НМТ з історії України 2025: тести, які залишають більше запитань, ніж відповідей
Автор: Богдан Паньків, вчитель історії ліцею 16 імені Юрія Дрогобича
"Найбільша несправедливість — це здаватися справедливими, не будучи такими" — Платон
Цю думку варто було б повісити на дверях кожного міністерського кабінету, кожного освітнього центру, де приймаються рішення щодо майбутнього українських школярів. Бо те, що ми спостерігаємо нині довкола НМТ — це не просто чергова сесія тестування, це ілюстрація глибшої кризи довіри в українській освіті. Всі ми, вчителі, батьки, учні, роками вірили в те, що незалежне оцінювання — це запорука рівних можливостей. Що дитина з села, з великого міста, із ліцею чи звичайної школи має шанс. Що, незалежно від статків, підручників і олімпіад, усі заходять у ту саму аудиторію — і виходять із результатом, який відображає їхні знання, а не обставини. Але ця віра останніми роками починає тріщати по швах. І цьогорічний тест — яскраве тому підтвердження. Здавалося б, у воєнний час ми вже звикли до адаптацій. Онлайн-освіта, розірвані навчальні плани, психологічна втома дітей. Але НМТ, попри все, мав залишатися островом стабільності. Символом порядку. І ось — червень 2025 року. Перші відгуки, перші скриншоти, перші «зливи» Telegram-каналів — і вчителі, що щодня працюють з дітьми, починають ставити надто багато неприємних запитань.
Одне з них — про тести з сайту Zno osvita ua Очільниця УЦОЯО Тетяна Вакуленко неодноразово говорила публічно: «Так, завдання з минулих років можуть бути». І, справді, всі ми роками радили учням: «Проходьте старі тести! Це хороша практика». Але хто міг подумати, що від кількості переглянутих варіантів залежатиме кількість балів? Якщо у вас на сесії три повторюваних завдання — це одне. Якщо 13 — це зовсім інше. Так сталося з Марією та Ольгою — двома абітурієнтками, які однаково готувалися, але потрапили на різні сесії. І якщо одна мала 3 питання з ресурсу ( близько 5 балів з 54 офіційних), а інша — 13 ( близько 20 б.) то де тут, скажіть, рівність умов? Це вже не про знання — це про везіння. І ми, дорослі, які щодня вчимо дітей чесності, справедливості й логіки, маємо мовчки це проковтнути?
А далі — ще більше. Ідеї, які викликають подив на рівні принципів. Наприклад, використання матеріалів, що прямо не передбачені чинною програмою ЗНО, яка не змінювалася вже роками. Уявіть: учень вчить десятки сторінок про визвольну боротьбу УПА, репресії, Голодомор, знає на пам’ять усі дати УНР і ЗУНР — а в тесті йому випадає карикатура на Верденську битву. Франція. 1916 рік. Зв’язок із Україною — хіба що через непряму згадку про Брусиловський прорив. Так, історично освічена людина це може знати. Але коли ми маємо програму, у якій цього не передбачено, то чому це потрапляє до іспиту? І чому замість цього не використати ті ж карикатури чи плакати, що мають безпосереднє відношення до українських територій: Галицька битва, Брусиловський прорив, Горлицький прорив? Україна має багатющий візуальний архів — чому ми ним нехтуємо?
Але і це ще не межа. Найбільш суперечливим є використання сумнівних або вигаданих образів у завданнях. Наприклад, «Привид Києва». Так, це символ, легенда, щось між вірою й мемом. Але чи має він бути в тесті з історії? У той самий момент, коли міністр освіти Лісовий заявляв, що теми війни 2022 року не повинні з’являтися в тестах. Питання: ми або говоримо про реальну історію, або про емоції й пропаганду. І що ми перевіряємо цим завданням — знання, критичне мислення чи лояльність до державного міфу? Я не проти цих запитань — навпаки, я за те, щоби українська новітня історія входила в тести. Але робити це слід професійно, з джерелами, з чіткою логікою, а не емоційним домислом. ( і це ще я мовчу про питання з псом Патроном!)
Ще одна тема — відсутність доступу до пройденого тесту. УЦОЯО публічно закликає: «Не вірте зливам. Вони не справжні». Але якщо ви настільки впевнені у своїй прозорості — чому не надати кожному учню після проходження тесту можливість побачити свій варіант, помилки, правильні відповіді?
Це нормальна педагогічна практика. Це не «халява» — це рефлексія, яку нам усім втовкмачували ще на педагогічних курсах. Закритість породжує чутки. І як результат — десятки Telegram-каналів, де підлітки, в паніці, намагаються знайти фото, відповіді, фрагменти з різних сесій. УЦОЯО має не боротися з цим, а очолити цей процес, зробивши його офіційним і безпечним. Чому, врешті-решт, після всіх сесій не можна відкрити архів питань — бодай в особистому кабінеті учня? Хіба це не основа зворотного зв’язку — побачити, де помилився? Розібратись? Навчитися? Всі ми знаємо: рефлексія — основа будь-якої освіти. І якщо її немає, значить — ми не вчимо. Ми лише оцінюємо.
І взагалі — чи не дивно, що за такі серйозні кошти, які виділяються на проведення НМТ, не можна створити 20 абсолютно нових тестів, із 600 унікальними завданнями? Ми що — настільки бідні на істориків, аналітиків, ідейних методистів?
А тепер — найделікатніше. Мова йде про повторюваність завдань зі збірників Олександра Гісема. Це ім’я знайоме кожному вчителю історії: його посібники, тести, таблиці, атласи — усе це десятиліттями кочує кабінетами шкіл. Але цього року ми зафіксували понад пʼятдесят(!) майже дослівних збігів між його комерційними збірниками і реальними тестами НМТ. Це — не просто подібність за тематикою. Це – одне й те саме запитання, один і той самий варіант формулювання, часом із тими ж хибними відповідями. І найцікавіше: ці завдання не з його класичних підручників, а зі збірників “для підготовки”, що продавались до тесту як звичайна методична література. Як учитель, я не можу ігнорувати такий факт. Бо це — про довіру. І про справедливість. Адже якщо учень, який купив певний посібник, отримує несподівану фору в тесті — не завдяки глибоким знанням, а завдяки повторенню — це не просто перевага. Це фальсифікація самої ідеї незалежного оцінювання.
Можна припустити, що це випадковість. Можна уявити, що автори тестів і автори збірників черпають натхнення з одного джерела — підручника, програми, історії. Але коли цих збігів стає десятки, і вони — не загальні, а дослівні — тоді ми вже не про випадковість говоримо. Тоді ми говоримо про можливий конфлікт інтересів. І якщо автор, чий комерційний посібник настільки збігається з офіційними тестами, мав хоч якесь відношення до їхнього створення чи апробації — це вже серйозний етичний і професійний скандал.
Нас вчать доброчесності. Ми вчимо її своїх учнів. Але якщо система дозволяє таку “прозорливість”, якщо завдання з’являються в книжках до того, як проходять у сесії НМТ — хтось має за це відповісти. Бо інакше ми не зможемо пояснити своїм учням, чому важливо вчитись, якщо виграє не той, хто думає, а той, хто вгадав, у кого купити правильний збірник.
Усе це — не просто набір помилок. Це симптом глибшої хвороби, яка називається — відсутність відповідальності перед дітьми. Бо можна тисячу разів говорити про реформи, інновації, нову українську школу — але поки немає хоча-б трішки рівності— це не про освіту. Це про удачу. І це несправедливо.
Я пишу ці слова не зі злості. А з глибокої любові — до професії, до своїх учнів, до України. Бо країна, що бореться за свободу, повинна починати з чесності у власному домі. А тестування — це не просто цифри. Це дзеркало системи. І, схоже, в ньому сьогодні не кожному хочеться дивитися на своє відображення.
Коментарі
Дякую, пане Богдане, за висловлену думку. Повністю з вами погоджуюсь. Я мама випускниці. Після того, як донька здала НМТ, почуваюсь розчавленою. Донька втратила будь-який інтерес до майбутнього навчання. Їй подобалось навчатись, відмінниця. Як постало питання підготовки до НМТ, я подала запит до міносвіти. Основне моє питання було. Чому школа не готує до тесту? Я принципово не хотіла платити репетиторам. Бо донька навчалася в державному закладі. Де можна знайти безкоштовні курси підготовки чи хоча б перелік тем, які слід підготувати. Міністерство дало посилання на минулорічні тести. І все. Нині я обурена. Діти мають мати однаковий доступ до освіти. А в сьогоднішній системі вчитися добре й не потрібно. Просто батьки мають купити дороговартісні курси. І якимось дивом компанії, які ці курси пропонують, мають доступ до інформації, які питання тестів будуть. А вчителі нічим дітям допомогти не можуть. Питання справедливості, яке Ви підняли, стоїть дуже гостро.
Згідна. Чому коли складали ЗНО дітям на руки віддавали зошити, а в особистий кабінет приходив бланк та правильна відповіді. Тоді можна проаналізувати, зробити висновки. Питання цьогоріч можливо і не є складними, однак дуже закручені. Поки дитина прочитає завдання втрачає зміст, що питали. І в порівнянні з 2022 питання значно складніші, а рівень підготовки дітей значно відрізняється, оскільки значна частина дітей навчається онлайн.
Повністю погоджуюся. І діти в нерівних умовах. Я гадаю, що є можливість зробити нмт в один день і з одними й тими ж питаннями для всіх! Питання в різні дні - нерівні за складністю. Це не зріз знань, а рулетка. Українська мова йшла ннарощуючі складність кожної сесії. В перший день питання найлегші. Таке враження, що перші сесії "для своїх". Дитина прикріплена до номера компа навіть, що при гарному айтішнику-спеціалісту можливо змінити або зайти в момент проходження тестів і допомогти. Діти, що пішли в бомбосховище мали иожливість нагуглити відповіді, чим і скористалися (і спокійно про це говорять). Питання виходять за межі програми. Мало б бути так. Дані питання 1000 наприклад, або хоч 2000, але тільки з них щоб обрали ті 30 або 40 питань на тести! Тобто дитина вчила, працювала і отримала результат, а не рулетку з заплутаними питаннями, які не ввдносяться до програми. Теж цікаво, що в деякі сесії, з історії наприклад, були питання по 3-4 розділам. Якмй сенс так компонувати питання? Дитина вчила весь курс і шанс дати відповіді на питання з різних розділів -більший, ніж коли більшість питань тільки з 3-4 розділів. Сумно, що влада так не любить молодь. Покоління, яке має відбудовувати копїну. Влада сама штовхає дітей їхати з країни.
Дякую, за любов до дітей і віру у справедливість. Підписуюсь під кожним вашим словом нашим болем, так набридла гра зі зміною табличок, що називаються реформи та найьільше вони болять в освіті.Бо якщо в освіті гниль системи, то звідки нам чекати гарного життя, розвитку держави сильної фінансово і культурно. Тому крім обурень нам вчителям слід закотити рукава і разом з колегами з університетів та інститутів ініціювати власну систему оцінювання здобутих знань, умінь та навичок за 12 років. За прозорість системи треба боротися.
І тут Гісем!!! Я свідомо обирала роками інші підручники,зокрема,В.Власова,радила проходити тренувальні запитання по його збірниках,але на НМТ таки знову нас нас наздогнав пан Олександр.Випадковість?
Повністю підтримую своїх колег. Дуже боляче за свою рідну історію. Складається враження, що укладачі тестів навмисно придумують такі питання, щоб заплутати дитину, викликати роздратування. Зрозуміло , що така ситуація не сприяє любові до історії України. Конкретні історичні компетентності не перевіряються. Пропоную залучати до складання тестів вчителів - практиків, щоб були представники і з міст, і з сіл.
Нарешті побачила коментарі вчителів. Реформи навчання, навчальні програми ПОВИННІ готувати і проводити якраз вчителі зі шкіл, які працюють за ними, бачать їхні недоліки і розуміють, що і як потрібно корегувати!!! Не з Марса, не з Канади чи Ландона, а звичайні вчителі, в т.ч. сільських шкіл.
Шановні колеги, якщо залучатимуть вчителів для створення тестів, реформ тощо, за що ж отримуватимуть гроші наші численні департаменти, міністерства, та різних рівнів управління (хоча це слово вже змінило "обкладинку")???!!! Некомпетентні "керівники" в освіті, які в 1001-ий раз намагаються щось реформувати, бо створюють імітацію своєї глобалтної інноваційної роботи - ось біда! І це мова не тільки про НМТ чи історію - просто масштабне знищення уераїнської освіти, молоді та вчительства. Тримаймося та борімося з цією освітньою бюрократією, тупістю та профанацією!
Щиро дякую всім, хто поширив і відгукнувся на мій допис — приємно бачити, що це питання не лишається осторонь, і що ми, освітяни, справді готові говорити відверто. Очевидно, що зміни в підходах до проведення НМТ давно назріли — і не лише в історії, а й у загальному ставленні до оцінювання як процесу, що має бути чесним, продуманим і рівним для всіх. Цей допис — лише перша частина. Наразі я готую другу, у якій поділюсь конкретними прикладами тестових завдань, що викликають подив, тривогу або щонайменше запитання. Дякую за підтримку!
Просто знищення молоді, які хочуть навчатися в українських вузах, але мусять виїхати з країни і приносити користь іншій державі. Моя дитина після 4,5 год. здачі НМТ, ридала на коридорі від того, що здала. Що ви....робити? А може ви....роботи, а не люди?
А я обурена ще й тим, як "увіковічнили" в історії славнозвісного Медведчука (в тесті про Василя Стуса, який відмовився від адвоката). Так, цей факт з життя Стуса відомий, але ж чому дитина повинна знати ще й цього "кума"? Про таких треба забути! А дитині у відповідальний екзамен підсовувують цю постать. Дуже "важливо"
На жаль, я не розділяю ейфорії попередніх дописувачів і Ваш допис,пане Богдана,нічого,крім роздратування,у мене не викликає.Якийсь він не добрий,занадто ,, викривальний ". Можливо,ваші учні не виправдали Ваших сподівань та надій своїх батьків.Я далека від школи,тим більше від історії,але не треба бути вчителем історії,щоб знати пса Патрона або Київського Привида.Треба просто жити в реаліях України,тримати руку на пульсі воєнних подій і, вибачте за пафос, бути патріотами.І якби школа ВИХОВУВАЛА патріотів,а не манкуртів,то не було б мови про колаборантів, ,,ждунів'', навідників. Читаю коментарі і диву даюсь.НМТ в один день!!! Це тільки в одній міській школі більше 200 чоловік.Де взяти стільки комп'ютерів?!Якого розміру має бути укриття?!Ви не боїтеся,що ,, старший брат'' нічого не пришле на голови тих, хто не злякався,не втік,а складає НМТ і має намір і надалі жити в Україні. Або ще.Проходили одні тести ,а на НМТ були зовсім інші.Вони виходили за межі програми?Чи ви хочете,щоб на НМТ були завдання зі збірників?Так можна і пса Патрона навчити історії.Адже завдання школи,на мій погляд,-це не навчити історії,біології, а навчити вчитися,думати,здобувати знання самостійно. Кого ж випускає сучасна школа?Не набрати навіть 5 балів з математики!Не знати пса Патрона!У тебе ж не породу його запитували, це ж твоє сьогодення!
Додати коментар