Навіщо потрібна реформа старшої школи?

Навіщо потрібна реформа старшої школи?
Дата: 19.02.2021

Одним із питань, яке зараз стоїть на порядку денному для освітян й усіх, хто долучений до освітньої політики, а також хвилює батьків та учнів, є питання реформування старшої школи. Йдеться про те, що учні 10-12 класів здобуватимуть повну загальну середню освіту не в загальноосвітніх школах та гімназіях, а в ліцеях, й ця освіта буде профільною. Але, зосереджуючи увагу здебільшого на факті зміни місця навчання, не всі розуміють, для чого ця реформа потрібна. Дійсно, вона не з легких, адже кардинально змінює звичні підходи до здобуття повної загальної середньої освіти й організації освітнього процесу в старшій школі. Поки що існує чимало проблем, певних невизначеностей та запитань, як це все відбуватиметься. Адже реформування потребує оновлення нормативної бази, фінансування, узгодженості дій органів державної та місцевої влади, чіткого розподілу повноважень, створення нових освітніх програм для учнів 10-12 класів, матеріально-технічного забезпечення, підготовки педагогічних працівників. Але поступовість реформи може забезпечити її якість, і дуже важливо, щоб від реформи не залишилася тільки назва, а вона справді зробила освіту старшокласників якіснішою. Для того, щоб зрозуміти, як діяти далі і як нові зміни можуть покращити освіту, насамперед необхідно розуміти мету самої реформи. Тому підготували для учасників освітнього процесу та управлінців текст про те, навіщо ж потрібна реформа старшої школи. 

Науковці Національної академії педагогічних наук України, В. Кремень, В. Ляшенко, О Локшина у дослідженні “Загальна середня освіта України в контексті освіти країн Європи: тривалість і структура” наводять статистику, що у країнах Європи понад 95% молоді продовжують навчання за академічними чи професійними освітніми програмами в старшій школі. З них 50% навчається за академічними програмами (поглиблене вивчення окремих предметів), інші навчаються за програмами набуття професії. 

В Україні більшість учнів (64,8%) після 9 класу продовжують навчання у старшій школі (10-11 класи), у закладах професійної (професійно-технічної) освіти навчаються 14,7%, у професійних коледжах і технікумах — 19,6% (дані 2020 року). Щорічно зменшується кількість випускників 9 класу, які йдуть здобувати професію: за останні чотири роки частка таких учнів впала від 38,7% до 34,3%.

 

 ОБОВ’ЯЗКОВА ПОВНА ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Як усі ми знаємо, повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою. Це прописано у статті 53 Конституції України, а також в частині 2, статті 12 Закону України “Про освіту”. Тому всі учні 9 класів до закінчення навчального року визначаються, будуть вони продовжувати академічне навчання в 10 класі чи йтимуть до професійно-технічного училища, коледжу або іншого закладу, де зможуть здобути повну середню освіту. Звісно, не всі, але переважно, випускники 9 класів орієнтуються із якою сферою хочуть пов’язати своє майбутнє, що їм подобається, якими знаннями та навичками їм ще необхідно оволодіти, які предмети прагнуть складати на ЗНО або ж яку професію здобувати.

 

НЕОБХІДНІСТЬ ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ

Вже неодноразово я наголошував на тому, що, на жаль, багаторічна система шкільної освіти наповнює голови учнів великою кількістю фактів, понять, другорядною інформацією, яка не дозволяє учнім отримати цілісну картину світу. В результаті учні вивчають все й одразу, витрачають на це багато часу, а ефективності від такого навчання мало. Така ж ситуація і з освітою старшокласників. Навчальний план для учнів 10-11 класів перенасичений предметами — вони вивчають понад двадцять предметів замість того, щоб зосередитися на тому, що їм подобається, чим планують займатися у житті, до чого мають хист. 

У результаті частина учнів розривається між усіма предметами і витрачає додатковий час, щоб самостійно або з репетитором більш глибоко вивчати предмети, необхідні їм для майбутнього профілю. Частина учнів вивчає лише ті предмети, які готує на ЗНО, та/або до яких є інтерес, а всі інші “вчить” на мінімальну оцінку, аби було. Тому й самі вчителі скаржаться на мотивацію учнів старшої школи і втрачають власну мотивацію навчати учнів, які інтенсивно вивчають 4-5 предметів, а всі інші фактично ігнорують. У закладах професійної (професійно-технічної) освіти учні також вивчають шкільну програму, і лише після її проходження навчальний план зосереджується на предметах, необхідних для професії. Зрозуміло, що така система абсолютно не покращує рівень знань, навпаки. 

 

ПРОФІЛЬНА ОСВІТА — ПРАВО ВИБОРУ ДЛЯ УЧНІВ

Нині, коли учні переходять у старшу школу, вони навчаються або за “універсальним” профілем (вивчення на рівні стандарту всіх предметів), або за певним “профілем”, який все одно переповнений непрофільними предметами. Вибір профілю досить часто  залежить від педагогічного навантаження вчителів. 

Реформа ж передбачає, що в 10-12 класі учні зможуть навчатися або в академічному ліцеї, самостійно обравши предмети певного профілю, або у професійному ліцеї, де учень водночас зможе здобути повну загальну середню освіту та певну професію. Коли в учнів, які хочуть вступати й працювати, приміром, за мовним профілем, не буде розосередженості на предмети природничого напрямку, за три роки академічного профільного навчання вони зможуть значно поглибити мовні знання, необхідні навички, підготуватися до вступу в ЗВО і робити це під час занять у ліцеї, а не на додаткових заняттях із репетитором поза межами школи. Профільність допоможе покращити якість освіти, результати навчання учнів і підготувати їх до майбутнього навчання в університеті та роботи. Тобто від профільності освіти залежить й успішність кар’єри випускника. Так само учні, які навчатимуться у професійному ліцеї, вчитимуть не всі предмети шкільної програми, а ті, що розвивають навички до професії, яку вони здобувають. 

 

ЗМЕНШЕННЯ НАВАНТАЖЕННЯ

Дослідники В. Кремень, В. Ляшенко, О Локшина зазначають, що на засвоєння освітніх програм відповідного рівня повної загальної середньої освіти українським школярам надається менше часу, ніж їхнім одноліткам із європейських країн, але за вимогами, обсягом знань і набутих компетентностей українські програми еквівалентні європейським, а інколи навіть перевищують їх. Через це виникає перевантаження учнів, що позначається на їхньому здоров’ї. 

Під час профільного навчання у ліцеях буде зменшено кількість навчальних предметів та кількість академічних годин із непрофільних предметів. Такий підхід зменшить навантаження на учнів. А чим менше навантаження й більша зосередженість на конкретних речах, тим глибший рівень знань і навичок. Це дозволить старшокласникам зменшити навантаження на здоров’я, зберігати кращий психоемоційний стан.

 

РЕФОРМА ДОПОМОЖЕ ЗМЕНШИТИ ОСВІТНЮ НЕРІВНІСТЬ 

Здобуття профільної освіти в ліцеях учнями з невеликих міст та сіл  допоможе знизити розрив у знаннях та компетентностях між дітьми. 

Оскільки нині, за результатами дослідження PISA-2018, результати сформованості читацької, математичної й природничо-наукової грамотності в учнів/студентів, які навчаються у великих містах у ліцеях, гімназіях і спеціалізованих школах, значно вищі, ніж в інших їхніх однолітків. Максимальна різниця становить більше 2-х років навчання. Наприклад середній бал учнів/студентів у читанні у великих містах становить 499,4,  а в учнів із невеликих міст та селищ — 420,6, з математики відповідно 494,1, бал, та 408,1 балів.

Учні зможуть обирати академічний або професійний ліцей і навчатимуться на рівні з іншими дітьми з великих міст. Звичайно, що для цього потрібно забезпечити підвезення учнів, аби діти з сіл, селищ і містечок могли доїжджати до ліцею, який вони обрали, за необхідності створити пансіони для проживання і харчування учнів, які доїжджатимуть з інших місцевостей.

Реформа старшої школи, що передбачає створення профільної освіти та трансформацію закладів освіти, сприятиме забезпеченню рівного доступу всіх дітей до якісної освіти, допоможе створити й впорядкувати шкільну мережу, забезпечити раціональне використання ресурсів й оновити матеріально-технічне забезпечення закладів освіти.

 

РЕФОРМА СПРИЯЄ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ У СВІТОВИЙ ПРОСТІР

В Україні навчання поки що триває 11 років з поетапним переходом на 12-річку. Навчання у старшій школі нині триває 2 роки. А з 2027 року — 3 роки. Дослідники В. Кремень, В. Ляшенко, О Локшина роблять висновок, що у пострадянських країнах, крім України залишилося лише 3 держави, повна загальна середня освіта в яких триває 11 років — Азербайджан, Білорусь і Росія. 

У більшості країн Європи профільну освіту здобувають за 3 (в 17 країнах) або за  4 роки (19 країн), в одній країні (Литва) — за 2 роки (але базова середня освіта у Литві становить 6 років), у 3 країнах — п’ятирічна профільна освіта. В Україні найменша в Європі тривалість здобуття повної загальної середньої освіти. На думку науковців, через збереження 11-річної школи випускники українських шкіл не зможуть конкурувати з ровесниками із європейських країн, а українська освіта — органічно увійти в європейський і світовий освітні простори. Адже 12-річна освіта відповідає основним засадам світової освітньої політики, зокрема, положенням Інчхонської Декларації «Освіта 2030»

Євроінтеграція передбачає й інтеграцію української системи освіти в Європейський освітній простір. Для цього українське законодавство має бути приведене до норм європейської освітньої політики, в тому числі й у питаннях тривалості здобуття освіти. Адже найнижча тривалість здобуття повної загальної середньої освіти в європейських країнах — 12 років. 

Якщо учень обирає для здобуття вищої освіти іншу країну, він має завершити в цій країні 12 клас, і лише тоді може вступити до університету, і це створює для учнів певні проблеми. Багато молоді, отримавши вищу освіту в інших країнах світу, повертається і працює в Україні, впроваджує реформи, змінюючи її.

Слідкуйте за новинами також у:
Поділитися:

Коментарі

Додати коментар