Наші діти доходять до фінішу шкільного марафону виснаженими

Автор: Дмитро Ламза, директор спеціалізованої школи № 210, м. Київ

Щоразу, коли випускники стоять перед вибором куди вступати, я помічаю не лише хвилювання, а й глибоку втому. Наші діти доходять до фінішу шкільного марафону виснаженими.

Після 11 класу, підготовки до НМТ, домашніх завдань, додаткових курсів у багатьох немає не лише сил, а й внутрішньої впевненості в тому, чого вони насправді хочуть.

І ось тоді я пропоную альтернативу, яку вважаю необхідною обговорити чесно. Я говорю про «gap year» («геп-єр») – рік перерви після школи.

У більшості західних країн gap year – це абсолютно нормальна практика. Молодь тимчасово відкладає вступ до університету, щоб відпочити, попрацювати, подорожувати, зайнятися волонтерством або просто набратися досвіду.

Це не про втрату часу. Це про паузу, яка дозволяє зробити усвідомлений вибір, а не вступати куди-небудь, «бо треба».

Я не закликаю всіх поголовно брати рік паузи, але щиро вважаю, що ми маємо право говорити про це відверто. Та головне – діти мають знати, що такий варіант існує. Не як втеча, а як ресурс. Не як слабкість, а як мудрість.

Згідно з Конституцією України (ст. 50) кожна людина має право на безпечне для життя і здоров’я середовище. Закон України «Про освіту» гарантує право учня на індивідуальну освітню траєкторію (ч. 1 ст. 5). А отже, можливість тимчасово відкласти вступ, обравши час і формат, який відповідає внутрішній готовності дитини – це не лише емоційно виправдано, а й законодавчо допустимо.

Я усвідомлюю, що за такі слова мене можуть критикувати. Хтось скаже: це підриває дисципліну, діти втратять темп, не буде мотивації. Але я не боюся цих зауважень, бо думаю не про формальні показники вступу, а про людей, про дітей, яким ми маємо дати не лише знання, а й право вибору.

Адже що гірше: рік перерви чи диплом, отриманий у стані вигоряння без розуміння «навіщо»?

Я за те, щоб наші випускники не боялися чути себе. Я за освіту, яка не ламає, а формує. І якщо для когось із них рік перерви – це шлях до самопізнання, до зрілості й сили, значить, цей шлях вартий нашої підтримки.

Я думаю про молоде покоління, про їхнє здоров’я, розвиток і майбутнє. Вони мають право знати, що gap year – це легальний, поширений і розумний варіант, якщо відчуваєш, що потрібна пауза.

Молоді люди мають знати, що світ не чорно-білий і що є багато шляхів. Важливо вибрати свій. І вчасно зупинитися – це теж шлях до успіху!