Школу може закрити тільки місцева рада…”

• Не Київ.

• Не міністерство.

• Не уряд.

“А депутати місцевої громади, в нашому випадку Дрогобицької МР, які голосують за відповідне рішення…”

🔻 Фактично, коли людям кажуть, що “ДЕРЖАВА ЗМУШУЄ”, це або неповна правда, або зручне прикриття для місцевих рішень.

▪️ Школи можна не закривати.

🔻 За словами Сташківа, навіть якщо у селі мало дітей - школу не обов’язково ліквідовувати. Є різні моделі роботи:

 • класи-комплекти

 • зведені класи

 • початкові школи

 • реорганізація закладу

🔻 Особливо це стосується початкової освіти (1-4 класи).

▪️ Держава підтримує принцип: маленькі діти мають навчатися максимально близько до дому. 

🔻 І навіть якщо у класі 5-10 учнів - це не причина автоматично закривати школу.

▪️ Де починається справжня проблема.

🔻 Проблеми виникають на рівні 5–9 класів. Тут уже потрібні:

 • лабораторії фізики

 • кабінети хімії

 • обладнання для біології

 • кваліфіковані вчителі.

“І тут з’являється головний момент: якщо громада готова інвестувати - школа працює…”

“Якщо не хоче або не планує вкладати кошти - починається розмова про “ОПТИМІЗАЦІЮ”…”

“І саме в цей момент часто звучить фраза:

“ЦЕ ВИМОГА МІНІСТЕРСТВА”…”

“Хоча насправді це всього навсього банальне рішення місцевого самоврядування…”

▪️ Опорні школи - альтернатива, а не примус.

🔻 Держава справді стимулює створення опорних шкіл, де навчається більше дітей і є сучасна база.

“Але важливо розуміти: це рекомендація та модель розвитку, а не наказ…”

🔻 Для цього держава фінансує шкільні автобуси. Наприклад:

 • у 2023 році на закупівлю автобусів Урядом України було виділено 1,5 мільярда гривень, це майже 500 автобусів.

 • у 2024 році на закупівлю автобусів Урядом України виділено майже 2 мільярди гривень, придбано понад 600 автобусів.

• у 2025 році на закупівлю шкільних автобусів було виділено 1,6 млрд гривень субвенції, а також залучено додаткові 500 млн грн із залишків освітньої субвенції, що дозволяє придбати понад 600 автобусів.

• у 2026 році Уряд України виділив 2 млрд грн державної субвенції на придбання шкільних автобусів. Ці кошти спрямують на закупівлю понад 540 автобусів для громад.

“Але навіть у цьому випадку остаточне рішення залишається за громадою…”

▪️ Що це означає для Дрогобицької обʼєднаної територіальної громади.

🔻 Дрогобич та навколишні села останні роки також стикаються з питанням реорганізації освітньої мережі. І тут варто чесно сказати:

“Якщо в громаді починають говорити про закриття чи пониження статусу школи - це рішення готується виключно на місцевому рівні і без жодного тиску з гори…”

🔻 Саме:

 • управління освіти громади

 • виконавчий комітет

 • депутати міської ради

готують відповідні проєкти рішень.

“А потім на сесіях звучить знайома фраза:

“ТАК ВИМАГАЄ ДЕРЖАВА”…”

🔻 Хоча насправді держава лише визначає правила фінансування, але не приймає рішення про ліквідацію конкретної школи.

▪️ Чому ця тема викликає стільки скандалів в громадах.

🔻 Бо, наприклад школа у селі - це не просто навчальний заклад.

🔻 Це:

 • центр життя громади

 • місце роботи вчителів

 • причина, чому молоді сім’ї залишаються в селі.

“Коли школа зникає - дуже часто починає вмирати саме село…”

🔻 Тому кожне рішення про реорганізацію чи закриття - це не просто адміністративний крок, а фактично вирок для майбутнього населеного пункту.

▪️ Нова реформа ще попереду.

🔻 Окремо держава планує реформу старшої профільної школи (10-12 класи).

“Її суть - створення великих ліцеїв, де учні зможуть обирати предмети для поглибленого вивчення…”

🔻 Сьогодні у багатьох сільських школах:

 • один 10 клас

 • один 11 клас

 • один навчальний план.

🔻 Фактично жодного вибору для учнів немає. Саме тому держава пропонує створювати потужні профільні ліцеї. Але важливо памʼятати:

реформа ще не запущена, оскільки відповідний законопроєкт не ухвалено Верховна Рада України.

P.S.

Після всіх пояснень виникає просте і головне логічне питання:

“Якщо міністерство не закриває школи - то хто тоді голосує за їх ліквідацію…?”

Відповідь очевидна.

Це роблять депутати місцевих рад, тобто наші з вами місцеві обранці, депутати Дрогобицької МР…

Саме тому громада має право знати:

 • хто ініціює такі рішення

 • хто їх підтримує

 • і хто бере на себе відповідальність за майбутнє сіл.

“Бо прикриватися фразою “ТАК СКАЗАЛО МІНІСТЕРСТВО” - вже не вийде…”

Правда значно простіша і значно незручніша.

“Школи закривають не в Києві. Школи закривають у місцевих радах…”