Накази, як… міни сповільненої дії

Автор: Ігор Лікарчук, доктор педагогічних наук, професор

Нарешті дочекалися.

МОН після хвилі критики та громадського тиску скасував накази, які, серед іншого, фактично знищували можливість дистанційного навчання для дітей із тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Але ключові питання залишаються без відповіді.

Перше питання: невже важко було передбачити деструктивність таких рішень ще до їхнього ухвалення? У ситуації війни, коли десятки тисяч дітей навчаються виключно онлайн, навіть елементарний аналіз показав би, що будь-яке обмеження дистанційної освіти — це удар по праву дітей на навчання. І це не потребує експертної дискусії — це здоровий глузд.

Друге питання: чому ми ніколи не дізнаємося прізвища ініціаторів? Адже за кожним наказом стоїть група людей, яка готує проекти, робить юридичну та освітянську експертизу, візує документ. Але як тільки рішення викликає скандал, вся ця бюрократична піраміда розчиняється у тумані безвідповідальності.

Третє питання — стратегічне. Що це: низький рівень професіоналізму чиновників? Намагання забезпечити економію коштів? Бездумне виконання «рекомендацій» зарубіжних експертів? Показуха замість реальних реформ? Чи елементарне шкідництво у контексті розвитку української освіти? Насправді, ми бачимо суміш усіх цих факторів.

Між іншим, здається, що саме «рекомендації» зарубіжних експертів і доморощених агентів змін мали в цій ситуації визначальний вплив. І вони точно так визначально наразі впливають на прийняття рішень про оптимізацію мережі українських шкіл. 

Така історія — ще одне нагадування, що МОН працює не як стратегічний орган, а як пожежна команда: спершу підписує накази без аналізу наслідків, а потім скасовує їх під тиском суспільства. Це управління через скандали, а не через політику розвитку.

Подібні накази - міни сповільненої дії. І щоб вони не завдали величезної шкоди потрібне масштабне розмінування 

P.S. 1. Без надії  сподіваюся, що аналогічна доля чекає ще одну «міну сповільненої дії» - наказ про оцінювання за 32 показниками. Здоровий глузд має перемогти, а не бісівщина…

P.S.2. БЕЗОПЛАТНО, але на власних умовах, можу запропонувати  свої послуги МОН у проведенні експертизи тих документів, які вони збираються затверджувати.  Це не про роботу «у ящик» і не для створення ілюзії т.з. «Громадського обговорення», яке квітне там будяками