Нові підходи до оцінювання в НУШ: що помічають педагоги

Оновлені державні стандарти та філософія Нової української школи передбачають зміну підходів до оцінювання результатів навчання. Розповідаємо про те, як це працює на практиці.

Сучасна система шкільного навчання орієнтована на розвиток особистості учня. Школярі більше не «зазубрюють» матеріал, не знаючи, як саме застосувати його на практиці. Ця ідея лежить в основі багатьох освітніх змін, зокрема, в концепції Нової української школи.

Педагоги-практики єдині в думці: школа має бути простором безпечним і пізнавальним, а школярі не мають боятися оцінок, як вогню: їхнє завдання розвивати й мотивувати учнів. Саме тому в середній школі відбувається переосмислення підходів до оцінювання різних видів навчальної діяльності. Заклад освіти може здійснювати оцінювання за власними підходами, а також за правилами, затвердженими рішенням педагогічної ради.

Відповідного до вимог нового Державного стандарту базової середньої освіти педагоги аналізують особистісний розвиток учнів, навчальний поступ в опанування дисциплін, оцінюють здобуті компетентності для формування індивідуальної освітньої траєкторії, фіксують фактичні результати навчання.

Так, педагоги можуть здійснювати поточне формувальне, а також підсумкове (тематичне, семестрове та річне) оцінювання навчальних досягнень учнів. Оцінювання передбачає активну роль педагога, який добирає інструменти, формує різні види робіт, описує критерії до них, визначає рівні успішності й діагностує результати навчання.

Під час формувального оцінювання інструментарій перевірки рівня сформованості компетентностей учителі та учні розробляють разом, адже це спонукає учнів до усвідомлення відповідальності за власні навчальні результати та формує бачення власного освітньої траєкторії. Самооцінювання та взаємооцінювання (а це про академічну доброчесність, об’єктивність та конструктивну взаємодію) – невіднятні складники формувального оцінювання. 

«Дитина не має сприймати навчання чи його елементи як певне покарання, середовище, в якому мусиш проводити час, поки відсутні батьки чи близькі люди. Тому впровадження нових підходів до оцінювання передбачає зміну мислення педагогів», – міркує директорка комунальної установи «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Рівненської міської ради Мирослава Жовтан.

Учнів варто заохочувати, мотивувати до навчання завдяки усвідомленню, навіщо ці або інші компетентності знадобляться їм у майбутньому, працювати не просто заради бала чи відзнаки. Саме тому нові підходи щодо оцінювання спрямовані на те, щоб формувати в учнівства соціальні, мотиваційні та функціональні компетентності. А отже, іноді оцінка не може бути виражена єдиним балом.

«У сучасній школі ми виховуємо в дитини естетичний смак, прищеплюємо відчуття прекрасного, потяг до краси. Утім, буває, що ми нав’язуємо щось усталене, не дослухаючись до того, що хоче конкретний учень чи учениця. Натомість маємо більше спостерігати й формувати розуміння, як ставиться дитина до того, що її оточує. Спостерігаючи за процесом пізнання світу дитиною, формуватимемо власне уявлення про її зацікавлення, а отже, й індивідуальну освітню траєкторію», –  говорить директор департаменту освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації Петро Коржевський.

У Рівненському ліцеї №1, який пілотує НУШ у базовій школі, у 5 класі обрали поступове впровадження бального оцінювання: ідею підтримували батьки та учні. Такий підхід видався зрозумілішим завдяки чітким критеріям. 

«Коли у закладі з’явився пілотний 5 клас НУШ, у вересні-жовтні ми продовжували практику молодшої школи, згодом почали впроваджувати бальне оцінювання. Хоча підтримую позицію колег: ліпше визначати рівні навчальних досягнень – початковий, середній, достатній та високий. Бо п’ятикласникам складно пояснити різницю між балами одного рівня. Чому хтось отримує 4, а хтось – 5 балів. Критерії мають бути дуже чітко прописаними, без різночитання. Очевидно, що різні типи завдань також повинні мати різні критерії оцінювання. А це додаткові витрати часу для вчителя. Не всі це хочуть робити», – розповідає учителька соціальних та здоров’язбережувальних дисциплін Рівненського ліцею №1 Ганна Опанасюк.

Формувальне оцінювання передбачає наявність зворотного зв’язку, до якого вже призвичаєні учні, які навчалися в НУШ із початкової ланки. Так, п’ятикласники часто чекають реакції вчителя у вигляді усного коментаря чи запису після виконаної вправи у зошиті: це для них дуже важливо, кажуть учителі.

Труднощі, як зазначають педагоги-практики, виникають у випадку виконання завдань, які передбачають самооцінювання. Дітям буває складно визначити позитивні аспекти виконаного завдання, бо вони не завжди розуміють, на що варто звернути увагу насамперед. 

«Учням непросто впоратися зі вправами «Я не хвалюся, але скажу», «З чим я себе асоціюю, тому що…». Школярам складно, іноді навіть лячно, себе похвалити. Пов’язую це з непростими умовами, у яких ми живемо, пандемією та війною. Можливо, причина у тому, що навколо мало позитиву», – ділиться спостереженнями Ганна Опанасюк.

Ефективне оцінювання передбачає наявність чіткого набору критеріїв з описом кожного пункту, який можуть здобути учні. Останні мають добре їх знати, адже це один зі складників прозорості освітнього процесу. 

Вікторія Назарук

Цей матеріал було створено в рамках Проєкту «Навчаємось Разом» за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора і необов’язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.