Монінг від МОНу

Автор: Сергій Недбайло, вчитель

Монінг.

Що таке монінг? Ми знаємо булінг, мобінг, а тепер в наше життя активно почав заходити МОНінг. І це зовсім не зв’язано з англійською. Це зв’язано з діяльністю МОН( Міністерства освіти і науки), діяльністю, яка цілеспрямовано чи з інших причин направлена проти вчителів( по їхньому– надавачів освітніх послуг). В чому він проявляється?

- Рівневе оцінювання, прокляте ( не побоюсь цього слова) абсолютною більшістю вчителів. Скажіть, чи буде знати учень(учениця) краще, якщо замість однією оцінки буде 4? Та ще й протягом семестру декілька разів? НІ! І«придумщики з МОНі» це знають. Тоді- для чого? Під час війни? Під час освітніх втрат? Не знаю… Знищити освіту. І продемонструвати власну потрібність. А звідси– 2 пункт. МОНІНГ!

- В навколоМОНівських інституціях«працюють» тисячі клерків. Якщо вони не будуть придумувати щось«мудре», всі зрозуміють, що вони не потрібні. Потрібні ВЧИТЕЛІ. Тільки по справжньому, а не на красивих бОмажках. Десятки інститутів, Різні УЦЯО, УІРО, ІМЗО, ІППО… Та їх десятки! І всі під теплим грантовим( часом просто державним) крилом МОНі. Навіщо??? Ні в одній країні світу НЕМА стільки клерків від освіти! МОНІНГ!

- Рекомендації, над якими«працює» МОНя, недолугі і, майже завжди, – із запізненням. Кількість інформації в світі подвоюється кожні 2-3 роки. То навіщо нам їхні, МОНівські рекомендації в грудні? А так часто буває. МОНІНГ!

- Некомпетентність МОНі. Положення про атестацію і торішнє і цьогорічне пояснення це – щось футуристичне. Купа суперечливих пунктів. Пояснити ці «фахівці» толком не можуть. Хоча, пробують. МОНІНГ!

- Після призначення військового красивобородого Оксена, вчителі зраділи – ось же він, НАШ! Він все знає, він розуміє! Він буде відстоювати! Дзузьки! Южаніна і Гетьманцев, нардепи з Комітету ВР офіційно заявили, що Лісовий навіть не прийшов відстоювати потрібність підняття зарплат вчителям при обговоренні бюджету. Добре, що згадали вчителів і «кинули» як собакам тисячу. Хоча це точна копія більшовистської зрівняйлівки часів «воєнного комунізму» (1918-1921 р-р) Зате чиновникам знайлися мільярди. В тому числі і чиновникам МОНі. МОНІНГ!

- І основне. Шановний Оксене, Ви говорили, що «що молоді вчителі в Україні "ставлять фінансову складову не завжди як перший фактор". Відкрию Вам таємницю. І молоді, і старші вчителі хочуть достойної зарплати! Ми – на останньому місці в Україні. Техпрацівники отримують в школі більше, ніж молодий вчитель з повною ставкою. Наша зарплата в 2 рази менша від середньої по Україні! МОНІНГ!

- Так боляче дивитись на усміхнені обличчя різних «агентів», чиновників МОНі і сателітів МОНі у Фінляндії, Буковелі, інших цікавих місцях з дорогими бутербродами. Які за принципом Броунівського руху щось шукають (роблять вигляд), «вдосконалюють». Знаєте, закрити б УСІХ вас в якийсь бункер і щоб ви самі для себе щось там розробляли. А ми, вчителі, самі справимось. І щодо НУШ. Пан Оксен визнав, що її НЕМА! Є якісь елементи. Які ви самі, своїми ж рекомендаціями, зводите нанівець. МОНІНГ!

І, насамкінець. Серед працівників МОНі і навколоМОНівських компаній є адекватні люди, які розуміють, що з МОНьою щось зовсім не те. Є навіть частинка, яка працювала в школі. Звичайній школі, на повне навантаження, а не просто вела якийсь клас для стажу. Але вони гвинтики в системі. Прошу вас, будьте мудрі. Бо ми, вчителі, справді важливі…були. Доки в наше життя не почала активно вмішуватись чиновницька машина і доки не з’явився МОНІНГ!

Так хочеться сказати: ГУД МОНІНГ, МОНя і – ГУД БАЙ! Але, не все залежить від нас, вчителів. Ми далі працюємо, добре працюємо. Багато хто в бомбосховищах, під звуки сирен, вибухів. За копійки і без надії на якесь матеріальне покращення. З острахом і злістю чекаємо чергових «революційних» нововведень-креативів від МОНі, УЦЯО, УІРО, ІМЗО, АБВГД і ЙоКеЛеМеНе.

Миру всім і здорового глузду!

P.S. Майте мужність визнати хоча б те, що ваше недолуге рівневе, багаторівневе, суперрівневе оцінювання НІЧИМ не допомагає ні вчителям, ні учням і відмініть його! Ще є шанс доказати, що вам всім потрібні здорові, в тому числі і психологічно, вчителі діти і їхні батьки. Повірте, за 36 років безперервної роботи в школі багато бачив і чув. І, як вчитель історії, скажу, що визнання свої помилок лише підвищить ваш авторитет. Або ви його втратите зовсім.