Автор: Віктор Громовий, український педагог, освітній експерт, публіцист, шеф-редактор порталу "Освітня політика"
Ще один парадокс зламаної системи освіти: у вчителюванні тобі найважче, якщо ти сильний фахівець і самодостатня особистість.
Професійність, як не дивно, не полегшує тобі роботу. Навпаки, вона робить її в 10 разів складнішою.
Якщо ти добре справляєшся з проблемною поведінкою, тобі дають класне керівництво там, де зібрали найскладніших дітей.
Якщо ти добре знаєш свій предмет, ти опиняєшся в кожній робочій групі, керуєш методоб’єднанням, стаєш членом журі предметних олімпіад тощо.
Якщо ти добре себе зарекомендував в очах професійної спільноти, тебе добровільно-примусово направлять на якийсь конкурс професійної майстерності, на кшталт «Учитель року»
Якщо ти не скаржишся, а мовчки преш плуга, начальники-повчальники вважають, що ти «впораєшся» і можна тебе навантажувати й далі, незалежно від того, наскільки це розумно(як у випадку з оцінюванням за групами результатів).
Сильних вчителів не підтримують. На них «їздять» усі, кому не ліньки.
Тих, хто «філонить» не чіпають, бо що з них візьмеш?!
Виходить так, що система карає тебе за те, що ти добре виконуєш свою роботу.
Хто везе, того й поганяють.
Коментарі
Додати коментар