Новий механізм оплати праці освітян: відповіді на найпоширеніші запитання

З 1 вересня 2026 року оплата праці освітян зросла ще на 20%, враховуючи попереднє підвищення на 30% на початку року — на 50% у порівнянні з 2025 роком. Щоб освітяни мали чітке розуміння як працює новий механізм оплати праці, відповідаємо на найпоширеніші запитання: як розраховується зарплата, які виплати зберігаються та як розподіляється відповідальність за фінансування й нарахування зарплат між державою та засновниками закладів освіти.

Кого стосуються зміни та коли їх запроваджують

Коли нові умови оплати праці запрацюють у закладах, що фінансуються з місцевих бюджетів?

Нові умови оплати праці охоплюють педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів загальної середньої, дошкільної, позашкільної, професійної, фахової передвищої, вищої освіти та інших закладів та установ, де є педагогічні працівники. Водночас порядок переходу залежить від типу закладу освіти та джерела його фінансування.

Для закладів, які утримуються з місцевих бюджетів, уряд рекомендує громадам та обласним адміністраціям перейти на нові умови оплати праці з 1 вересня 2026 року. Йдеться, зокрема, про комунальні заклади дошкільної, позашкільної, професійної та фахової передвищої освіти. Тобто для цих закладів перехід на нову систему залежить від рішення громади, засновника та можливостей місцевого бюджету.

Поки рішення ОМС про перехід не ухвалене, працівники продовжують отримувати зарплату за Єдиною тарифною сіткою з урахуванням підвищення посадових окладів, яке діє з 1 січня 2026 року.

Водночас МОН продовжує роботу з урядом та громадами, щоб забезпечити підвищення заробітних плат працівників дошкільної, професійної та фахової передвищої освіти, що фінансуються з місцевих бюджетів, з 1 січня 2027 року.

Як переходити на нову систему закладам зі змішаним фінансуванням: чи має весь заклад перейти одночасно та чи залежатимуть умови оплати праці від джерела фінансування?

У закладах зі змішаним фінансуванням зарплати педагогічних працівників можуть виплачуватися з різних джерел. Наприклад, зарплати вчителів школи фінансуються з освітньої субвенції, а вихователів дошкільного підрозділу цієї самої школи — з місцевого бюджету.

У такому випадку важливо, що йдеться про один заклад освіти. Різні джерела фінансування не означають, що для педагогічних працівників одного закладу мають діяти різні системи оплати праці.

Якщо дошкільний або позашкільний підрозділ є структурною частиною школи, нові умови оплати праці застосовуються до педагогічних працівників усього закладу, зокрема такого підрозділу. Держава надала свою частину фінансування — освітню субвенцію, обов’язок ОМС забезпечити відповідне фінансування з місцевого бюджету на іншу частину закладу.

Хто має ухвалити рішення про перехід закладу на нові умови оплати праці: місцева рада, орган управління освітою, засновник чи керівник закладу?

Це залежить від того, чи є перехід обов’язковим для конкретного закладу, чи рекомендованим урядом.

Обов’язково переходять на нові умови оплати праці заклади, що фінансуються з державного бюджету або отримують кошти з державної бюджету (освітню субвенцію), зокрема це заклади загальної середньої освіти та інші державні заклади та установи, зарплата педагогічних працівників яких оплачуються за рахунок державного фінансування. У такому разі керівник закладу не ухвалює окремого рішення про сам факт переходу: він має внести необхідні зміни до штатного розпису закладу в межах відповідного фінансування, затвердити тарифікаційні списки за новими посадовими окладами і подати їх на погодження до органу управління освітою. 

За рішенням органу місцевого самоврядування або іншого засновника переходять заклади, які фінансуються з місцевих бюджетів і для яких уряд визначив перехід як рекомендований. Це, зокрема, комунальні заклади дошкільної освіти, заклади позашкільної освіти, а також комунальні заклади професійної та фахової передвищої освіти.

У таких випадках рішення має ухвалити засновник закладу — відповідна сільська, селищна, міська, районна чи обласна рада або уповноважений нею орган управління освітою. Саме засновник має передбачити в місцевому бюджеті додаткові видатки, затвердити або змінити кошторис і забезпечити можливість виплати зарплат за новими умовами.

Керівник закладу може підготувати розрахунки, звернутися до засновника та після ухвалення відповідного рішення оформити зміни в закладі. Але він не може самостійно запровадити нові посадові оклади, якщо для цього потрібні додаткові кошти, яких немає в затвердженому кошторисі.

Як оплачувати працю в закладах, які поки залишаються на Єдиній тарифній сітці: чи зберігається попереднє підвищення окладів і чи додається до нього ще 20%?

Йдеться про два етапи підвищення зарплат у 2026 році: на 30% з 1 січня та ще на 20% з 1 вересня. Другий етап реалізується через нову систему оплати праці для тих закладів, які на неї переходять.

• Якщо заклад поки не перейшов на нову систему оплати праці, зарплату продовжують розраховувати за тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки. При цьому зберігається підвищення посадових окладів педагогічних працівників, запроваджене з 1 січня 2026 року.  

• Якщо заклад переходить на нову систему, зарплату з 1 вересня розраховують уже за новою схемою посадових окладів, яка передбачає підвищення на 20% і більше. 

Як формується зарплата за новою системою та які виплати зберігаються

Як розраховується зарплата за новою системою і від чого залежить її кінцевий розмір?

За новою системою основою зарплати й надалі залишається посадовий оклад. Його визначають за посадою та коефіцієнтом, установленим постановою уряду. Далі до посадового окладу додаються передбачені законодавством підвищення, надбавки та доплати.

Тому зарплата двох педагогів на однаковій посаді може відрізнятися. На кінцеву суму впливають, зокрема, кваліфікація, педагогічний стаж, навантаження, додаткова педагогічна робота та інші виплати, на які має право конкретний працівник.

Підвищення з 1 вересня — це не окрема надбавка у 20%. Збільшується сам посадовий оклад, а отже, зростає база, від якої обчислюються інші надбавки і доплати.

Зарплата для вчителів шкіл після переходу на нову систему становитиме від 16,6 до 37 тис. грн нарахованими, або від 12,8 до 28,5 тис. грн після сплати податків. Конкретний розрахунок залежить від посади та складових зарплати конкретного фахівця.

Чи може зарплата після переходу стати меншою і що робити, якщо розрахунок за новим механізмом дає меншу суму?

Зарплата педагогічних працівників закладів освіти, які перейдуть на нові умови з 1 вересня, гарантовано стане більшою. З метою запобігання зменшенню зарплати в школах під час застосування нових умов, урядом встановлено нижню межу надбавки за престижність в школах 20%, щоб її розмір не був зменшений, а навпаки збільшився, якщо до цього вчителям платили менше 20%. 

На випадок, коли ОМС не ухвалять рішення про перехід на нові умови з 1 січня 2027 року і з цієї дати втратить чинність постанова №1749 про підвищення посадових окладів за ЄТС на 40%, то постанова №1078 прямо передбачає гарантію: якщо через застосування нових умов розмір зарплати педагогічного або науково-педагогічного працівника без урахування премій виявиться нижчим, ніж був до переходу, працівникові виплачують різницю між попереднім і новим розміром зарплати. Також ця гарантія захищає педагогічних працівників, які мали додаткові коефіцієнти підвищення за ЄТС, і втратили їх при переході на нові умови (зокрема це педагогічні працівники надавачів соціальних послуг).

Водночас ця гарантія стосується саме порівняння зарплати за старими й новими умовами. Якщо згодом у працівника змінюється педагогічне навантаження, кількість годин, обсяг додаткової роботи або інші обставини, які впливають на зарплату, сума може змінюватися вже з цих причин.

Що змінилося в порядку нарахування доплати за несприятливі умови праці (2 600 грн) і надбавки за престижність?

Доплата 2 600 грн не зникає із зарплати педагогів, які переходять на новий механізм оплати праці, а стає частиною посадового окладу — гарантованої частини зарплати, від якої обчислюють надбавку за престижність, за вислугу років та інші виплати. Відповідно, зі збільшенням посадового окладу зростає і сума тих надбавок та доплат, які розраховуються від нього.

Доплата 2 600 грн була передбачена гарантовано у школах і лише на період дії воєнного стану. Її включення до посадового окладу захищає цю суму: після завершення воєнного стану вона залишиться у складі гарантованої частини зарплати. Інтеграція цієї суми в посадовий оклад є складовою нового механізму оплати праці й відбувається для працівників, які на нього переходять.

У закладах, що фінансуються з місцевого бюджету, ця доплата могла бути встановлена за рішенням ОМС за рахунок коштів місцевого бюджету. У разі переходу закладу на нові умови, посадові оклади педагогічних працівників зростають на цю виплату незалежно від того, чи виплачувалася ця доплата до цього.  

Окрема доплата 2 600 грн за рахунок субвенції з державного бюджету зберігається для педагогічних працівників шкіл, які працюють очно на прифронтових територіях. За рішенням органів місцевого самоврядування така доплата може встановлюватися також для педагогічних працівників інших закладів освіти, які працюють очно на прифронтових територіях.

Надбавка за престижність педагогічної праці також зберігається. Її граничні розміри залежать від типу закладу:

• для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти — від 20% до 30% посадового окладу;

• для педагогічних працівників ІРЦ — від 25 до 30%;

• для педагогічних працівників інших закладів та установ освіти — від 5% до 30% посадового окладу.

Конкретний розмір надбавки в установлених межах визначає керівник закладу і цей розмір прямо залежить від фінансового ресурсу засновника — громади або іншого органу, до сфери управління якого належить заклад.

Встановлений мінімальний розмір є гарантованою нижньою межею: для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти надбавка за престижність не може бути нижчою за 20%, для педагогічних працівників інших закладів та установ освіти — нижчою за 5%.

Надбавку за престижність розраховують від посадового окладу. Тому зі збільшенням самого окладу збільшується і сума надбавки у гривнях. У новій системі більша частина зарплати закріплюється в гарантованому посадовому окладі, а виплати, розмір яких залежить від окладу, розраховуються вже від більшої бази.

Оплата праці окремих працівників

Чи передбачено постановою підвищення зарплати непедагогічним працівникам закладів освіти?

Усі працівники закладів освіти виконують важливу роботу. Водночас правила оплати праці залежать від посади та галузевих норм. Умови оплати праці медичного персоналу регулюються законодавством у сфері охорони здоров’я, бібліотечних працівників — у сфері культури. Тому зміна цих умов потребує рішень за участю профільних органів і не належить до одноосібних повноважень МОН.

Цей принцип діє і у зворотному напрямі: педагоги працюють не лише в закладах освіти, а й, наприклад, у дитячих лікарнях та центрах реабілітації. На них також поширюються передбачені постановою правила оплати педагогічної праці. Так само для медичних і бібліотечних працівників у школах застосовуються відповідні галузеві умови — з урахуванням кола посад і закладів, визначеного кожним нормативним актом.

Постанова №1078 змінює систему оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників. Вона також визначає оклади окремих непедагогічних посад: головних бухгалтерів, керівників самостійних планово-фінансових відділів, заступників керівника, які не віднесені до посад педагогічних працівників, та помічників вихователів. Загального підвищення зарплат для решти працівників закладів освіти ця постанова не передбачає.

Як визначаються оклади заступників керівника та головних бухгалтерів?

Такі оклади розраховують у відсотках від посадового окладу відповідного керівника, визначеного за новою схемою:

• педагогічним і науково-педагогічним заступникам — на 5–10% нижче, тобто 90–95% окладу керівника;

• непедагогічним заступникам, керівникам самостійних планово-фінансових відділів і головним бухгалтерам — на 20–30% нижче, тобто 70–80%.

Це правило стосується також заступників керівників структурних підрозділів: для них беруть оклад відповідного керівника підрозділу. Конкретний розмір у визначених межах установлюють уповноважені керівники, зазначені в пункті 7 постанови, у межах затвердженого фонду зарплати.

Основою розрахунку є оклад, а не повна зарплату з персональними надбавками, доплатами й преміями керівника. Підвищення за тип закладу або умови роботи застосовуються за підставами, передбаченими для конкретного працівника. 

Постанова №1078 не поширюється на головних бухгалтерів централізованих бухгалтерій при відділах освіти. Їх посадові оклади визначені в ЄТС.

Який стаж враховується асистентам учителя та керівникам гуртків?

Постанова №1078 передбачає для зазначених посад коефіцієнт розрахунку посадового окладу 0,48 за стажу педагогічної роботи до п’яти років і 0,51 — понад п’ять років. Його множать на базову величину 28 885 грн. Після округлення оклад становить відповідно 13 865 грн або 14 731 грн — до передбачених для працівника підвищень, надбавок і доплат.

Враховується педагогічний стаж, а не лише час роботи асистентом учителя чи керівником гуртка. У постанові немає обмеження стажу однією конкретною посадою.

Посадовий оклад зазначеним педагогічним працівникам визначається на початок навчального року при тарифікації і його розмір не змінюється протягом навчального року.

Наприклад, якщо працівник має 20 років підтвердженого педагогічного стажу, з яких два роки працює асистентом учителя, застосовується коефіцієнт 0,51.

Як розраховується оклад помічника вихователя?

Оклад помічника вихователя становить 90% окладу вихователя найнижчої кваліфікаційної категорії — «спеціаліст». За новою схемою оклад такого вихователя — 13 865 грн. Отже, оклад помічника вихователя — 12 479 грн.

Правило сформульоване для помічників вихователів у закладах освіти й охоплює як дитячі садки, так і дошкільні підрозділи шкіл. Застосовується, коли заклад переходить на нові умови оплати праці. Для окремого комунального садка такий перехід залежить від рішення, передбаченого для закладів, що утримуються з місцевого бюджету.

Як змінюється оплата праці в центрах професійного розвитку та ІРЦ?

Для обох типів центрів базові коефіцієнти однакові: для директора — 0,6, для консультанта — 0,52. Коефіцієнт 0,52 також установлено психологу центру професійного розвитку. Після множення на 28 885 грн і округлення це 17,3 тис. грн та 15 тис. грн відповідно, до підвищень і надбавок.

У центрах професійного розвитку педагогічних працівників оклади керівників, консультантів і психологів підвищуються на 10%. Для центрів, які утримуються з місцевого бюджету, перехід на нову систему відбувається за рішенням відповідного органу влади.

В ІРЦ для педагогічних працівників і керівників, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім процесом, передбачено підвищення окладу на 20%. Надбавка за престижність для педагогічних працівників ІРЦ становить 25–30%.

Перехід на нові умови в ІРЦ з 1 вересня є обов’язковим, на оплату педагогів цих установ спрямовуються кошти освітньої субвенції.

Від чого залежить оклад директора школи?

Його визначають за типом закладу та кількістю учнів. Базову величину 28 885 грн множать на коефіцієнт із відповідного рядка схеми:

• для більшості шкіл — 0,63 за кількості учнів до 300, 0,66 — від 300 до 1000, 0,69 — понад 1000;

• для ліцею, який забезпечує виключно профільну середню освіту академічного спрямування, — 0,69 незалежно від кількості учнів;

• для спеціальних шкіл — 0,63 за кількості вихованців до 150, 0,66 — від 150 до 300, 0,69 — понад 300.

Це оклад до передбачених законодавством підвищень, надбавок і доплат. Наприклад, за роботу в спеціальному закладі для керівника передбачене підвищення на 20%.

Гідна оплата педагогічної праці залишається пріоритетом держави. Міністерство освіти і науки України спільно з колегами з уряду та партнерами продовжує розробляти рішення для подальшого підвищення зарплат до визначеного законом рівня. В умовах війни першочергові бюджетні потреби пов’язані з обороною, водночас інвестиції в освіту та педагогів є основою розвитку людського капіталу, необхідного для відновлення й зміцнення країни.

Корисні посилання

• Про рішення уряду щодо нового механізму оплати праці

• Про рішення уряду щодо спрямування освітньої субвенції на забезпечення підвищення оплати праці

• Вебінар МОН з розʼясненнями щодо нового механізму оплати праці: 

• Постанова «Про умови оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників» від 31 серпня 2026 р. № 1078 

• Постанова «Деякі питання розподілу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на 2026 рік» від 31 серпня 2026 р. № 1077