НУШ у 5-х класах: як пілотуватимуть реформу середньої школи?

НУШ у 5-х класах: як пілотуватимуть реформу середньої школи?
НУШ 1-4 класи Дата: 04.09.2021

1 вересня 2021 року 136 шкіл пілотують НУШ у 5-х класах. Про те, як навчатимуться п’ятикласники за новими програмами, розповіли на засіданні тематичної підгрупи НУШ Секторальної робочої групи «Освіта і наука». Записали для вас найцікавіші тези.

Програми не мають бути однаковими

На пілотування відібрали школи з усієї України: щонайменше — по чотири школи з регіону, а зі столиці — 23, — повідомила головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин МОН Оксана Коваленко. Директори цих шкіл пройшли онлайн-навчання першими, а згодом підвищення кваліфікації пройшли вчителі, які працюватимуть з п’ятикласниками. Також для збереження спадковості освіти на навчання запросили заступників директорів з початкової освіти.

В ідеалі навчання не буде однаковим у різних школах, адже вони отримали певну самостійність та мають продемонструвати гнучкість у цьому питанні. Школи можуть як обирати із 78 модельних програм, так і розробляти власні програми, створювати власний навчальний план, спираючись на типову освітню програму. Змінюючи кількість годин (у рамках запропонованого мінімуму та максимуму), вводячи інтегровані курси, заклади освіти зможуть підлаштувати програму під власні потреби.

Фахівці підготували інтегровані курси, які вже затверджено МОН: українська та зарубіжна літератури, мистецтво, «Україна і світ. Вступ до історії та громадянської освіти», «Досліджуємо історію та суспільство», «Здоров’я, безпека та добробут», а також «Пізнаємо природу», де вивчають предмети дослідження фізики, хімії, біології, географії, астрономії та взаємозв’язки між цими науками. Інші можуть затвердити пізніше або вони вже перебувають на доопрацюванні.

Найбільше уроків мови та літератури

У 5-му класі заплановано щотижня: 10–13 уроків мови та літератури (найбільше серед усіх предметів), 4–6 уроків математики, 3 уроки фізкультури, 2–3 — «Пізнаємо природу», 1–3 уроки мистецтва, 1–3 — технології, 1–3 — предмети здоров’язбережувальної та соціальної галузі, 1–2 — інформатики, 1–2 — предмети історичної галузі. Загалом рекомендовано 31 урок на тиждень (тобто 6–7 на день).

Також школи можуть запланувати собі блокове навчання для тих предметів, які мають 1–2 години на тиждень і не потребують регулярного подання знань. Скажімо, можна не вивчати щотижня «Здоров’я, безпеку та добробут», а присвятити предмету повністю тиждень раз на півріччя.

Факультативи, які можна обрати у 5-му класі: робототехніка, STEАM, підприємництво і фінансова грамотність, культура добросусідства, етика, драматургія і театр.

Для вчителів та учнів з пілотних шкіл розробляють навчальні та методичні матеріали. Створили центр, де навчають, як викладати інтегровані курси.

У початковій школі підсумкове оцінювання було рівневим, а в базовій має стати бальним. Але перехід «від літер до цифр» має тривати весь п’ятий клас, щоб діти адаптувалися. Учителів навчають інструментам формувального оцінювання, яких пропонують майже пів сотні. Серед них такі цікаві, як «Спінер ідей». Робимо на спінері чотири сектора: «Спрогнозуй», «Оціни», «Підсумуй», «Поясни». Учень крутить і відповідає на питання такого виду, який йому випав. Наприклад, якщо це «Підсумуй», вчитель питає: «Назви ключові поняття, про які щойно йшлося». Або ж інший інструмент — «Підсумок АБВ». Кожному учню в класі присвоюється чергова літера алфавіту. Саме на неї треба назвати слово, яке пов’язане з вивченою темою.

Що очікує школу далі 

Основний етап для базової школи, який у МОН називають формувальним, відбудеться у 2021–2026 роках, коли пілотні класи пройдуть шлях навчання з 5-го по 9-й клас. За цей час мають остаточно розробити та перевірити навчально-методичні матеріали, затвердити відповідні документи щодо оцінювання знань, по-новому підготувати ДПА та провести його вперше за програмою НУШ. На вчителів чекатиме наставництво методистів, досвідчених колег з інших шкіл. Важливою є перевірка знань учнів на початку циклів: у 5-му класі — адаптаційного; у 7-му класі — базового предметного навчання, а наприкінці 9-го класу перевірка дасть інформацію про результати освітнього процесу. 

Утім, на цьому робота з апробації НУШ у базовій освіті не завершиться. У 2026–2027 роках на фахівців ще чекає узагальнювальний етап. Учені та освітяни проаналізують отримані дані та зроблять висновки, надрукують навчальні й методичні матеріали.

Національний координатор програми «Демократична школа» Христина Чушак розповіла про те, як впроваджуватимуть принципи демократії та прав людини у 5–6-х класах. Вони пілотуватимуть матеріали для розвитку громадянських компетентностей. До слова, вже з наступного року фахівці візьмуться за роботу над підготовкою до пілотування у 7–9-х класах. Цей цикл (базового предметного навчання) потребує більше зусиль, адже в учнів з’являються нові шкільні предмети. 

Ліцеї: бути чи не бути?

Хоча до 2026 року ще далеко, спеціалісти МОН та інші освітяни вже переймаються тим, якою має бути трирічна старша профільна школа НУШ. Адже ці зміни мають бути найвищим рівнем досягнень Нової української школи.

6 серпня 2021 року Президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти». У ньому окреслено вимоги до закладів, які надаватимуть профільну середню освіту. Зокрема, у старших класах має бути надано вибір для учнів мінімум трьох профілів навчання. Батьків за ці роки хочуть підготувати до того, що підліток не повинен зосереджуватися на тому, що надає школа, де він досі навчався. Замість цього він має шукати в регіоні (а заклади освіти мають надати інформацію) саме той профіль, який йому до вподоби і який допоможе в дорослому професійному житті. Для цього старші класи планували зробити окремими закладами, ліцеями, до яких учні мають вступати. Це відповідає європейським реаліям.

Але до проєкту внесли зміни, які враховують соціальні очікування та проблеми: складнощі з тим, щоб доставляти учнів віддалено, утримувати пансіон для них, зміни в штаті вчителів, необхідність підвищення оплати вчителям ліцеїв, незвичність того, що старшокласник має їхати на навчання на весь тиждень, а то й перебувати в ліцеї до канікул, як у закладі професійно-технічної освіти, тощо. Саме тому старша школа все ще може бути під одним дахом з початковою та базовою. Це значно змінює саму ідею старшої профільної школи. Частина освітян сподіваються, що ще вдасться наблизити ліцеї до того бачення, яке було закладено від самого початку.

Тож 10–12-ті класи НУШ вже нині у фокусі уваги. Адже базова школа має підготувати до старшої, у тому числі активно проводити профорієнтацію та допомогти обрати профіль. І реформу НУШ можна буде вважати впровадженою в життя лише якщо всі три ланки школи працюватимуть на сучасному рівні. 

Освіторія Джерело:
  • Слідкуйте за новинами:
  • Поділитися:

Коментарі

Поки що немає коментарів. Будьте першим, хто поділився своєю думкою!

Додати коментар