МОН оновило методичні рекомендації щодо здобуття освіти дітьми у період воєнного стану

Міністерство освіти і науки України оновило методичні рекомендації щодо здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Документ не встановлює нових правил, а пояснює та рекомендує алгоритми дій для батьків і шкіл, щоб забезпечити безперервність навчання українських дітей за кордоном та на тимчасово окупованих територіях.

Діти, які є громадянами України і перебувають за кордоном, можуть обрати один із таких шляхів:

1. Поєднувати навчання в місцевій школі та українській (українознавчий компонент, дистанційна, сімейна або екстернатна форма).

2. Поєднувати навчання в місцевій школі та українському освітньому осередку за кордоном (суботні / недільні школи, культурні центри тощо), які пройшли верифікацію в системі АІКОМ або співпрацюють з Міжнародною українською школою.

3. Навчатися тільки в українській школі, якщо це не суперечить законам країни перебування

4. Навчатися лише в школі країни перебування (очна форма).

Водночас відповідно до українського законодавства дитина може бути зарахована лише до одного закладу загальної середньої освіти в Україні. Порядок відвідування шкіл за кордоном визначається суто законодавством країни перебування. Для зручності батьків Міністерство закордонних справ України підготувало інформацію щодо обов’язковості шкільної освіти в різних країнах світу, з якою можна ознайомитися на сайті МОН.

Щоб уникнути перевантаження для дітей за кордоном, МОН рекомендує навчатися за програмою українознавчого компонента і використовувати Типову освітню програму для дітей за кордоном. Вона передбачає:

• обов’язкові предмети українознавчого компонента;

• можливість у 9–11 класах отримати додаткові години для індивідуальних консультацій і підготовки до ДПА та/або НМТ;

• можливість гнучкого планування занять (уроки, консультації, асинхронне навчання через «Всеукраїнську школу онлайн»).

Учні з тимчасово окупованих територій також можуть продовжити навчання в українській системі за однією з форм, передбачених законодавством:

• дистанційною;

• сімейною (домашньою);

• екстернатною;

• педагогічним патронажем. 

Детальніше про педагогічний патронаж — читайте за посиланням. 

Для навчання дітей на тимчасово окупованих територіях МОН розробило Типову освітню програму

Визнання результатів навчання, здобутих у школах, гімназіях, ліцеях, коледжах чи інших закладах освіти за кордоном, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №734 від 23 червня 2025 року. Якщо дитина навчалася в формальній системі за кордоном, додаткового оцінювання в Україні не потрібно: результати визнаються автоматично через співвіднесення систем оцінювання.

Для цього батьки або законні представники подають заяву до української школи та додають документи (табель, свідоцтво досягнень, виписку оцінок, довідку чи навіть фото сторінок журналу). Головне, щоб у цих документах були зазначені: ім’я учня, період навчання, перелік предметів, отримані результати та система оцінювання.

Результати навчання, здобуті у школі за кордоном, зараховуватимуть в українській школі на основі шкал перезарахування балів та з урахуванням компетентнісного підходу. Це означає, що предмети з іноземної програми зіставляють з українською за змістом і результатами.

Наприклад:

• курс Science зараховується як природничі науки;

• курс Civics and citizenship — як громадянська освіта (крім історії України та правознавства);

• курс English — як зарубіжна література;

• курс The Arts — одночасно як мистецтво і технології.

Для оцінювання застосовують дві моделі:

• для учнів 1–8 класів — проста система: «Зараховано» / «Не зараховано»;

• для учнів 9–11 класів — 12-бальна шкала.

Якщо в закордонній школі виставлено позначку «Fail» або аналог, українська школа може організувати додаткове оцінювання з цього предмета.

Навіть якщо навчальний рік або клас у закордонній школі не збігається з українською програмою, це не є перешкодою для зарахування результатів.

У документах для дітей, які поєднують навчання у школі за кордоном та в Україні, педагоги можуть відображати лише ті результати, які вдалося підтвердити довідками чи іншими офіційними документами.

Зарахування дітей до українських шкіл відбувається відповідно до чинного Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів. Попри те, що зазвичай зарахування здійснюється до початку навчального року, в умовах воєнного стану школи можуть приймати заяви і після 31 травня — у разі потреби.

Діти, які змушені були перервати навчання через перебування за кордоном або на тимчасово окупованій території, мають право поновитися у школі в Україні на тому рівні, на якому вони навчалися б без перерви (відповідно до віку). Для цього достатньо заяви від батьків чи законних представників.

Передбачено й можливість повторного навчання у класі (так зване другорічництво), але лише у випадках, коли дитина має значні освітні втрати чи інші об’єктивні причини (стан здоров’я, труднощі з адаптацією тощо). Важливо: рішення ухвалюють саме батьки в інтересах дитини, а школи не мають права створювати штучні перепони чи примушувати до повторного проходження класу.

Якщо дитина не має документів про освіту або вони відсутні у державних електронних системах (АІКОМ, ЄДЕБО), школа організовує оцінювання лише після її зарахування. Це оцінювання, а також державна підсумкова атестація (за потреби) можуть бути проведені протягом наступного навчального року. За його результатами учні отримують відповідні документи — свідоцтво про базову або повну загальну середню освіту.

Діти, які вимушено опинилися за межами України й не розпочали навчання у відповідному віці, можуть бути зараховані до першого класу або іншої паралелі за заявою батьків. У більшості випадків вони потрапляють у клас, який відповідає віку та року початку навчання.

Учні 9 та 11 класів, які навчаються за Типовими освітніми програмами з українознавчим компонентом, після річного оцінювання та (за потреби) державної підсумкової атестації отримують свідоцтва про здобуття освіти. У додатках до них зазначаються всі предмети української та інтегрованої програм.

МОН наголошує: у нинішніх умовах потрібно максимально застосовувати індивідуальний підхід. Гнучкість у зарахуванні, переведенні та оцінюванні дає змогу зберегти право кожної дитини на освіту і допомагає уникнути освітніх втрат через війну.