Меми, емодзі, рольові ігри: як учням запам’ятати все про історичних осіб. 5 активностей, які справді працюють

Многогрішний, Дорошенко, Самойлович, Мазепа, Хмельницький-молодший… Запам’ятати й розрізняти українських гетьманів хоча б періоду Руїни – завдання з декількома зірочками. А скільки було кошових отаманів, ватажків повстань… І всіх треба знати!

✔ Чи є вихід із ситуації “завчив-здав-забув”?

✔ Як допомогти учням розібратися і запам’ятати історичних осіб так, щоб усі факти не вилетіли з голови після найближчої контрольної?

✔ Які формати є ефективними, а які більше не працюють?

Своїм досвідом та спостереженнями з “Новою українською школою” поділилися вчительки історії Ольга Безгодкова, Марія Воротило та Ната Чорна.

Зберігайте поради, використовуйте та діліться з колегами.

ЗРОБИТИ З ІСТОРИЧНОЇ ПОСТАТІ ЖИВУ ЛЮДИНУ

Порада, з якої починають усі три експертки – це зробити з “підручникової” постаті живу людину. Розповісти учням про особливості характеру, звички, вдачу, про любов до когось/чогось. Показати, що за парадним портретом була звичайна людина: з емоціями, правильними чи не дуже рішеннями, прагненнями, амбіціями, мріями, слабкостями. Розповісти про секрети чи навіть гастрономічні вподобання. Діти “вмикаються” на речі, які їм звичні і знайомі. Особливо, якщо розповідати з гумором.

Педагогині пропонують конкретні робочі кейси, які і вчителя розвантажать, і дітям допоможуть швидше та якісніше розібратися з матеріалом.

✔ Використовуйте меми. Візуалізація інформації працює добре, а коли картинки ще й із гумором та впізнаваними образами – це потрійний успіх. Хто сказав, що на картинках про гетьманів мають бути саме парадні портрети? Котики-песики з поясненням матеріалу справляються навіть краще. Ольга Безгодкова часто використовує на уроках про історичних осіб меми, які створює сама.

Авторський мем Ольги Безгодкової

✔ Влаштовуйте мінівистави. Марія Воротило вважає, що учні краще зрозуміють та запам’ятають історичну особу, якщо спробують трохи побути нею, повзаємодіють з образом. Наприклад, вчитель пояснює загальну історичну канву й дає дуже приблизні характеристики основних дійових осіб, а потім модерує дії.

“Я описую учням: є військовий намет. У ньому старшини думають, хто буде наступним гетьманом. На фоні кричать козаки. А перед старшинами сидить Юрась Хмельницький і реве. Бо йому всього 18, йому страшно, він не хоче мати справу ні з московським царем, ні з польським королем, це не його мрії, – розповідає пані Марія. – Обираю хлопця, який виконає роль Юрася. Кажу, що він має зробити. А далі він сам добирає аргументи, як і його опоненти. Вони разом думають, сперечаються, шукають компроміси, генерують ідеї. А я пояснюю, чи спрацюють їхні рішення відповідно до подій того часу.”

✔ Використовуйте сленг як ключові слова для історичних осіб. Ната Чорна ділиться, що учні самі часто по-своєму називають гетьманів.

“Коли вивчали Дем’яна Многогрішного, то діти спершу питали, чому він Многогрішний – гріхів багато мав? Потім вони дізналися його політичну позицію, проаналізували діяльність. Побачили, що він усе ж відвернувся від Московії й такі: “Ага, то він усе ж не був зрадником? То най буде “незрадник”. Саме так, одним словом”, – розповідає вчителька.

Марія Воротило також користується методом асоціацій, які є зрозумілими для дітей: “У мене, наприклад, Сагайдачний – пірат і хуліган, Юрась Хмельницький – боягуз, Виговський – гетьман, який за всіх вигрібав. Коли ми починаємо з дітьми обговорювати когось, то вони самі радо підкидають слова, які їм зрозумілі та комфортні.”

✔ Описуйте історичну особу з допомогою емодзі. Ольга Безгодкова як домашнє завдання пропонує учням розповісти про історичну особу, використовуючи тільки емодзі. Ділиться, що дуже бракує піктограм “козак” і “булава”.

Зображеннями поділилася Ольга Безгодкова

✔ Створіть для історичної постаті акаунт у соцмережах. Марія Воротило використовує такий підхід як завдання для групи або всього класу: придумати, як би відома історична постать вела свою сторінку в соцмережі. Діти підбирають підписників, контент, навіть коментарі від інших історичних персонажів.

Скриншот з Instagram-акаунта Григорія Сковороди

Скриншот з Instagram-акаунта Тараса Шевченка (зображення створені за допомогою ШІ)

ЯКІ ФОРМАТИ ПРАЦЮЮТЬ ПОГАНО

З досвіду вчительки помітили, що найменш ефективними є:

✔ довгі відео. Марія Воротило каже, що учні готові подивитись відео, яке триває не довше 5 хвилин. Але радо послухають тематичний подкаст типу уроків від “Вчися вухами”;

✔ надмір пафосу, журби й серйозності. Ната Чорна каже, що період Руїни в українські історії сам по собі непростий. І якщо не показувати, що навіть у такі напружені роки було щось цікаве чи навіть смішне, то дітям вивчати матеріал буде важко. Учні й самі зараз проживають складні часи, тому важливо демонструвати, що щось хороше буває завжди.

✔ робота в невеликих групах. Марія Воротило додає, що хоч командну роботу й рекомендують, та з її досвіду такий формат зараз працює погано. За час дистанційного навчання діти розучилися комунікувати між собою, не вміють розподіляти обов’язки всередині команди. Вчителька пропонує замінити його або одним великим проєктом для всього класу, або індивідуальними завданнями.

Формати роботи з учнями, які рекомендують спікери, можна також доповнити аудіоуроками проєкту “Вчися вухами”. З їх допомогою вчитель може зекономити час на пояснення матеріалу чи легко надолужити урок, який скасували через повітряну тривогу.

Тетяна Павліченко, спеціально для “Нової української школи”