МОН за останні пів року отримало вже шість «двійок»

Автор: Сергій Захарін, державний секретар Міністерства освіти і науки України (2021–2023), доктор економічних наук, професор.

В інформаційному просторі почастішали повідомлення, що роботу Міністерства освіти і науки України за окремими напрямками визнано або незадовільною, або навіть «катастрофічною». Автор цих рядків нарахував вже шість «двійок» – саме так різні компетентні державні органи оцінили результативність роботи Міністерства. Незаангажовані спостерігачі ставлять просте запитання: і що далі?

Але спочатку давайте згадаємо – про які саме «двійки» йдеться?

«Двійка» № 1

22 жовтня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій розглядав питання «Про стан забезпечення підручниками та навчальними посібниками закладів загальної середньої освіти у 2024/25 навчальному році». За наслідками розгляду ухвалено рішення, в пункті 3 якого сказано: «... визнати роботу Міністерства освіти і науки України в частині забезпечення підручниками та навчальними посібниками системи загальної середньої освіти незадовільною...» (протокол № 158).

Підставою для такого рішення стали загальновідомі проблеми «щодо забезпечення підручниками та навчальними посібниками шкіл, які набули системного характеру, призвели до затримки доставки підручників до шкіл... та потенційно можуть призвести до зриву доставки підручників та посібників у наступному навчальному році».

Окрім того, констатується «несвоєчасність доставки підручників безпосередньо до шкіл, у тому числі навчальної літератури для дітей з порушенням зору та дітей з навчанням мовами національних меншин». Депутати відзначили відсутність «належних механізмів забезпечення підручниками та посібниками українських дітей, які перебувають за кордоном».

Нарешті, було встановлені «порушення вимог чинного законодавства в частині запровадження інтерактивного електронного додатку до підручника та обов’язкової апробації навчальної літератури, закупівля якої здійснюється за кошти державного бюджету». Докладніше за посиланням.

«Двійка» № 2

28 листопада 2024 року на сайті Рахункової палати України оприлюднено шокуючий висновок: «Управлінська діяльність Міністерства освіти і науки у процесі реформування виявилася малопродуктивною, а через слабку комунікацію зі стейкхолдерами процеси реформування мережі закладів вищої освіти не отримали підтримки та навіть спричинили спротив у освітньому середовищі... Через нормативну невизначеність механізмів системного реформування мережі ЗВО пропозиції щодо реорганізації закладів формувалися МОН суб’єктивно...».

Загалом аудитом встановлено, що рішення про реорганізацію приймалися за пропозиціями МОН без донесення належного обґрунтування до колективів ЗВО та студентства. Відповідні обговорення практично не проводилося, а результати проведених – не враховувалися. Докладніше за посиланням.

«Двійка» № 3

13 грудня 2024 року на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) розміщено повідомлення, що НАЗК завершило планову перевірку організації роботи щодо запобігання та виявлення корупції у діяльності закладів Міністерства освіти і науки України. «Основний виклик, який, на думку агентства, стоїть перед керівництвом МОН – охопити антикорупційною політикою та заходами запобігання корупції не лише діяльність самого міністерства, а й підпорядкованих йому підприємств, установ та організацій, у першу чергу закладів освіти», – зазначив голова НАЗК Віктор Павлущик.

За наслідками перевірки вказано на корупційні ризики, пов’язані, зокрема, зі створенням керівниками закладів вищої освіти фіктивних підстав для відстрочки від мобілізації, а також на неефективне використання закріпленого майна, незаконне відчуження майна, маніпуляції з орендою та інші. Докладніше за посиланням.

«Двійка» № 4

15 січня 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій розглядав питання «Про виконання рішення Комітету від 10 грудня 2024 року щодо стану підготовки підзаконних нормативно-правових актів на виконання Закону України «Про дошкільну освіту» від 06.06.2024 р. № 3788-ІХ». За наслідками розгляду ухвалено рішення, в пункті 1 якого сказано: «Визнати незадовільною роботу Міністерства освіти і науки України щодо забезпечення вчасності підготовки підзаконних нормативно-правових актів на виконання Закону України «Про дошкільну освіту» від 06.06.2024 р. № 3788-ІХ».

Згідно позиції народного депутата Володимира Воронова, збій у застосуванні нового закону відбувається на тлі відсутності критичних нормативно-правових актів, за підготовку яких несе відповідальність саме Міністерство освіти і науки. Зокрема, для повноцінного впровадження нових норм закону необхідно було оновити або підготувати 44 нормативно-правові акти. Водночас за сім місяців з часу підписання закону в липні 2024 року ухвалено лише два документи. Наразі працівники дитсадків стикаються з проблемами обчислення заробітної плати. Докладніше за посиланням.

«Двійка» № 5

22 січня 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій розглядав питання «Про стан та проблеми використання у 2024 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за напрямами». За наслідками розгляду ухвалено рішення, в пункті 3 якого сказано: «... визнати роботу Міністерства освіти і науки України у 2024 році в частині здійснення заходів щодо ефективного використання коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за напрямами незадовільною» (протокол № 164).

Депутати встановили «критичні показники» рівня використання коштів деяких субвенцій. Зокрема, йдеться про субвенції на облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту (54,2%), придбання, обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти (63,3%), забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» в частині підвищення кваліфікації вчителів (52,7%).

Також незначним є рівень використання освітньої субвенції на здійснення заходів із забезпечення викладання навчального предмета «Захист України» – для закупівлі засобів навчання, мультимедійного та комп'ютерного обладнання «Захист України» було освоєно 58% передбачених коштів, а на підвищення кваліфікації педагогічних працівників предмета «Захист України» - 9,1%. Докладніше за посиланням.

«Двійка» № 6

13 лютого 2025 року з’явилося повідомлення, що електронна петиція про скасування наказу МОН України від 02.08.2024 року № 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» набрала 25 тисяч голосів. За твердженням автора петиції, «...рекомендації зовсім не сприяють покращенню якості освітнього процесу, а тільки створюють додаткове бюрократичне навантаження для вчителів».

Окрім того, текст петиції містить пропозицію щодо перегляду підходу до оцінювання результатів навчання в загальній середній освіті і напрацювання простих та ефективних методів оцінювання.

Згідно з опитуванням, 97% респондентів (усього у голосуванні взяло участь понад 11,5 тисяч осіб) вважають, що рівневе оцінювання НУШ за групами результатів не покращує якості освіти в школах. Докладніше за посиланням.

Деякі узагальнення

Отже, виходячи з написаного, можна констатувати, що протягом останніх місяців робота Міністерства освіти і науки визнана незадовільною за такими напрямами:

• модернізація мережі закладів вищої освіти;

• антикорупційна діяльність;

• реформа дошкільної освіти;

• адміністрування освітніх субвенцій;

• забезпечення шкіл навчальною літературою;

• методичне забезпечення у сфері середньої освіти.

Натомість – давайте будемо відвертими – ці невтішні результати для широкого освітнього загалу не стали сенсацією.

«Результативність державного управління у сфері освіти у 2023 році є значно нижчою, аніж у попередні роки», – саме такий висновок наведено у публікації автора цих рядків, яка була оприлюднена ще у листопаді 2023 року.

Окремі невтішні тенденції також викладено у матеріалі «Міністр освіти і науки Оксен Лісовий: 500 днів на посаді», який оприлюднений 06 серпня 2024 року.

Вже давно було зрозуміло: освітнє відомство працює, на жаль, з недостатньою результативністю. І це не оціночне судження, а чіткий висновок, який спирається на факти, об’єктивні дані і статистику.

За допомогою об’єктивних розрахунків та формальної логіки було доведено, що галаслива рекламно-інформаційна кампанія, яка супроводжує так звані «освітні ініціативи», не відображається у абсолютному показнику ухвалених нормативно-правових актів. Іншими словами, ефективних освітніх реформ насправді небагато, натомість забагато піару і самовихваляння.

Уважні спостерігачі звертали увагу, зокрема, на завелику медійну активність «освітніх реформаторів», яка не супроводжувалася належною і кропіткою управлінською, нормативною і методичною роботою. Майже щодня – якісь анонси, візії, бачення, платформи і проєкти. Зміст незрозумілий, але галас – як треба.

«Інструменти просування» – добре відомі: картинки із зображенням собачок і котиків, яскраві презенташки із словами іншомовного походження, сюжети на рейтингових каналах, різнокольорова інфографіка, донорські конференції, фуршети з заморськими смаколиками, розлогі інтерв’ю на сайтах певного штибу, довготривалі відрядження за кордон.

Засоби масової інформації вже повідомляли, що в так званій «освітній команді» наявні тривожні корупційні прояві, на які не дається адекватних відповідей.

Наприклад, у серпні 2023 року суд встановив факт корупційного правопорушення у діях одного із заступників Лісового (йдеться про конфлікт інтересів). Докладніше про це – тут.

У травні 2024 року Кабінет Міністрів України ініціював проведення службового розслідування стосовно одного із заступників Лісового (йдеться про бездіяльність з передачею корпоративних прав). Докладніше про це тут.

Серед проаналізованих «двійок» особливо непокоїть новина про петицію, яка набрала 25 тисяч голосів. Не хочеться бути емоційним, але можна припустити, що освітнє відомство де-факто знаходиться «в опозиції» до освітян. Виходить, що освітяни не змогли донести свою думку до профільного міністерства, і змушені шукати правду та захист у вищих ешелонах влади.

Звісно, за таких обставин не можна сподіватися, що під час формування та реалізації освітньої політики механізм врахування думки практичних педагогів функціонує належно.

І що далі?

Шість «двійок» – результат феноменальний. Таких нищівних оцінок Міністерство освіти і науки не отримувало при жодному попередньому міністрові.

Виникає логічне запитання: що з цим кейсом робити далі?

У людей, які полюбляють робити прогнози, може скластися справедливе припущення: якщо «освітня команда», яка «лупає ту скалу» з березня 2023 року, не змогла налагодити ефективну роботу протягом останніх двох років – отже, немає жодних підстав сподіватися, що цій «команді» вдасться зробити щось корисне у майбутньому.

Один із користувачів соціальної мережі нагадав: «Зазвичай студента, який отримав «незадовільно» з двох предметів – відраховують з університету».

Натомість порівняння некоректне. Міністр, його перший заступник і всі заступники – не є державними службовцями, це посади політичні.

При оцінці роботи політичних фігур можуть враховуватися різні критерії, як традиційні, так і ті, які широкій публіці не відомі. Міністра можна зняти з посади, навіть якщо він не отримав жодної «двійки». І навпаки: навіть шість «двійок» не є автоматичною підставою для автоматичного звільнення. Це специфіка політичного жанру.

На мій погляд, в цій ситуації державні інституції, які виставили «двійки» (Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Рахункова палата України, Національне агентство з питань запобігання корупції) мають наполегливо добиватися виконання своїх рекомендацій. Констатація негативної роботи – це лише частина справи (хоча і дуже важлива), але не менш важливо – зробити правильні належні кроки для якнайскорішого виправлення ситуації.

Необхідно нагадати, що будь-який парламентський комітет має широкі контрольні повноваження (статті 24-33 Закону України «Про комітети Верховної Ради України»). Зокрема, кожен комітет має повноваження: в бюджетному процесі (стаття 27), під час взаємодії з Рахунковою палатою (стаття 31) та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини (стаття 32). Закон також описує процедури реагування комітетів на виявлені порушення.

У профільних законах («Про Рахункову палату», «Про запобігання корупції» тощо) також описані процедури реагування державних органів на виявлені недоліки та механізми притягнення до відповідальності тих, хто систематично ігнорить законні вимоги. Всі охочі за бажанням можуть легко знайти відповідні правові норми.

Міністерству освіти і науки слід вжити серйозні кроки з «антикризового менеджменту»: зробити правдиву (а не удавану) роботу над помилками, негайно провести ефективні заходи щодо виконання вже наданих рекомендацій та вимог, зміцнити кадровий потенціал, наполегливо залучати до виконання кропіткої роботи експертів та експерток з численних міжнародних проєктів, активніше використовувати допомогу незаангажованих (тобто таких, які кажуть правду, а не лестощі міністру) фахівців з громадського сектору, «перезапустити» систему внутрішнього контролю, жорстко контролювати виконавську дисципліну, знайти спільну мову із освітнім середовищем - зокрема, частіше зустрічатися з «простими освітянами» і відверто обмінюватися думками (не заради фоточок, а заради майбутнього!).

P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.